Галина Алмазова (позивний «Вітерець») — у минулому бізнес-вумен, альпіністка, відома гонщиця. Зараз — волонтерка та парамедик Медичної команди швидкого реагування «Вітерець».
Фото: focus.ua
Що це за акція?
Акція #wartaxi має на меті нагадати людям, що війна продовжується. Що наші військові досі гинуть. І їм потрібна допомога. Ми хочемо привернути увагу і зібрати кошти для купівлі чергового авто, яке поїде на фронт. Потрібно близько 90 тисяч гривень. За три дні таксування у Києві ми зібрали майже 80 тисяч гривень для того, щоб купити цей Mitsubishi, — каже Галина.
Для того, щоб замовити військове таксі, потрібно було скористатися додатком від служби Uklon, де у полі приміток («уточнення для водія») написати #wartaxi.
Які у вас враження від Львова?
Було стільки замовлень, що навіть доводилося відмовляти людям. Бо не встигали виїжджати до кожного. Кількість замовлень можна порівняти з Києвом. У Києві мені було трохи комфортніше, але тільки через те, що я Київ знаю краще. Львів'яни були дуже раді, коли до них на виклик наша їхала “військова” машина. У Львові є проблеми з заторами. Через них ми виїхали сьогодні тільки на два виклики. Я не можу сказати скільки усього грошей ми зібрали у Львові, але саме наш екіпаж “натаксував” близько 4000 гривень. Усього таких екіпажів було 5.
З чого почалася ваша робота волонтером?
Волонтерити я почала ще до Майдану. Тоді неочікувано всю Україну накрило снігом. Снігу випало стільки, що тоді, мабуть вперше, “став” проспект Перемоги у Києві. Ми створили групу у Facebook, щоб допомогти витягати авто зі снігу, привозили їжу. Спільнота називалася HelpKiev. Пізніше ця група вже допомагала на Майдані. Спочатку я підвозила їжу та найнеобхідніші речі. А потім прийняла рішення перейти у медичну бригаду. Я пройшла курси Червоного Хреста, навчилася надавати першу допомогу. З початком війни я з іншими волонтерами їздила на передову, щоб відвезти каски, бронежилети та інші потрібні речі. Це були Красногорівка, Дебальцево… У жовтні 2014 року я пересіла за кермо реанімобіля. І з того моменту вже почалася моя “епопея” — роботи по евакуації поранених з зони АТО.
Чи стали люди менше допомагати армії зараз, коли пройшло 2 роки?
Від початку бойових дій допомога сильно змінилася. Тепер допомагають цілеспрямовано окремим підрозділам, волонтерським командам чи бійцям. Наприклад, у нас є організації, які допомагають тільки медициною. Є такі, що привозять тільки запчастини для авто, паливо та інше. Можу сказати, що зараз допомагати стали більше іноземці. Треба також зважати і на те, що матеріальне становище людей погіршилося. І навіть з'явилися шахраї, які під видом волонтерства просто виманюють гроші. Тому громадяни тепер більш обережні.
Від звичайних громадян допомоги стало менше. І це зрозуміло, бо українці втомилися. А кількість щоденних загиблих та поранених бійців сприймається як статистика. Як би цинічно це не звучало.
Навіть у Львові не обійшлося без проблем. На другий день таксування з машини невідомі зняли номерні знаки та залишили номер телефону. Очевидно, щоб отримати гроші за його повернення. Але незважаючи на таку неприємність, волонтери продовжили акцію.
Підготували Юрій Чміль та Микита Панасенко
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia
