Як українцям змінити цінності та подолати корупцію? Три тези від Несторівської групи

3026 0
Яку цінність українці вважають найважливішою? Чому довіра необхідна для побудови громадянського суспільства? За яких умов боротьба з корупцією матиме помітний результат? Відповіді на ці та інші питання під час зустрічі з журналістами шукали учасники Несторівської групи Євген Глібовицький, Вікторія Бриндза та Олександр Сушко. Tvoemisto.tv пропонує кілька тез експертів.
фото: ai-vin.info, forbes.net.ua, medialab.online, hromadskeradio.org, www.dw.com, ipress.ua

фото: ai-vin.info, forbes.net.ua, medialab.online, hromadskeradio.org, www.dw.com, ipress.ua

Вікторія Бриндза, соціолог, фахівець з досліджень цінностей, керівник аналітичного центру експертної компанії pro.mova, учасниця Несторівської групи

Головна теза: цінності українців змінюються, але на першому місці лишається безпека

Ми хочемо зрозуміти, як вийти з замкненого кола. Можна змінити законодавство, побудувати нові дороги, спроектувати міста… Але те, що змінюється найповільніше, – це люди, їхнє сприйняття правильного й неправильного, добра і зла.

Наші дослідження цінностей українців показали, що на першому місці є «безпека». Низка європейських країн для себе вже вирішила це питання. Для України воно й понині актуальне. Окрім того, у нас є достатньо сильне прагнення до влади, збагачення, контролю над ресурсами. Це також нас відрізняє від європейців: вони цього прагнуть набагато менше. Припускаю, що ми прагнемо влади і для того, аби гарантувати собі безпеку.

Цікавим є те, що за останні кілька років ми почали рухатися від закритості й консервативності у напрямку відкритості. Однак, цей рух супроводжується зростанням егоїзму. Тобто це означає, що ми вчимося відкриватися, але нам стає байдуже на всіх інших. Наприклад, замість того, щоб спільно вирішувати проблему якості доріг, ми купуємо собі більші машини, аби вирішити це питання лише для себе. Те ж саме можна сказати й про стратегію «клаптикового утеплення». Мешканці думають приблизно так: «Тільки себе утеплю, і нехай будинок втрачає в ціні, але зате матиму ілюзію, що мені тепліше».

Читайте також: Як допомогти дитині стати успішною? Поради успішних жінок. Відео

Ще одна проблема українців – брак довіри. Йдеться про анонімну довіру (до незнайомців): більшість вважає, що хтось інший може їх використати, якщо матиме таку нагоду. Так само немає довіри й до державних інституцій. З одного боку, ми достатньо патерналістичні (очікуємо, що держава має вирішити наші проблеми), але коли йдеться про державу, то ми їй не довіряємо. Однак, довіра потроху вибудовується у громадянському суспільстві. Особливо після Майдану ми спостерігаємо процес, коли люди принаймні намагаються вірити в те, що вони можуть щось вирішувати.

 

Євген Глібовицький, експерт із довготермінових стратегій, керуючий партнер
експертної компанії pro.мова, учасник Несторівської групи

Головна теза: антикорупційні заходи будуть ефективними, якщо змінювати правила гри

Для суспільства корупція є інструментом безпеки. Якщо ти лише борешся з корупцією – ти не досягнеш результату. Результат буде, якщо і боротися, і змінювати правила гри. Рівень безпеки має підвищитися настільки, аби корупція, як інструмент захисту, вже була б непотрібною. У такому випадку можна очікувати, що антикорупційні заходи будуть ефективними. Якщо правила гри не міняти, це тільки підвищить рівень стресу в суспільстві. Людина думатиме: «Система й надалі лишилася такою, якою була, а я тепер навіть дати нікому не можу, аби себе врятувати».

Читайте також: Корупція чи кумівство: що процвітає у Львові? Результати опитування

Корупція, як і будь-який бізнес, має собівартість: треба вкладати у відносини, робити дорогі подарунки тощо. Зараз собівартість корупції зросла. Це певною мірою знизило її ефективність та конкурентність. У деяких випадках навіть легальний механізм став конкурентним, у порівнянні з корупцією. Однак, вона не зникла взагалі, адже рівень загрози лишається високим. Якщо ми хочемо, щоб її не було зовсім, то варто працювати над безпекою.

 

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва, голова правління Міжнародного фонду «Відродження», учасник Несторівської групи

Головна теза: Україні необхідні управлінці нової якості        

Ще під час Революції Гідності був помітний розрив між Майданом і сценою. Зараз є розрив між громадою і владою. Люди, які були на Майдані, не згенерували зі своїх рядів нових управлінців. Це знову ж таки створює проблему розриву, робить суспільство вразливим та схильним до маніпуляцій. Серед політиків немає тих, хто міг би підтримати діалог щодо генерування позитиву в суспільстві. Натомість, як і раніше, бачимо пріоритет взаємопоборювання.

Лишається відкритим питання: коли і в який спосіб відбудеться прорив критичної маси до управлінського класу? Зараз у суспільстві немає чітко вираженого запиту на нову якість управлінців. Є сподівання на процес децентралізації. Його позитив не у тому, що місцеві «барони» отримають більше бюджетних коштів. Надія є на те, що з’являться приклади вдалої самоорганізації, які зможуть у подальшому створити критичну масу.

Так, нам завжди чогось не вистачає. Але якщо ми пригадаємо часи 5-10 років тому, то переконаємося, що зараз з’явилося набагато більше людей нової формації.

Читайте також: 4 тези Олега Рибачука у Львові про те, куди рухається Україна. Відео

Довідка. Несторівська група є позапартійним та позабізнесовим міждисциплінарним об’єднанням, що займається розробкою стратегічного бачення для країни. Група є самофінансованою і функціонує на волонтерських засадах. Мету та порядок денний визначають самі учасники групи, які є відомими та авторитетними українцями – економісти, філософи, історики, правозахисники, дослідники.

Підготувала Юлія Сабадишина,
фото Дар'ї Романець


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!