З початку року на Львівщину приїхало близько 3 тисяч людей зі східного та південного регіонів України, з них, фактично, третина – з Донецької та Луганської областей. У самому Львові через брак місць координовано та безкоштовно людей перестали поселяти ще в квітні. Якщо ж люди приїжджають, то тепер поселяються тут тільки своїми силами і за оплату, каже заступник директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Оксана Яковець. Близько третини з усіх приїжджих – поселилось саме у Львові.
НЕРУХОМІСТЬ
Ситуація з біженцями стимулювала ринок нерухомості у Львові, кажуть експерти, адже у березні-квітні тут був «застій», а з травня значно зріс попит.
«Люди активно шукають житло: для оренди і купівлі. Великим попитом користується навіть оренда однокімнатних квартир. Також телефонують з Донецька, Луганська та навіть Дніпропетровська з наміром купити житло у Львові. Цікавляться зокрема й елітною дорогою нерухомістю за цінами від півмільйона гривень. Багато приїжджих не погоджуються на безкоштовне житло біля Львова і готові платити за квартиру в місті», – розповів tvoemisto.tv експерт з нерухомості Олег Коляса.
Щодо цін на оренду, вони почали зростати в місті ще з падінням курсу гривні. Однак деякі недобросовісні орендодавці почали ставити ще вищі ціни з приїздом кримчан та мешканців Сходу країни.
«Дехто вирішив скористатися чужим горем. Квартири, які досі здавали по 150 доларів почали пропонувати за 300 доларів! Тішить, що такі випадки не є дуже масовими», – додав експерт.
РИНОК ПРАЦІ
Якщо поселяти наразі вдається усіх охочих, то з працевлаштуванням усе не так просто: задовольнити хоч і невеликий попит на серйозні високооплачувані вакансії важко через кризу. Зрештою, таку роботу знайти зараз складно і львів’янам. Тому загалом, кажуть експерти, люди зі Сходу та Криму наразі кардинально не змінюють ситуацію на ринку праці у Львові.
«З початку року в міському центрі зайнятості ми спілкувалися десь з 400 людьми, які приїхали до Львова, а послугами центру скористалась напевно 1/10 з них. Для загального показника ринку праці, коли маємо в місті на обліку 5 100 безробітних, це невеликий відсоток, що не має значного впливу», – розповів tvoemisto.tv директор Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний.
Працевлаштовуються приїжджі на різні професії: секретар, продавець, сеціаліст державної служби, психолог, дизайнер, прибиральниця, швачка та багато інших.
«Складніше з тими, хто вдома виконував високофахові функції, і хотів би роботу з відповідною оплатою тут. Але з такими вакансіями в місті складно і для львів’ян. Дехто, наприклад, отримує виплати та не шукає інтенсивно роботи. Зрештою, є люди, які дуже сподіваються повернутися додому та ті, які ще не визначились, чи хочуть тут шукати роботу. Тому я б не ставив штампів і не узагальнював», – додав Олег Рісний.
Наразі у Львові статус безробітних отримали 34 кримчан, 9 донеччан та один луганчанин.
Призначено матеріальну допомогу по безробіттю 31 кримчанину, 8 мешканцям Донеччини, одному – з Луганщини.
Працевлаштовано 12 людей з Криму, двох з Донецька та одного луганчанина. Частина приїжджих також проходить навчання за кошти фонду центру зайнятості.
БІЗНЕС
Попри те, що економіка в умовах військових дій на Сході не може нормально працювати, масового переселення підприємців з цих регіонів до Львова, визнаного, до речі, найбільш сприятливим містом в Україні для ведення бізнесу, наразі не спостерігається. Це ж стосується і Криму. Якщо розглянути галузі, які мають особливий пріоритет у розвитку, наприклад туризм, то цей сегмент у Львові не поповнюється за рахунок переселенців. Наразі кримчани відкрили в місті один ресторанчик. «Не можемо говорити про перехід туристичного бізнесу до нас, оскільки є різна специфіка роботи. Знаю тільки, що багато людей намагаються підтримати кримчан – ходять у цей ресторанчик чи приходили на акцію ресторатора Вардкеса Арзуманяна (коли у Львові готували кримські страви, а кошти, отримані від їх продажу скерували кримчанам, – ред.)», – сказав tvoemiesto.tv президент Львівського туристичного альянсу Олег Засадний.
Кардинально інша ситуація в іншому кластері, який активно розвивають у Львові – в ІТ-сфері. З початку року до Львова «переселились» або ж в процесі переїзду 10 ІТ-офісів переважно зі Сходу України.
«Вони – різні за розміром: від 5 до 300 працівників (у деяких компаній в планах до кінця року). Загалом компанії в ІТ-галузі міста між собою конкурують саме кількістю людського капіталу. Якщо оцінювати приріст ІТшників у Львові з числа тих, хто прибув зі Сходу та Криму, то це буде близько 1 000 осіб. Це як компанії, так і окремі люди, які працюють зі Львова віддалено чи влаштовуються в уже існуючі тут компанії», – розповів tvoemisto.tv виконавчий директор Львівського ІТ-кластера Степан Веселовський.
Від цього явища економіка міста однозначно виграє, вважає Степан Веселовський, адже це ріст платежів у бюджет та загалом розвиток ІТ-галузі міста. Хоча назвати конкретні цифри приросту зараз складно – ІТшники поки не провели детального аналізу.
Щодо підприємств та компаній інших галузей, вони наразі не сильно поспішають переїжджати у Львів.
«Два виробничі підприємства обговорюють можливість перенесення виробництва до Львова чи області. Масової міграції бізнесу зі Сходу чи Криму до Львова ми у Комітеті підприємців Львівщини не спостерігаємо», – сказав tvoemisto.tv голова КПЛ Роман Зафійовський.
Щоправда у Львові таки шукають роботу окремі представники бізнесу, додав Роман Зафійовський: «Є багато звернень від топ-менеджменту великих компаній з хорошим досвідом роботи. Здебільшого, у сфері логістики та продаж. Це – ті люди, які вже переїхали до Львова, і ті, які планують переїзд. Але в сьогоднішній економічній ситуації ми з таким сегментом і у себе на місці тут не можемо дати ради... Думаю, наразі цей процес перенесення бізнесу не такий масовий, адже люди на Сході все ще сподіваються на швидке завершення конфлікту...».
