Як у Львові може змінитися реабілітаційна медицина. 6 тез

1555 0
Вже невдовзі у Львові може з’явитися новітній реабілітаційний центр, який займатиметься реабілітацією пацієнтів за західними стандартами. Окрім самого Центру, тут також діятиме Школа реабілітаційної медицини, де українські та іноземні фахівці навчатимуть наших студентів основам фізіо- та ерготерапії. Про це, а також про стан реабілітації пацієнтів в Україні Tvoemisto.tv розповіла керівник Школи Уляна Супрун.
фото: webmed.com.ua

фото: webmed.com.ua

Хто займатиметься Школою реабілітаційної медицини

Уляна Супрун – донька українських емігрантів, які виїхали з України після Другої світової війни. Народилась в Детройті, ходила до української церкви, молодіжних організацій. У США завершила медичні студії, лікар-радіолог. Її чоловік – Марко Супрун – теж з родини українських емігрантів з Канади.

Восени 2013 року, перед початком Революції Гідності, вирішила з чоловіком перебратися жити в Україну. Відтак брали участь у всіх подіях Майдану, працювала в медичній службі Майдану. 20 лютого чергувала КМДА, рятувала поранених. У липні 2015 року отримала громадянство України.

З початку російської агресії стала директором гуманітарних ініціатив Світового конгресу українців, де почала координувати гуманітарну допомогу з діаспори в Україну. З чоловіком заснувала ініціативу «Захист патріотів» – програму, де навчають військових тактичній медицині і забезпечують їх аптечками за стандартами НАТО. За цей час на програмі навчалися понад 25 тис. бійців та було роздано понад 20 тис. аптечок. Програма триває й надалі.

Уляна Супрун

Бойова медицина в Україні

«До цього в Україні навіть не існувало такого словосполучення «тактична медицина». Не існувало курсів надання медичної допомоги на полі бою, не було аптечок, не було знань», – розповіла Уляна Супрун.

Щодо «бойової медицини», то вона охоплює цілий спектр дій – від тактичної медицини з поранення на полі бою і надання допомоги медиками, евакуація до польового госпіталю, після цього – до військового госпіталю, далі – стаціонарні спеціальні госпіталі, де можуть лікувати на найвищому рівні, і це завершується реабілітацією.

«В Україні в госпіталях працюють хороші лікарі, вони мають велике знання. Але догоспітальна допомога в Україні стоїть на дуже низькому рівні. Ми почали з тактичної медицини. І продовжуємо не лише з військовими, але й з цивільними. Це догоспітальна допомога, але не лікарська. Коли ми почали цю систему тактичної медицини, ми зрозуміли, що найважливішим є навчання. Треба вчити з самого початку людей, і навчити інструкторів, щоб вони могли продовжити роботу. Ми почали з того, що запрошували іноземних інструкторів. Навчили і бійців, і українських інструкторів. Ми тепер продовжуємо програму, щоб українські інструктори навчали своїх», – зазначила Уляна Супрун.

Читайте також: Реабілітація воїнів АТО у Львові. Що треба знати?

Разом з тим в Україні, за словами Уляни Супрун, є проблема і з реабілітацією. Вона відрізняється від тієї, що прийнята в європейських чи північноамериканських країнах.

«На Заході – якщо людина захворіє або має якусь травму, то ідея реабілітації – якнайближче повернути її до нормального стану, або й покращити цей стан. Щоб людина не була інвалідом, лежала вдома і отримувала пенсію, а щоб вернулась назад у суспільство, щоб вона могла працювати, бути незалежною і самостійною. Вона має ті самі права, бажання, мрії та можливості, як і інші люди. В Україні система реабілітації не працює таким чином. Тут інший підхід – багато з реабілітації відбувається на курортах, санаторіях, куди їдуть на кілька тижнів і повертаються додому. І ніби це є якась реабілітація. Але немає системи виробленою фізіотерапії, ерготерапії і повернення до стану, в якому людина була перед захворюванням чи травмою», – наголосила Уляна Супрун.

Читайте також: Іван Гаврилко: Після АТО я два тижні не хотів виходити з дому

Так виникла ідея створити в Україні Школу реабілітаційної медицини – навчальної та практичної програми, яка готуватиме фізичних терапевтів та ерготерапевтів. Це медичні працівники, які працюють з пацієнтами після важких хворіб та травм та повертають їх до нормального функціонування в сучасному суспільстві.

«Зараз в Україні є проблеми із системою реабілітації. Будуються реабілітаційні центри, закуповується необхідне обладнання. Та окрім цього слід мати і академічні програми, щоб навчити фахівців займатися реабілітацією на такому самому рівні, як це робиться в Європі, США, Канаді. УКУ як академічна установа може створити відповідну програму. Але в Школі реабілітації дуже важливо мати і практичні навички, не лише сидіти в аудиторії та слухати лекції. Це клінічні заняття – робота з пацієнтами. Тому ми вирішили, що Школа буде мати дві частини – академічні програми та Реабілітаційний центр за західними стандартами, де студенти можуть отримати постійну практику», – розповіла керівник Школи Уляна Супрун.

Читайте також: У Львові з’явиться Школа реабілітаційної медицини. 7 фактів

Проблеми з визнанням професії «фізичний терапевт» та «ерготерапевт» на державному рівні

«В Україні не існує професії «фізичний терапевт» і «ерготерапевт» у класифікаторах професій в Міністерстві соцполітики. Є медсестри, які цим займаються, люди, які закінчили інститути фізичної культури. Але вони не мають визнання фізіо- чи ерготеапевтів. Немає визначених стандартів, академічних програм. Дуже багато всього робиться на лікарському рівні. Але реабілітацією повинна займатися ціла команда людей. Це є лікар, фізіо- та ерготерапевт, психолог, та інші, які допомагають цій людині, щоб вона могла повернутися до нормального життя. Тут є важливо, щоб реабілітація була орієнтована на кожного унікального пацієнта. Не один процес для всіх. Програма пишеться на кожного пацієнта. Для прикладу, є 65-літня жінка, яка мала інсульт, і в неї права рука не працює. Для неї важливо, щоб вона могла жити вдома самостійно, готувати, ходити в магазин. Відтак для неї – один спосіб реабілітації. А є 19-літній хлопець, який втратив кінцівку на війні. Він хоче ходити, бігати, зустрічатися з дівчатами, танцювати. Він хоче жити своїм життям, як і решта 19-літніх хлопців. І він повинен мати специфічну програму, яка допоможе йому це здійснити. Кожен пацієнт є інший», – зазначає Уляна Супрун.

Про навчальну програму, її акредитацію. Студенти та викладачі.

За словами Уляни Супрун, зараз у Верховній Раді, Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ), Мінсоцполітики та Міністерстві освіти (МОН) йдуть перемовини про те, щоб фізіотерапевтів визнали як медичний персонал. Для прикладу у Всесвітній організації охорони здоров’я фізіотерапевти та ерготерапевти визнані як медичний персонал. Залежно від прийнятого рішення, буде остаточно розроблятися програма навчання та її акредитація на державному рівні.

Разом з тим початок навчання на магістерській програмі заплановано на вересень 2016 року. Планується набрати 50 студентів. Вони повинні мати базову медичну освіту. Зважаючи на те, що частина викладачів на програмі буде іноземцями – перед студентами ставиться вимога у вільному володінні англійською мовою.

Щодо викладачів, то окрім іноземних спеціалістів, викладатимуть там і українські фахівці. Частина з них перед цим відправиться на два місяці на стажування в реабілітаційні центри у Європі, щоб отримати відповідні знання та сертифікати цих країн, ще частина – в медичні навчальна заклади США.

Реабілітаційний центр

Зараз Школа реабілітації отримала від УГКЦ в подарунок приміщення на 800 м2 на одному поверсі та 200 м2 в підвальному приміщені у Львові. Однак остаточного рішення про те, що саме там розміщуватиметься реабілітаційний центр, поки не прийнято.

Щодо облаштування самого центру, його планують також робити за американським чи європейським зразком, встановлюючи сучасне технічне обладнання, враховуючи потреби людей з особливими потребами та пацієнтів, які проходитимуть реабілітацію.

Запрацювати центр має восени 2016 року.

Спілкувався Ігор Саджениця


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар