Фото: moto.onet.pl
На Львівщині зараз триває експеримент з вдосконалення діяльності міліції. Його метою є проведення громадського аудиту ресурсів львівської міліції та попередня оцінка змін, необхідних для реформування. Також запровадження окремих елементів community policing – роботи міліції, орієнтованої виключно на вирішення проблем громадян. Окремим завданням експерименту стане пакет пропозицій до МВС щодо запровадження місцевої міліції та інновацій у сфері забезпечення прав затриманих осіб.
Читайте також: На Львівщині реформують ДАІ та запровадять community policing. План дій
«Львів має велику місію із запуску цього пілотного проекту. Якщо зможете зробити це у своїй області, то будете вікном у світ для цілої країни. Ви маєте можливість показати, що такі реформи потрібні, але без змін у цілій країні вони не до кінця ефективні. Найперше, ви не повинні змінювати свої цілі, які зараз чітко окреслені. Найгірше, якщо під впливом якихось зовнішніх чинників почнете змінювати свої цілі. Ще одна дуже важлива річ – інформування населення. Люди мають бачити і розуміти, що відбувається в міліції. Для чого робляться ті чи інші речі. Тоді суспільство стане більш лояльним до міліції та її роботи», – поянив tvoemisto.tv екс-ректор Вищої школи поліції в Щитно, екс-заступник Міністра внутрішніх справ Республіки Польща, доктор економічних наук, полковник поліції у відставці Аркадіуш Лєткєвіч.
Tvoemisto.tv пропонує 10 відповідей Аркадіуша Лєткєвіча на питання, що найбільше цікавили експертів, які працюють у Львові:
1. Чи можна реформувати лише міліцію без реформи влади?
На перший погляд, ні. Однак я думаю, якщо вам дано шанс зробити такі зміни у Львівській області, то варто спробувати. Під час роботи над цим показувати, що вам заважає, а що допомагає. Показувати приклад всій країні.
2. Чи Ви починали реформи із зміни законодавства чи формували місію і візію роботи поліції?
У Польщі це відбувалось паралельно, працювало декілька груп і вони між собою комунікували. Що стосується місії, то її ми взяли із західного зразка. Структура злочинності в західних країнах відрізнялась від нашої. У них, здебільшого, господарчі злочини, а у нас – розбої, тому механізми вирішення мають бути різними.
3. Які саме зміни в законодавстві унеможливили зворотні зміни в реформі?
У законі були записані завдання поліції, дуже детально, якщо якийсь із підрозділів не виконує свої завдання, у законі прописані чіткі міри покарання. Це може бути позбавлення премії, пониження у званні, звільнення і т.д. Детально розписана система навчання і сітка заробітної плати. Ми зараз працюємо над проектом нового закону. Новий закон, що буде ухвалений, буде менший на 80%. У першу чергу, ми внесли зміни по структурі. На початку 90-х необхідно було все прописати детально, а зараз це виглядає смішно.
4. Як у вас походила люстрація?
Люстрація у нас в основному стосувалась політиків, тих, хто працював із соціалістичною партією. Люстрація міліціонерів тоді майже не торкнулась, хіба тих, що працювали в політичній сфері.
5. Як у вас працює муніципальна міліція?
Поліція та муніципальна дружина розмежовані. Муніципальна дружина займається загальноміським порядком та підпорядковується міському самоврядуванню, вона допомагає міліції розв'язувати дрібні справи. Однак ефективна у великих містах, бо знімає навантаження із поліцейських. У маленьких містах обов’язки поліції та муніципальної дружини перетинаються, тому вона там невиправдана. Штрафи муніципальної дружини йдуть до бюджету самоврядування, а гроші зі штрафів поліції – до бюджету країни. Однак наступного року всі штрафи йтимуть до бюджету країни. Поліція – загальнодержавна структура, а муніципальна дружина – органів самоврядування.
6. Яким чином мотивувати студентів, аби вони йшли працювали в органи?
У нас немає такого як студент-поліцейський. Щоб вступити до академії треба відпрацювати три роки в поліції. Після закінчення академії треба пройти загальний відбір. Потім, якщо претендент проходить відбір, він три роки працює на вулиці, навіть, якщо це доктор наук. Якщо це важливий працівник для свого начальника, то цей період можна скоротити до двох років. Офіцером можна стати тільки якщо займаєш керівну посаду. Щороку ведеться аудит скільки є вільних керівних посад і вища школа поліції в Щитно готує таку кількість офіцерів. У нас немає курсантів-студентів, що можуть виконувати якісь обов'язки в поліції. Ми не гарантуємо працевлаштування в поліції. Студенти, які в нас вчаться – це люди з досвідом роботи в поліції.
7. Як у вас ставляться до жінок-поліцейських? Чи врегульовано законом скільки відсотків від всіх працівників максимум можуть становити жінки?
Колись жінок в міліції був 1%, а зараз – 8-10%. Наші закони не регулюють скільки може чи не може бути жінок на різних посадах. Критерії тестування однакові для всіх. Є люди, котрі вважають, що це – не жіноча робота. Однак у кримінальній міліції, де працює більше жінок, робота на 12% ефективніша. У жінок краще аналітичне мислення.
8. Чи використовують у Польщі поліграф при відборі кадрів?
У вищій школі поліції в Щитно вчать роботи з поліграфом. Ми використовуємо його із обвинуваченими, якщо дозволяє прокурор. Для претендентів на роботу в поліції ми не використовуємо поліграфу. Однак прикордонники використовують.
9. Що характеризує добру роботу керівника поліції?
Основний показник – ставлення суспільства до поліції. Це дослідження громадської думки, які проводяться централізовано та на місцях. Опитування стосується не конкретної людини, а поліції загалом. Робота поліції оцінюється міністерством, а воєводських комендантів – головним комендантом. Протягом останніх 7-ми років досліджується атмосфера в поліції. І, звичайно ж, показники злочинності, кількості різних подій.
10. Як ви досягти зростання рівня довіри до поліції від 2% до 72%?
Щодо зростання рівня довіри поліції, я завжди говорю, що важлива інформаційна політика. Не піар в широкому розумінні, а просто інформування, що відбувається в поліції. Для чого приймаються ті чи інші рішення, що вони дадуть населенню, чому поліція працює саме так, а не інакше.
Крім того, ми проводили і проводимо різні заходи для зближення громадян і поліції. До прикладу, у органах місцевого самоврядування є дні, коли приходить один-два поліцейських та надають різні консультації громадянам. Такі консультації офіцери роблять через ЗМІ. Також ми створили поліцейські класи у школах. Спочатку таких шкіл було 3, а зараз – 300. Це не означає, що всі учні стануть поліцейськими. Просто до них приходять офіцери, розповідають про роботу поліції, навчають різним потрібним речам. Це такі інтерактивні зустрічі школярів із полісменами, які підвищують імідж поліції.
Підготувала Ірина Скіць
