Фото: credo-ua.org
Tvoemisto.tv публікує Великоднє послання Папи Римського Франциска «Urbi et Orbi», якев ін виголосив сьогодні, 12 квітня.
«Блага звістка, мов спалах вогню, осяяла темряву ночі. Ночі світу, який вже не раз долав епохальні виклики, а нині зіткнувся з пандемією, що стала суворим випробуванням для великої людської сім’ї. Пролунав голос Церкви: «Христос, Моя надія, Воскрес». Це інший вірус, який передається від серця до серця, адже кожне людське серце чекає на благу звістку – вірус надії.
Христос, Моя надія, Воскрес. Це не магічна формула, яка змушує зникнути всяку проблему. Йдеться про перемогу любові над коренем всякого зла. Перемогу, яка не долає страждання і смерті, та прокладає інший шлях, що не закінчується безоднею, перетворюючи зло на добро. Воскреслий – це розіп’ятий і тільки, його прославлене тіло позначене достопам’ятними слідами, ранами, завдяки яким ми здобули надію. Звернімо ж погляди на нього, аби зцілити рани стражденного людства.
Мої думки сьогодні звернені до тих, передусім, хто став жертвою коронавірусу: хворих, померлих, а також їхніх сімей, що оплакують близьких, яким може не мали змоги навіть сказати «Прощавай». Нехай Господь прийме померлих до себе, в своє Царство і обдарує радістю, надією тих, хто досі зазнає випробувань, особливо старших і самотніх людей. Нехай не омине втіхою та необхідною допомогою тих, хто перебуває в особливо небезпечних умовах, наприклад, працює в будинку людей похилого віку, живе в казармах, в’язницях.
Для багатьох це Великдень самоти, позначений жалобою, клопотами і негараздами, до яких призвела пандемія, від фізичних страждань і до економічних проблем. Ця хвороба позбавляє нас не лише радості спілкування, а й змоги особисто відчути насолоду, що вплине з таїнств, особливо Євхаристії та примирення. У багатьох країнах вірянам не вдалося приступити до них, але Господь не залишив нас на самоті, об’єднані в молитві, ми впевнені, що Він поклав на нас свою руку і натхненно нагадуємо собі: «Не біймося, бо я ж воскрес, і я завжди з вами».
Ісусе, наповни силою і надією лікарів та медсестр, які повсюди, не жалкуючи сил та нерідко жертвуючи здоров’ям, дають свідчення піклування і любові.
Читайте також: «Cьогодні, як ніколи, час для найсміливіших мрій», – Блаженніший Святослав до молоді
Скеровуємо сердечну прихильність і вдячність їм усіх. Дякуємо усім, хто працює, забезпечуючи стабільність послуг, необхідних для суспільного життя, а також поліції та військовим, які допомагають полегшити тягар, що впав на плечі громадян.
За останні тижні життя громадян змінилося. Для багатьох перебування вдома стало нагодою замислитися, уповільнити шалений темп життя, побути з близькими людьми і насолодитися їхнім товариством. Але є чимало тих, кому цей час приніс турботу за майбутнє, за роботу, яку, можливо, доведеться втратити, за всі інші наслідки нинішньої кризи.
Я закликаю всіх, на кому лежить політична відповідальність, активно працювати заради спільного блага людей, надавати засоби для гідного життя кожної особи, якщо засоби дозволяють сприяти відновленню звичайної щоденної діяльності.
Нині не час для байдужості, адже весь світ страждає і мусить об’єднатися, щоби боротися з пандемією. Воскреслий Ісус дає надію всім: тим, хто живе на маргінесах, біженцям і бездомним, не покидаймо на самоті цих братів і сестер, яких багато в містах і на периферіях. Не даймо їм залишитися без найнеобхідніших речей, коли багато закладів зачинено, без ліків і без можливості отримати адекватну медичну допомогу. Зважаючи на обставини, потрібно теж переглянути санкції, що заважують країнам, проти яких застосовані, належно підтримувати громадян. Необхідно дати всім державам, особливо найбіднішим, можливість задовольнити найнагальніші потреби, зменшивши, ба навіть пробачивши борги, які становлять тягар для їхніх бюджетів.
Читайте також: В складні часи люди мають допомагати одне одному
Нині не час для егоїзму, адже виклик, який стоїть перед нами, стосується всіх і не робить винятків.
Серед регіонів світу, постраждалих від коронавірусу, я особливо думаю про Європу. Цей любий континент зумів відродитися після Другої світової війни, подолавши суперечки минулого завдяки справжньому духу солідарності. Сьогодні, як ніколи, треба дбати, щоби всі суперечки не спалахнули з новою силою, щоби усі усвідомлювали себе частиною єдиної сім’ї та підтримували одне одного. Перед Європейським союзом стоїть епохальний виклик, від якого залежить майбутнє світу. Не змарнуєте нагоди ще раз довести свою солідарність за потреби звертаючись до інноваційних підходів. Альтернативою цьому можуть бути лише егоїзм партикулярних інтересів і спокуса повернутися у минуле, що загрожує мирному існуванню і розвитку прийдешніх поколінь.
Нині не час для поділів. Нехай Христос – наш мир просвітить тих, хто несе відповідальність у конфліктах, аби їм вистачило розумі і сміливості сповнити заклик до глобального і негайного припинення вогню в усіх куточках світу. Нині не час витрачати на виробництво зброєю величезні кошти, які належало би спрямувати на лікування людей і порятунок життя. Натомість нехай нарешті настане час закінчити довгу війну, яка залила кров’ю Сирію, конфлікт у Ємені, напругу в Іраку та Лівані.
Нехай настане час відновити діалог між ізраїльтянами та палестинцями, щоб досягти стабільного та тривалого розв’язання, яке б дозволило цим народам жити в мирі. Нехай закінчаться страждання людей, які мешкають на сході України. Нехай зупиняться теракти вичинені проти невинних людей у країнах Африки. Нині не час для забудькуватості. Криза, з якою ми спіткалися не може витіснити з нашої пам’яті інших численних ситуацій, що призводять до страждань багатьох людей і нехай Господь життя буде близький до мешканців Азії та Африки, як і переживають серйозні гуманітарні кризи, наприклад у провінції Кабу-Делгаду у Мозамбіку. Нехай він зігріє біженців і переміщених осіб, постраждалих через війни, посухи і голод. Нехай захистить мігрантів і біженців, багато з яких це діти, які живуть, які живуть у нестерпних умовах особливо у Лівії чи на кордоні між Грецією і Туреччиною. Нехай дозволить Венесуелі знайти дієві і негайні розв’язання для міжнародної допомоги громадянам, які страждають від серйозних криз: політичної, соціально-економічної та медичної.
Дорогі брати і сестри, байдужість, егоїзм, поділ, забутливість аж ніяк не ті слова, які ми воліли б чути сьогодні. Маємо ж бажання відкинути їх у будь-які часи. Здається, вони домінують тоді,коли страх і смерть беруть гору над нами. Тобто, коли ми не даємо Господу Ісусу перемогти в нашому серці, в нашому житті. Нехай той, хто вже подолав смерть, відкривши шлях до вічного спасіння, розвіє морок нашого бідного людства і провадить нас в прославлений день невгасимого сонця».
