Фото: Слово і Діло
Пандемія SARS Covid-19, яка триває уже більше року, стала непростим випробуванням для всіх суспільних груп та структур. Основним пріоритетом стало прагнення мінімізувати поширення вірусу серед населення. Однак, прийняті обмежувальні заходи стали водночас джерелом нових проблем та викликів для багатьох мікро-, малих та середніх підприємств.
Через введені санітарні обмеження та карантинні заходи бізнес компанії борються з наслідками економічного спаду – зниженням товарообігу, зміною поведінки споживачів, перерваними ланцюгами поставок та обмеженнями на певні види діяльності. Виникають проблеми, пов’язані з фінансовою ліквідністю, збільшенням витрат, скороченням працівників і, в крайньому випадку, закриттям компаній. Компаніям необхідно адаптуватись до нових умов праці та ведення бізнесу, ширшого використання цифрових технологій, а також інших форм взаємодії із партнерами та споживачами.
На рівні місцевих громад такі ситуації спричиняють погіршення соціального стану, збільшення безробіття, зростання фінансового навантаження на публічну сферу та зниження податкових надходжень. А це породжує подальші бар’єри для розвитку, а саме: відсутність інвестицій, дефіцит бюджету, звільнення у публічній сфері. Наслідки обмежень, які введені для бізнесу, проявляються швидко і сильно впливають на всі середовища місцевих територій.
Читайте також: У «ДІЇ» з’явиться можливість автореєстрації ФОП та сплати податків
Економічний спад часто формує нову реальність, в якій живуть мешканці та функціонують державні та приватні організації. У ній доцільно ідентифікувати локальну екосистему взаємозв’язків і взаємовпливів всіх місцевих організацій та структур. Для прикладу, всі уже побачили як проблеми підприємств створюють великі загрози для розвитку і стану цілих місцевих громад.
З початку пандемії Covid-19 підтримка бізнесу була однією з головних тем у публічному інформаційному просторі Європи. Зокрема, були прийняті рішення щодо зменшення наслідків локдаунів, тобто обмежень у веденні бізнесу та суспільного життя. Запроваджено численні програми, розроблено та затверджено відповідні нормативні акти на національному рівні. На жаль, це не вирішує ряду проблем, які залежать від місцевих економічних умов.
Незважаючи на зусилля національних урядів щодо пом’якшення негативних наслідків, цієї підтримки недостатньо, щоб уникнути глибокої кризи. Багато владних структур на регіональному та місцевому рівнях повинні брати активнішу участь у підтримці підприємств, що переживають кризу.
Специфіка місцевих територій, можливості публічних установ та креативні підходи місцевої влади сприяли появі багатьох цікавих ініціатив на місцевому рівні. Ці ініціативи були у фокусі уваги міжнародної команди проєкту «Public4MMSME – Sharing economy model as a resource for MSMEs during Covid-19 recovery time», який виконувався за підтримки Вишеградського фонду. Однією з важливих форм реакції на нинішню ситуацію місцевих державних установ та органів місцевого самоврядування стало використання підходів шерингової економіки (економіки спільного використання).
Експерти проєкту протягом останніх кількох місяців вели активні комунікації з місцевими органами влади, бізнес спільнотами, організаціями публічного права на предмет збору і аналізу інформації про наявні інструменти підтримки малих та середніх підприємств (МСП) в умовах пандемії, що триває. Було оброблено інформацію про понад 150 різних інструментів, які були спрямовані на підтримку бізнесу у різних територіальних одиницях Польщі, Словаччини, Угорщини, України та Молдови.
Мета проєкту – пошук найкращих практик, які можна було б впровадити з іншими партнерами та підтримати обмін знаннями і досвідом представників різних країн та регіонів. З огляду на це, кожен опис наявних практик аналізувався як у контексті відповідності узгоджених формальних критеріїв, так і оцінювався у контексті можливостей транскордонної адаптації до використання в інших країнах.
