Облаштування площі
Як видно з проекту, площа запроектованої мощеної поверхні довкола пам’ятника дорівнюватиме загальній площі собору Св. Юра разом із прибудовами. Такий гіперболізований порожній простір не лише нагадує стиль оформлення площ при віджилому радянському режимі, але й також, як показує досвід, залишається безлюдним і мертвим, у холодну пору року продувається вітрами, влітку швидко нагрівається, тобто не може забезпечити відповідного комфорту для перебування людини.
Встановлення пам’ятника
Пам’ятник опиниться у доволі сумнівній композиційній прив’язці до комплексу собору, позаяк статуя Шептицького буде обернута до собору спиною. Саме це невдале розташування стане першим, що помітить відвідувач собору Св. Юра, вийшовши з собору, а це може спричинити хибне потрактування цієї великої української історичної постаті.
Читайте також: Як виглядатиме площа Юра: пам’ятник, рідкісні дерева, дорога
Геометрія
Майбутній сквер зі своєю чіткою геометрією запроектований як псевдоісторична стилізація, а відтак конкуруватиме з історичними Святоюрськими садами. Натомість потрібно було б провести чітку межу між історичними слідами у розвитку міста і сучасними доповненнями. Крім того, домінантна центральна вісь закінчується пішохідним мостом. З огляду на розташування та наявну інфраструктуру цей місток використовуватиме як головний вхід на територію комплексу лише незначна частина відвідувачів.
Доля існуючого скверу
Наслідком перенесення дороги, формування площі довкола пам’ятника, доріг та паркінгу стане вирубування практично всіх наявних дерев.
Схематичне порівняння запроектованої площі зелених насаджень (червоні лінії) з теперішнім станом (зелені лінії) чітко показує, що зберегти можна буде лише дерева на заштрихованих жовтим поверхнях (і то тільки за умови докладання великих технічних зусиль та витрат), а також, що – всупереч твердженню архітектора – загальна площа зелених насаджень у порівнянні з існуючою буде не більшою, а значно меншою. Навіть якщо існуючі дерева і не перебувають у надто доброму стані, все одно це не може бути виправданням для видалення ще ста дорослих дерев і практично знищення улюбленого скверу, який зараз активно використовують різні групи населення.
Встановлення пам’ятника в громадському просторі є символічним вшануванням історичної постаті, насамперед її особистості. Митрополит Шептицький був відомий своєю любов’ю до ближніх, повагою до думки і потреб як спільноти, так і кожної людини зокрема, а ще – своєю скромністю. Доречно буде навести цитату Митрополита: «Життя кожного так зв’язане з життям інших, що само ніяк не в силі існувати». Тому виникають сумніви стосовно того, чи може бути відповідною формою пошанування Митрополита самотнє, виокремлене, піднесене розташування пам’ятника, який примусово викликатиме дистанційовану повагу, замість того, щоб випромінювати споглядання й співчуття, - діляться своїми думками експерти.
