Як осучаснити дитячі садки Львова. Три ідеї

4518 0
Учора, 12 квітня, у Львові відбулася зустріч, організована дискусійною платформою «Твоє місто Львів», де обговорювали шляхи реформування дошкільної освіти. Одне із питань, яке озвучили у рамках дискусії, стосувалося необхідності пошуку та впровадження нових форм господарювання, що допоможуть зробити дитсадки сучаснішими. Пропонуємо кілька думок із цього приводу представників приватних та державних закладів дошкільної освіти.
фото: tvoemisto.tv, astanafm.kz

фото: tvoemisto.tv, astanafm.kz

Катерина Гороховська, помічник-консультант народного депутата,

у минулому – в.о. начальника управління освіти

«Ну хто сказав, що діти 5-ти чи 6-ти років повинні у садочках спати?»

Львів завжди був ініціатором найбільш передових процесів у різних сферах. Ми живемо у 21 столітті, тому сьогодні повинні думати про абсолютно нові форми, які допоможуть змінити підхід і до дошкільного виховання. Ну хто сказав, що діти 5-ти чи 6-ти років повинні у садочках спати? Чому відпочинок має бути тільки таким? А чому не плавання, не екскурсії, не прогулянки?.. У Львові ми маємо таку інфраструктуру і різноманіття закладів для дітей, що можемо зовсім інакше побудувати режим дня дошкільнят і додатково використати приміщення садків.

Нещодавно мала розмову з канадськими колегами і вони були здивовані, скільки приміщень у наших садках пустують і використовуються лише 2,5 годин для денного сну. Багато кімнат експлуатують, фактично, лише дві-три години на день, а ми скаржимося що не маємо місць для дітей і не можемо їх збільшити. Чому Львів не може бути модернізатором таких спальних приміщень? Сьогодні є багато рішень, які дозволяють звільнити простір. До прикладу – притуляти ліжечка до стіни після сну.

Ми зараз не шукаємо альтернативи тому, як вже діючі приміщення дитячих садків використати максимально ефективно. Сьогодні є багато величезних приміщень, які виділили під логопедичні та методичні кабінети. І якщо зробити ревізію цих кімнат і модифікувати їх, щоб можна було ще додатково їх експлуатувати, то це частково вирішить деякі проблеми дошкільництва.

Ще одне важливе питанням, яке сьогодні має, на мою думку, прозвучати – це залучення волонтерів до роботи у дитячих садках. У тій самій Польщі є реальна практика, коли громаді виділяють якесь приміщення, держава дає одну ставку вихователя, батьки платять за харчування і діти півдня перебувають у дитячому садку. Одному вихователю важко у садку, тому кожен день разом із ним чергує мама або тато. Оця присутність батьків у садочку сьогодні є тим самим прикладом громадської участі батьків у вихованні дітей.

 

Володимир Огура, директор навчально-виховного комплексу «Ерудит»

«Приватна освіта не має бути кращою, вона просто має бути іншою

і знімати навантаження із бюджету»

«Перше, на що сьогодні потрібно звернути увагу при розвитку дошкільних закладів – це будівництво і розвиток нових форм комунальної власності та сприяння розвитку приватних закладів. Якщо говорити про комунальні та інших форм власності заклади, то тут я міг би запропонувати законодавчій та виконавчій владі міста наступні шляхи.

Перший – це співпраця із забудовниками, які часом споруджують цілі квартали. Хочу зазначити, що маючи інвестиційні зобов'язання, вони часто будують приміщення під навчальні заклади. Але навіть до мене зверталися більше 2-ох забудовників, які пропонували взяти в оренду приміщення під садок, за ціною, що викликала у мене істерику. Тому ті інвестиційні зобов’язання повинні бути виписані настільки чітко, щоб у них ішлося не лише про будівництво самого закладу, але і його подальшу експлуатацію.

Друге на що варто звернути, це таке поняття, яке я називаю «розрив шаблонів». Воно передбачає те, що до шкільної дитячої установи потрібно трохи по-інакшому ставитися. Хто сказав, що це має бути П-подібна будівля, яка має три спортивні майданчики і ще багато усього за списком? Наприклад у Німеччині частину школи, яка не має тенденції до збільшення кількості учнів, можуть віддавати у користування іншим комунальним структурам на певний час. Таке рішення приймає не директор школи, а, умовно кажучи, «директор міста». А якщо поряд зі школою немає дитячого майданчика, то діти спокійно ходять на прогулянку за два квартали, де цей майданчик є і збудований належним чином. Така сама ситуація і з харчуванням. Це добре тим, що ця система не перетворює освітні заклади на певну монополію.

У сусідній Польщі є три види власників навчальних закладів. Тому там садочки можуть бути державними, приватними або  неприбутковими. Третій варіант передбачає, що певна спільнота може самоорганізуватися і облаштувати садок для окремої групи дітей. Я вважаю, що і у нас місто має пояснювати мешканцям, що не обов’язково віддавати дітей до приватних дошкільних закладів, а можна облаштувати садок для своїх дітей самостійно. Не завжди проблема стоїть навіть у грошах. Місто, насамперед, має забезпечити людей, які хочуть створити неприбутковий садок, правовою підтримкою (щоб вони могли без перешкод отримувати необхідні ліцензії та іншу документацію) та дати їм можливість найняти професійного менеджера, який буде керувати закладом. А батьки, як вища рада і, фактично, засновники того закладу, зможуть корегувати його дії.

Теж стосується і розвитку приватних дошкільних закладів. У цьому напрямку є цивілізаційний шлях, який місто може прискорити. Приватна освіта не має бути кращою, вона просто має бути іншою і знімати навантаження із бюджету. Тобто потрібно настільки розвивати свідомість суспільства, щоб кожна успішна людина не хотіла займати місце тої, якій важко дозволити собі послуги приватних закладів.

 

Наталя Заранська, завідувач дошкільного закладку № 42 «Дивосвіт» міста Львова

«Нам треба створювати різнорівневі заклади»

«Нині важливо говорити про створення різнорівневих закладів. Адже у когось є більші можливості і він може віддати дитину до приватного навчального закладу, а хтось – таких ресурсів не має.

Важливим також є створення державно-громадської форми господарювання у навчальних закладах. Тобто такої, коли певну частину грошей у садок вкладає держава, а решту – громада. Зрештою, зараз у всіх дошкільних закладах Львова відбувається саме так. Адже громада це і є батьки, меценати, спонсори, які допомагають дошкільним закладам. Тому така форма господарювання була б значно дешевшою, аніж цілком приватна.

Також мають бути власне комунальні заклади для населення, яке не може собі дозволи навчання у закладах двох перших типів. Адже, зазвичай, батьки обирають той садок, імідж якого відповідає їх освітнім та виховним потребам. Зараз значною проблемо є те, що комунальні заклади не фінансуються належним чином. Основні витрати у цих закладах ідуть на оплату комунальних послуг, харчування та зарплату педагогам. А більше нічого і не залишається. Тому питання про те, які фінанси місто може вкласти у приватний заклад, якщо воно не може забезпечити державні дошкільні заклади, для мене залишається відкритим». 

Читайте також: У Львові знайшли спосіб, як зменшити черги до садочків. Відео

Довідка. Дискусійна платформа "Твоє місто Львів" створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії  (EuropeanEndowmentforDemocracу).

Записала Наталія Середюк

Фото – Богдана Ємця


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар