Фото: Фотографії старого Львова
2021 рік буде багатим на знаменні дати та ювілеї. Чимало видатних діячів, доля яких тісно пов’язана зі Львовом, цьогоріч відзначають ювілеї, йдеться на сайті Фотографії Старого Львова.
Читайте також: У Львові відкрили перший музей історії міста. Фото, відео
Король Данило Галицький
820 років із часу народження Данила Галицького (1201-1264). Одна з найвідоміших та водночас найбільш знакових постатей середньовічної історії Русі – князь Галицький, Волинський, Великий князь Київський, а від 1253 року – король Русі, Данило Романович. За Данила Романовича були побудовані такі міста як Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Після Батиєвої навали князь став данником Орди, але намагався проводити власну політику та відстояти незалежність Русі. 1253 року Данило Романович був коронований в Дорогичині і став королем України-Руси.
Володимир Гнатюк
9 травня – 150 років із дня народження Володимира Гнатюка (1871-1926), етнографа, фольклориста, громадського діяча, літературознавця, перекладача, вченого, академіка. З 1899 р. працював секретарем НТШ, а з 1916 р. – голова Етнографічної комісії НТШ. З 1924 р. – член ВУАН. Редактор видань НТШ (близько 60 томів Етнографічного Збірника та Матеріалів для української етнології) й Літературно-Наукового Вістника. Директор Української видавничої спілки
Володимир Гнатюк автор близько тисячі наукових праць. Підготував і видав 58 томів етнографічних збірників. Збірники вченого містять 322 зразки колядок, 184 гаївки, 8822 коломийки, понад 700 анекдотів, 412 легенд, 1348 оповідок із демонології, 400 казок, 20 детальних описів похоронів, 319 творів так званого сороміцького фольклору.
Євген Коновалець
14 червня – 130 років із дня народження Євгена Коновальця (1891-1938), полковника, організатора і провідника ОУН. Народився він 14 червня 1891 р. в с. Записів, що на Львівщині, в родині священика. Закінчивши 1901 р. народну школу в Зашкові, вступив до української Академічної гімназії у Львові. Після закінчення якої студіював право на юридичному факультеті Львівського університету.
У Львові Коновалець взяв на себе керівництво Українською військовою організацією (УВО). Перебуваючи в еміграції готував підґрунтя для створення Організації українських націоналістів, яка остаточно сформувалася на І Конгресі у Відні в лютому 1929 р., яку він і очолив. Його проголосили головою Проводу українських націоналістів. На своєму посту він перебував майже 10 років, ініціював повстання громадських організацій поборницького характеру у Франції та Австрії, намагався порушити українські питання на форумі Ліги націй.
Іван Крип’якевич
25 червня – 135 років від дня народження Івана Крип’якевича. Український історик народився у Львові в родині священника. У1904-1909 pp. навчався на філософському факультеті Львівського університету. Наукову діяльність розпочав під керівництвом М. Грушевського та став одним із найвідоміших його учнів.
Найважливіші історичні праці І. Крип’якевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини також І. Крип’якевич — автор багатьох праць з історіографії. Написав і опублікував низку науково-популярних нарисів з історії України. Але, насамперед варто згадати його «Історичні проходи по Львові».
Іван Левинський
6 липня – 170 років із дня народження Івана Левинського (1851-1919) – львівського архітектора, підприємця та мецената. Нині це ім’я здебільшого відоме тільки вузькому колу фахівців, та на початку минулого століття в промислових і творчих колах воно називалось одним із перших. Народився майбутній архітектор 1851 р. в селі Долина на Франківщині. Закінчив Технічну академію у Львові, в місті, яке стало його покликанням, долею й музою.
Доволі швидко здобув авторитет здібного архітектора-новатора, його проекти були не просто функціонально зручними, але й естетично довершеними. Одним із перших в Україні зайнявся новим для свого часу промисловим будівництвом. Своїм сучасникам запам’ятався як талановитий підприємець, і щедрий меценат.
Філарет Колесса
17 липня – 150 років із дня народження Філарета Колесси (1871-1947) – етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця, вченого, академіка.
Вчений зі світовим ім’ям, багатогранна і плідна діяльність якого стала видатним внеском в розвиток української фольклористики і літературознавства народився 17липня 1871 р. в с. Татарське (нині Піщане) на Львівщині в сім’ї священика.
Читайте також: Давайте повернемо Станіслава Лема рідному місту
Навчався у Стрийській гімназії, музичну освіту здобув у Відні. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Науковий доробок Ф. Колесси є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики.
Роман Лубківський
10 серпня – 80 років із дня народження Романа Лубківського (1941-2015) -державного і громадського діяча, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України.
Роман Лубківський народився на Тернопільщині в 1941 р. Був народним депутатом першого скликання Верховної Ради, в 90-х роках працював послом України у Чехії і Словаччини. У 1977 р. за перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури Лубківському присвоєно звання заслуженого діяча культури Польщі. У 1984 році за популяризацію чеської літератури він був відзначений премією Витезслава Незвала Чеського літературного фонду.
У 1992 р. Роман Лубківський став лауреатом Шевченківської премії. Твори Романа Лубківського перекладені на англійську, білоруську, болгарську, польську, російську, сербську, словацьку, хорватську і чеську мови.
Василь Щурат
24 серпня – 150 років із дня народження Василя Щурата (1871-1948) – українського педагога, літературознавця, поета і перекладача, якому до 1914 р. належав найкращий віршовий переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою.
Василь Щурат першим здійснив повний переклад «Пісні про Роланда» українською мовою. Часто виступав в австрійській, польській, чеській і західно-українській пресі зі статтями, поетичними перекладами та ориґінальними віршами, був співредактором газети «Буковина» в Чернівцях, редактором журналу «Молода Муза», «Світ» і тижневика «Неділя».
Читайте також: Львівський Гауді. Чому кожен у Львові має знати про Левинського і його забудови
Упродовж 36 років доктор наук Василь Щурат викладав у школах і гімназіях. Був обраний дійсним членом НТШ, з 1915 по 1923 рр. очолював його. Був першим ректором Львівського таємного університету (1921-1923), викладачем української мови та літератури.
Іван Франко
27 серпня – 165 років від дня народження Івана Франка. Майбутній громадський діяч, мислитель і письменник народився в с. Нагуєвичі в Дрогобицькому повіті (на той момент – територія Австрійської імперії). Франко відомий як один з ідеологів та організаторів Української радикальної партії, яка діяла в Австрії. Однак у світову культуру він увійшов насамперед як письменник, поет і автор творів «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Борислав сміється». У 1916 р. номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але розглянути його кандидатуру комісія не встигла – 28 травня Франко помер.
Богдан Ступка
27 серпня – 80 років із дня народження Богдана Ступки (1941-2012) – актора, громадського та державного діяча, Героя України.
Один з найталановитіших акторів, метр українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів, Богдан Ступка заявив світу про український кінематограф та за життя отримав чимало міжнародних нагород.
Він зіграв у 100 фільмах. У кіно дебютував у фільмі Юрія Іллєнко «Білий птах з чорною відзнакою» (1970). У списку ролей Богдана Ступки багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький «Чорна рада» (2000), Іван Мазепа «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002), Богдан Хмельницький «Вогнем і мечем» (1999), а також Чингісхан «Таємниця Чингісхана» (2002) тощо.
Іван Вагилевич
2 вересня – 210 років із дня народження Івана Вагилевича (1811-1866) – поета, фольклориста, філолога, етнографа.
Іван Вагилевич закінчив Львівську духовну семінарію. Вів просвітницьку роботу серед селян, готуючи їх до рішучих форм боротьби, за що був арештований австрійською поліцією.
1833-го разом із Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким організував «Руську трійцю» – літературне угрупування, з якого розпочалося національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.
Досліджував історію та лінгвістику, фольклор й етнографію. Переклав українською мовою «Слова о полку Ігоревім», здійснив наукову публікацію «Літопису Нестора». Яків Головацький називав його «живою енциклопедією».
Станіслав Лем
12 вересня – 100 років від дня народження Станіслава Лема (1921-2006). Народився у Львові 12 вересня 1921 р.. Навчався у львівському медичному інституті. Після відомого «визволення» радянськими військами Західної України жив у Кракові. Багато десятиліть йому належало чільне місце у світовій фантастиці. Твори його перекладені на понад сорок мов.
Читайте також: У Львові розпочали облаштовувати простір Станіслава Лема. Як зміниться площа
Про свої дитячі та юнацькі роки , які минули у Львові Лем розповів у книзі «Високий Замок» (1966).
Михайло Грушевський
29 вересня – 155 років з дня народження Михайла Грушевського. У 1866 р. в місті Холмі (тепер територія Польщі) народився один із найпомітніших українських державних і політичних діячів, історик Михайло Сергійович Грушевський, голова Центральної Ради Української Народної Республіки. У Львові вчений прожив 20 років (1894-1914 рр.). Професор Львівського університету, багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові за своє життя написав більше 2 тисяч наукових праць, найцінніша з яких – «Історія України-Руси», працю над якою він розпочав у місті Лева.
Маркіян Шашкевич
6 листопада – 210 років із дня народження Маркіяна Шашкевича. Український письменник та культурно-громадський діяч народився 1811 р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священника та став зачинателем нової української літератури в Галичині.
Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель Шашкевич був одним з поетів «Руської трійці», організатором цього гуртка і невтомним культурним діячем. «Руську трійцю» народ назвав будителями галицької землі, а поетичне слово Шашкевича, за висловом І. Франка, «…стало кристалізованою, очищеною мовою людського серця, зверненою безпосередньо до сердець усіх інших людей…»
Микола Устиянович
7 грудня – 210 років із дня народження Миколи Устияновича (1811-1885) – письменника, священника, громадського діяча, який закінчив Львівський університет (теологію) і Греко-католицьку духовну семінарію у Львові (1838), після чого працював священиком у селах Вовків (нині село Пустомитівського р-ну), Славсько (нині смт Славське Сколівського р-ну; обидва Львів. обл.) та м. Сучава.
У студентські роки близький до «Руської трійці», згодом – спадкоємець і пропагандист її ідей. 1848 р. – ініціатор скликання 1-го з’їзду української інтелігенції – діячів науки, освіти і культури у Львові, на якому закликав розвивати традиції Шашкевича і Шевченка. 1849-50 рр. – редактор урядової україномовної газети «Галичо-руський вісник». 1861-66 рр. – депутат Галицького крайового сейму. Автор близько 80-ти поезій і 6-ти повістей, а також віршів.
