Як не потрапити в «податкову яму»? Поради юриста

Мабуть багато хто з вас чув, а дехто й “відчув” позапланові перевірки податкової у 2014 році. Здавалося б, що з приходом до влади нового уряду на початку року тиск на бізнес мав зменшитись. Що ж ми маємо насправді і як з цим боротися?

Фото: dt.ua

Все почалося з того, що 1 березня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №65 “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету”, відповідно до якої Міндоходів та МВС мали провести спільні заходи спрямовані на руйнування схем по мінімізації податкових зобов’язань, зокрема ліквідації “податкових ям”. Відповідно почалися масові позапланові перевірки підприємств, навіть за ті періоди, щодо яких вже проводилися перевірки. Цікавим моментом є те, що законодавець ні в одному нормативному акті не дає визначення, що таке “податкова яма”.

Майже одразу після прийняття Податкового кодексу Державна податкова адміністрація видала Розпорядження №48-р від 24.02.2011 року “Про відпрацювання підприємств”. У цьому документі Податкова дала завдання своїм структурним підрозділам розробити схеми роботи з “проблемними” підприємствами та поклала початок новій класифікації платників податків, якої не було в жодному нормативно-правовому акті, а саме:

І категорія – підприємства – ймовірні “вигодонабувачі” (реальний сектор економіки) податкового кредиту;

ІІ категорія – підприємства “транзитери”, задіяні у схемах руху;

ІІІ категорія – підприємства ймовірні “податкові ями”, задіяні у схемах руху ПДВ;

ІV категорія – інші підприємства (платники, не віднесені до І-ІІІ категорій).

Детальний перелік ознак, за якими підприємства відносять до групи “проблемних” є наведений у наказі Державної податкової адміністрації від 08.08.2011 р. №475/дск* “Про запровадження комплексної системи попередження та протидії процесам тінізації економіки”, текст якого і досі є у закритому доступі.

Основними критеріями для зарахування до тієї чи іншої категорії служать такі показники, як кількість працівників, розмір статутного капіталу, величина різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, балансова вартість основних фондів тощо. Тобто під ці критерії підпадають майже всі підприємства.

Так що ж таке “податкова яма”? Так як законодавство не дає відповіді на це питання, наша компанія пропонує своє визначення – це фірма, яка використовується іншими платниками податків для одержання "податкової вигоди" у вигляді ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.

Як виглядає схема із використанням “податкових ям”? Замовник укладає фіктивний договір з Виконавцем про надання послуг. Відповідно за таким договором ніякі послуги не надаються, але Замовник перераховує кошти Виконавцю і нараховує собі податковий кредит, до того ж, Виконавець переводить кошти в готівку і повертає частину Замовнику. У даному випадку Виконавець це і є фірма “податкова яма”.

Але як часто буває на практиці? Класифікувавши відповідно до вищенаведених критеріїв фірму як “податкову яму”, починається відпрацювання всіх її контрагентів на предмет фіктивності укладених договорів, навіть якщо контрагент є добросовісним платником податків. І тут починається формування запитів щодо сумнівних операцій, збір доказової бази для подальшого зняття податкового кредиту та нарахування зобов’язань, виклик посадових осіб підприємства для дачі пояснень, проведення позапланових перевірок. Наша компанія навіть стикалася з випадками коли клієнтам податкова пропонувала заповнити анкети з досить дивними запитаннями: хто посвідчував підписи на статутних документах, хто реєстрував юридичну особу, де роздруковувалися установчі документи і т.д.(все це потім може використовуватися проти вас самих). Сам факт співпраці добросовісного платника податків з фірмою-податковою ямою, навіть якщо він не знав про її фіктивність, є достатньою підставою для податкової щоб зняти податковий кредит і нарахувати зобов’язання.

Як бути в такій ситуації?

1. Якщо ви маєте намір укласти договір на велику суму з невідомим контрагентом і у вас виникають сумніви щодо його надійності, зверніться із запитом у податкову чи така фірма (ваш майбутній контрагент) не є “податковою ямою”. Навіть якщо в майбутньому виявиться, що контрагент і був податковою ямою, така відповідь буде додатковим аргументом на вашу користь.

2. Якщо податкова все ж таки взялася за ваше підприємство і незаконно нарахувала штрафні санкції, єдиний спосіб захистити свої права – це звернутися в суд. Як свідчить найсвіжіша судова практика, у більшості випадків (а це майже 70-80%), суд касаційної інстанції стає на захист добросовісних платників податків. Основними аргументи проти податкової в суді по таких категоріях справ є:

податкова не має повноважень своїми актами встановлювати нікчемність договорів і застосовувати наслідки недійсності договорів;
податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, якими силами (власними або залученими) здійснюється виконання послуг;
відсутність реальних доказів у податкової щодо фіктивності договорів;

3. Ведіть і зберігайте всю документацію в належному стані, навіть за ті періоди, щодо яких уже були проведені перевірки. Слідкуйте за правильністю заповнення накладних та актів приймання-передачі.

Якісний аналіз контрагентів та відстоювання інтересів в суді – це ті механізми які ми можемо рекомендувати на даний момент.