Читайте також: Підприємці прийшли під міськраду Львова, бо з них вимагають платити оренду на локдауні
В результаті було створено каталог із 30 найкращих практик, який містить широкий спектр практичних рекомендацій місцевим органам влади щодо того, як реагувати на потреби компаній, які мають труднощі в умовах економічного спаду спричиненого пандемією Covid-19. Ці рекомендації наочно показують ефективність підходів шерингової економіки на місцевому рівні, оскільки можна отримати значний позитивний ефект за рахунок спільної участі та спільних дій. Ці підходи також не мають значних формальних та бюрократичних обмежень і можуть суттєво в позитивному плані доповнити ті дії і механізми, які застосовуються на національному рівні.
Українським партнером у даному проєкті виступила ГО Агенція Європейських Інновацій, яка за умовами проєкту представила партнерам огляд ініціатив, які були реалізовані на території Львівської області. До каталогу проєкту включено п’ять ініціатив, які були реалізовані різними організаціями за підтримки Львівської обласної адміністрації, Львівської міської ради, Дрогобицької міської ради.
Експерти проєкту відзначили такі дії:
- Як проведення різдвяного ярмарку фермерських продуктів на площі Ринок, який був організований кооперативом «Фермерська родина» за підтримки Львівської міської ради;
- Ініціативу «Дрогобич купує вдома» в якій підприємцям пропонується розміщення інформації про свої фірми, продукцію та послуги на Інтернет-порталі Дрогобицької міської ради у спеціальній рубриці «#Дрогобичкупуєвдома»;
- Серію тренінгів і навчань для підприємців, які організовував і проводив центр підтримки підприємництва Львівської міської ради;
-
Організаційну діяльність управління туризму та курортів Львівської ОДА щодо розробки плану розвитку туризму в області на 2021-2023 роки, а також підходи ініціативи «Made in Karpaty», для реалізації якої Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» знайшла у 2020 році спочатку проєкт за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» для створення Інтернет-платформи для мікропідприємств регіону українських Карпат, а у 2021 році розширили цю діяльність у рамках проєкту «Карпатська мережа регіонального розвитку».
Лідер проєкту Public4MMSME Агенція розвитку Мазовецького регіону Польщі представила досвід п’яти невеликих польських міст. Хочемо зазначити що заклик «Купуйте місцеве» чи використання онлайн площадок для замовлення товарів і послуг у місцевих виробників став досить типовим для малих міст Польщі. До каталогу практик також включені такі ініціативи як створення спільних закупівельних груп МСП для забезпечення електроенергією, що зменшило витрати на енергоресурси.
Іншим прикладом – стала закупівля міської владою квітів у місцевих підприємців для прикрашення могил на цвинтарях у День всіх святих 1 листопада 2020р, коли ці цвинтарі були закриті через вимоги локдауну. Ще в одному місті відкрили додаткові входи на місцевий ринок, щоб зменшити скупчення людей у проходах, що дозволили не закривати цей ринок і підприємці могли працювати.
Читайте також: «Ніхто не вірив». У Львові відкрили соціальне кафе для родин учасників АТО. Фоторепортаж
Наслідки економічного спаду через пандемію Covid-19 спричинили значні складності для місцевих громад. Компаніям важко зберегти свої економічні обороти та ринки збуту, оскільки в багатьох випадках карантині вимоги пандемії спонукають людей залишатись вдома, обмежують мобільність або користування послугами місцевих фірм. Цей період часу також демонструє те, як органи місцевої влади намагаються допомогти вирішити проблеми бізнесу на своєму рівні. Використовуючи наявні ресурси, місцева влада може створити більш сприятливі умови для функціонування компаній на своїх територіях. В цьому нас переконує досвід реалізації проєкту Public4MSME і хочеться сподіватися, що в подальшому дії місцевої влади будуть більш різноманітними та ефективними.
Повна інформацію про проєкт Public4MSME, зокрема каталог кращих практик можна знайти на сайті проєкту за посиланням www.public4sme.eu. Анотована інформація є на сторінці Агенції Європейських Інновацій (https://aei.org.ua/portfolio/public4msme-ua/).
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини за допомогою Вишеградських грантів Міжнародного Вишеградського фонду. Місія фонду – просувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі (www.visegradfund.org).
Партнерська публікація
