Фото: portal.lviv.ua
Сьогодні, 23 листопада, виконавчий комітет ЛМР затвердив містобудівні умови та обмеження для реставрації палацу Бесядецьких, що на площі Галицькій, 10 у Львові.
У рішенні ідеться виведення з аварійного стану східної, відбудову західної офіцин з пристосуванням під репрезентаційний центр для інноваційної науково-освітньої діяльності ЛНУ імені Івана Франка.
Нагадаємо, проректор ЛНУ імені Івана Франка з адміністративно-господарської роботи Василь Курляк розповів, що у палаці планують облаштувати приміщення для прийому делегацій та навчальні аудиторії.
«У будівлі палацу хочемо облаштувати дві великі зали для проведення зустрічей із делегаціями, оскільки наявна Дзеркальна зала, яка є у головному корпусі університету, дуже перевантажена подіями. Крім цього, частково тут будуть приміщення для навчання студентів. Колись у палаці був історичний факультет. Але зараз важко однозначно сказати, студенти якого з факультетів навчатимуться там у майбутньому. Це рішення будемо ухвалювати колегіально, залежно від потреб конкретного факультету. Постійно закріпленого факультету у корпусі, швидше за все, не буде», – розповів Василь Курляк.
Читайте також: Історія площі Галицької у 10-ти фото
Приміщення палацу та земельна ділянка належить Міністерству освіти та науки й закріплена за ЛНУ імені Івана Франка. Коштів на реконструкцію університет наразі не має, тож шукає інвесторів як у приватному секторі, так і у державному.
Додамо, що тут планували створити археологічний музей, утім в радянський час у палаці облаштували обласну наукову бібліотеку. У 90-х роках його передали на баланс ЛОДА, а пізніше – ЛНУ імені Івана Франка. Університет власним коштом уже довгий час намагається завершити там ремонт.
Довідка
Палац Бесядецьких – єдина, збережена на сьогодні у Львові магнатська резиденція ХVІІІ ст. садибного типу. Дата будівництва невідома. У архівах згадують лише про пожежу, що сталася у 1745 р. та призвела до серйозного пошкодження палацу, який збудував доктор медицини та райці львівського магістрату Кароль Ґаран.
Після пожежі резиденцію відбудував відомий архітектор Бернард Меретин – автор катедри св. Юра у Львові. Від 1758 перейшов у власність графів Бєльських. Наприкінці XVIII ст. у будинку розміщувалось поштове управління., а від 1800 року – палацом оволодів граф Теодор Потоцький, котрий через три роки подарував його своїй дружині Кордулі Потоцькій з Коморовських. До 1884 року палац належав різним власникам, а з 1888 року палац перейшов у власність міста, а з 1990-х років – належить ЛОДА.
