Вони здобули нашу незалежність. 5 героїв

1435 0
Зараз їм по дев’яносто. Їхня боротьба за незалежність розпочалась ще у підлітковому віці. Пропонуємо вам унікальні записи із зверненням до сучасників від тих, хто відсидів у радянських концтаборах та не зламався. Цінуйте незалежність.
фото: clsgnezalejnist.blogspot.com

фото: clsgnezalejnist.blogspot.com

Зенон Врублевський, 89 років

Довідка. У 17-річному віці зголосився до дивізії «Галичина». Брав участь у боях під Бродами, де потрапив у полон. Здійснив втечу із табору в Пермській області. Після повернення до Львова приєднався до збройного підпілля ОУН. Був заарештований і засуджений до 25 років виправно-трудових таборів. До Львова повернувся у 1960 р., де мешкає дотепер.

«Може іншим державам та самостійність прийшла легше, може тими державами хтось більше опікувався…Нам тяжко. Ми через ту нашу добру землю маємо дуже багато ворогів. Аби нам стати на ноги, треба багато-багато зусиль. І я тільки прошу молодь, щоби вона не втратила надію, щоби вона трималася! Щоби він не вийшов, і як тільки хтось заговорить по москлальськи, він перейшов на російську. Тільки хтось по польськи – він мовить на польській. Ми – Україна, ми – у своїй державі».

Текля Тихан, 90 років

Довідка. У віці 14 років разом з родиною депортована до Казахстану. Після повернення додому у вступила до Юнацтва ОУН, стала зв’язковою УПА. Була заарештована і засуджена на 10 років виправно-трудових таборів. Після звільнення у 1966 році повернулася до Львова.

«Вся душа, все серце, весь розум, вся моя істота вам бажає Божої ласки, сили праці. Працюйте, бо то не жарти. Вам тяжче, бо ви маєте багато сексотів! У нас стільки не було, а ви своїх не бачите…»

Євгенія Ямінська, 80 років

Довідка. Народилася у Львові, де мешкає досі. Працювала вчителькою. Зазнала переслідувань від радянської влади. Звільнена за організацію Шевченківських концертів у школі.

«Перш за все, любити свою мову, любити свою історію, любити свій народ. Але не тільки на словах, а ділом, працею. Де б ви не були, на якій роботі ви би не були, ви все одно можете жити і працювати з ідеєю жити для України».

Наум Бакович, 90 років

Довідка: За активну участь у боротьбі УПА засуджений на 10 років. Покарання відбував у радянських каральних таборах в Хабаровському краї. Повернувся до рідного села у 1955 р. після амністії.

«Не так легко буде здобути Україну знову.  Ви слава Богу не бачили, не знаєте то, як це їсти хотіти. Зараз є повно хліба і курку хлібом годують. А було таке, що не було нічого. А треба було воювати».

Гаврилів Марія, 89 років

Довідка. У віці 14 років стає медсестрою в УПА. Була заарештована та засуджена на 10 років ув’язнення. Покарання відбувала в радянських таборах у Мордовії. У 1956 р. після звільнення повернулася до рідного села.

Декламує ласний вірш:

«Коли побачила рідний край з вікна купейного вагону,

Щоби пишатися любив…

І ліс, і поле, зелений гай,

Червоні маки уже так повстанців гордих нагадали

Котрі героїчно умирали, ішли у бій з піснями на вустах…»


Читайте також: