фото: tvoemisto.tv
Де народилось львівське кабаре
Ні для кого, певно, не видається дивним, що кабаре народилося і зростало в кнайпах, під чуйною опікою любителів напоїв. Так само було у Львові. Першим покровителем кабаре з артистичними амбіціями треба визнати Нафталя Топфера та його сина Міхала, – вважає Славомір Говін.
На вулиці Трубунаській/Шевській, 12 десятиліттями прекрасно працював заклад під назвою «Три корони». Хоча важко сказати чи хтось помічав цю вивіску, бо весь Львів називав його «У Нафтули».
Прикметно те, що «Ресторація Бачевських», у якій сьогодні намагаються відродити розваги у стилі кабар,е розташована усього за кілька будинків від того, де колись розташовувався заклад «У Нафтули».
«Піонери» батярського кабаре
Говорячи про кабаре у Львові, потрібно, насамперед, пригадати Тадеуша Бой-Желенського, – вважає Славомір Говін. Адже він був одним з тих, хто зазнавши «зараження» в Парижі, поширювали цю «французьку хворобу» по Галичині. По-друге, він був не тільки прихильником моди на кабаре, а й її творцем, одним з найоригінальніших в історії європейського кабаре. По-третє, навіть у часи, коли він постійно мешкав у Кракові і створив там перше художнє кабаре в Галичині, столичний Львів залишався для нього осердям приятельського та інтелектуального тріумфу.
Задовго до того, коли Європа почала використовувати слово «кабаре», у Львові можна було зустріти його «піонерів», – розповідає Славомір Говін. Уже у 80-их роках ХІХ століття, і в місті, і в закамарках, в незліченних кав’ярнях ресторанах, шинках, танцмайданчиках, на фестинах і народних забавах, з'явилися артисти, які на відомі мелодії, почуті в театрах чи оперетках, накладали свої власні історії «з життя батяра».
В кінці ХІХ століття найбільшу популярність здобув Людвік Гальський, який виступав під псевдонімом Людвік Людвіковський в різних шинках, про які ходила різна слава. На початку ХХ століття за Людвіка «билися» мало не всі львівські заклади. Але тоді він був уже митцем-підприємцем, який працював сам на себе. Влітку він розкладав намети під Високим замком, натомість взимку винаймав популярні зали, до яких тягнулися натовпи львів’ян. У 1906 році він запросив до співпраці кількох талановитих єврейських артистів, назвавши трупу «Польське кабаре». Таким чином, він першим у Львові був визнаний артистом кабаре.
Особливі розваги для особливої публіки
Як зазначає Славомір Говін, у різні історичні періоди публіка, яка зачащала до кабаре, змінювалась відповідно до умов. Також можна сказати, що кожні кілька років виростало нове покоління артистів кабаре. У Львові їх продукувало, в першу чергу, студентське середовище, яке виховувалося в школі кабаре старших колег. Вистави у кабаре ставали місцями зустрічі митців, революціонерів, письменників і поціновувачів доброго театру водночас.
Кабаре у Львові сьогоднішньому
«Для хорошого кабаре сьогодні важливо відновити ту атмосферу, яка панувала у Львові близько 100 років тому», – каже Славомір Говін і наголошує, що у польських містах сьогодні чимало закладів, які називають себе «кабаретовими», але справді ту атмосферу передають одиниці.
«Ми вирішили відродити культуру кабаре у Львові, адже вважаємо, що у Львові 30-тих років минулого століття існувала унікальна культура й атмосфера, яка має право на життя й сьогодні. Ми хочемо запропонувати альтернативний відпочинок людям, які не ходять по дискотеках, повернути Львів до традицій і запустити таку хвилю, яку, можливо підхоплять інші заклади та театральні колективи», – розповів Tvoemisto.tv директор із маркетингу компанії «Кумпель Груп» Олексій Шматько.
Наразі спеціально для постановок у «Ресторації Бачевських» Славомір Говін створив авторський сценарій кабаре «Кумпель зі Львова». «Ми ретельно підбирали акторів, які є професіоналами і до того ж уміють співати, та провели багато репетицій. Поки цю постановку ми будемо показувати раз у місць на базі «Ресторації Бачевських». Але вже працюємо і над новими сценаріями, тому репертуар наш збільшуватиметься», – каже Олексій Шматько.
Подібний продукт націлений на львів’ян та гостей міста, які прагнуть до автентичних міських розваг, – інформують у «Ресторації Бачевських». – «Думаємо, що людям від 30 до 80 років, які люблять Львів, буде цікаво відвідати подібний захід».
Вартість квитка на таку забаву – 350 гривень. Головною родзинкою дійства організатори вважають повне занурення глядача в атмосферу «ретро». Цьому сприяють і музичні композиції, які були написані спеціально для «Кумпелю зі Львова» польським піаністом та композитором.
«Він написав усю музику, яку ми аранжували і додали партії скрипки і контрабасу. Ми вже записали цілий альбом музики та пісень у виконанні акторів цього кабаре», – каже Олексій Шматько.
За матеріалами «Znak ot Boya» Славоміра Говіна
Підготувала Наталія Середюк
