фото: fest.lviv.ua, old.dailylviv.com, zaxid.net
Валерій Веремчук, голова фракції «Громадський рух «Народний контроль» у ЛМР:
«Нещодавно міська рада Львова прийняла рішення про продаж земельної ділянки розміром 2,5 гектари під будівництво індустріального парку у мікрорайоні Рясне-2. Цей проект вже триває декілька років. Зрозуміло, що орендар не хоче вкладати величезні кошти у виробництво на орендованій землі. Тому було прийняте рішення продати земельну ділянку за дуже адекватною ціною, яка майже у два рази менша від нормативної грошової оцінки, хоча й відповідає експертній оцінці землі. Згода на викуп цієї землі є першим серйозним, а не декларативним кроком, що принесе реальні кошти. Після цього інвестор буде розвивати виробництво і будувати те, що для нього потрібно. Я думаю, що одним індустріальним парком не обмежимось. Як на мене, то цей оператор (ред. – ТзОВ «СіТіПарк Львів») має ім’я, контакти, можливості. Тому від цього проекту справді залежатиме імідж Львова як виробничого центру.
Також було прийняте друге важливе рішення про виділення додаткових 15 мільйонів гривень на закупівлю автобусів. Це тендерна сума. Але зрозуміло, що тендер вже орієнтований на львівського виробника «Електрон».
Юрій Кужелюк, голова фракції «Громадянська позиція» у ЛМР:
«По-перше, щоб у Львові покращилась ситуація із виробництвом, то із міського бюджету має виділятись більше грошей на те, щоб у Львові щось виробляли. Також ми повинні створювати сприятливі умови для того, аби у місто приходили люди.
Те, що у Львові «Електрон» виробляє транспорт – це дуже добре і, до певної міри, унікально. Маємо його усіляко підтримувати. Хоча зараз у цьому плані Львову почне складати конкуренцію Дніпропетровськ, де також хочуть налаштовувати подібне виробництво.
Також перед нами є інші цікаві проекти, які вже близькі до втілення: це створення метантенків на очисних спорудах для добування природного газу. Ця установка дозволить із намулу, який осідає на очисних спорудах, добувати природний газ, придатний для подальшого використання. Ну і в рамках цієї роботи відбудеться реанімація очисних споруд, що дозволить вплинути на ситуацію зі смородом у Львові.
Також зараз вкладені значні кошти у ремонт вулиць. Хоча є ще інша проблема – у нас немає потужних компаній, які могли б проводити серйозні ремонти за серйозні кошти. Ми приходимо до висновку, що там, де треба виконати великий об’єм робіт швидко і за рахунок обігових коштів, то крім «Онуру» ми, на превеликий жаль, нікого із такими потужностями задіяти не можемо. Тому потрібно сприяти створенню подібних компаній.
Також перспективним у плані виробництва є львівське сміттєзвалище. Його можна привести до ладу. Я був у Вінниці ат Ужгороді, де бачив рекультивовані сміттєзвалища, в які були вкладені кошти, але тепер вони продукують електроенергію. Треба здійснювати подібні проекти, які б могли приваблювати до Львова додаткові робочі сили. Так чи інакше ми повинні будемо щось далі створювати, бо це дуже добре, що у Львові успішна сфера ІТ, але то не єдина галузь, на яку треба розвивати.
Іще однією проблемою Львова є те, що у нас не готують спеціалістів виробничих сфер. Сьогодні система профтехосвіти пішла не в той бік і, часто, коли треба оперативно, умовно кажучи, закрутити гайку, ми не можемо знайти для цього спеціаліста. Нині всі хочуть бути менеджерами, юристами й економістами».
Олександр Кобзарєв, директор «Інституту міста»:
«Добре, що ми сьогодні говоримо саме про виробництво, але хочу зауважити, що робочі місця є однаковими: що у сфері ІТ, що у туризмі, що на виробництві. Якщо аналізувати розвиток економіки у Львові, то варто зазначити, що ми не можемо собі придумати, що саме хочемо розвивати, бо маємо спиратися на наявні активи, попит та економічні ніші, які з’являються.
Говорячи про перспективні напрямки розвитку, не треба забувати про конференційний туризм – це великий і перспективний напрямок, який дозволить налагодити наукові, технологічні і бізнесові зв’язки. Сьогодні ми також дискутуємо про те, що для підвищення економічних показників ми повинні відійти від конкурентоспроможності і шукати можливості для економічного прориву. І у Львові сьогодні такий стрибок можливий у створенні креативного класу та індустрій. Дуже важливим для міста є проект «Креативний квартал» –величезний простір для людей, які задіяні в інтелектуальних виробництвах. Адже найбільша додана вартість там, де зароджуються якісь інновації.
Можу сказати ще про один цікавий напрямок. Зараз ми хочемо допомогти розвитку друкарства і книговидавництва у Львові. Бо ця галузь у Львові є вертикально інтегрованою: ми маємо історичні корені друкарства у місті, Академію друкарства, досить потужні підприємства і видавництва, Форум Видавців та потужну освіту. Тобто у нас є все, щоб створити незалежний потужний кластер, який буде мати економічний, культурний та освітній вплив.
Сьогодні в європейських країнах часто культуру розглядають як індустрію. Адже, якщо ми подивимось, скільки збирають коштів такі фільми як «Титанік», «Аватар» чи «Зоряні війни», то можна резюмувати, що рідко якась із галузей України має такі величезні надходження. Тому не варто про це забувати і я вважаю, що для Львова саме ці культурні, креативні та інтелектуальні напрямки є перспективними».
Павло Шеремета, голова дорадчої ради Львівської бізнес-школи УКУ:
«Сьогодні вартість айфону складає 560 доларів. Його складання коштує 9 доларів, усі елементи – 180. Решту – 360 доларів – отримує компанія «Aрple» за інновації, креатив тощо. Тому, я вважаю, що Львів дуже правильно робить виходячи із промислової, можна сказати пролетарської, економіки на користь інтелектуальної. Це не означає, що промисловості не повинно були в місті взагалі. Але треба розуміти, що вона у будь-якому разі конкуруватиме з Китаєм. Тому промисловість у Львові розвиватиметься тільки тоді, коли Львів зможе зробити айфон за 8,5 доларів, а не за 9. Ми в цьому не можемо і не хочемо конкурувати, бо набагато легше й цікавіше конкурувати в інтелектуальній сфері. І, знову ж таки, 360 доларів із 560-ти платять за інтелектуальні здобутки».
Більше про стратегію розвитку Львова дивіться у відеозаписі дискусії. Зустріч стала першою із серії новоствореної дискусійної міської платформи «Твоє місто Львів». Проект реалізовується за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracy).
Підготувала Наталія Середюк
