фото: osvita.ua, vsiknygy.net.ua, 7school-kolomyi.ucoz.ua, perezvin.at.ua, psychologis.com.ua, zol-2.schools.lviv.ua
Домашнє завдання – академічна успішність?
Без сумніву, домашнє завдання – глобальний феномен. Домашнє завдання отримують школярі зі всіх 59 країн, які брали участь у дослідженні трендів у математиці та науці. Лише 7% учнів 4-го класу по світу сказали, що у них не було домашнього завдання.
TIMSS (Міжнародне порівняльне дослідженні якості природничо-математичної освіти учнів 4-х та 8-х класів) – один із небагатьох сервісів даних, які дають змогу порівняти, скільки дають і виконують домашніх завдань різні нації. І тут помітно вражаючі відмінності.
Наприклад, у деяких країнах як-от Алжир, Кувейт, Марокко, більше 1 із 5 4-класників скаржиться на надмірну кількість домашніх завдань. А в Японії майже 3% учнів робили понад 4 годин домашньої роботи за звичайну шкільну ніч.
Наприклад, у Східній Азії, Гонконгу, Тайвані та Японії показник важких домашніх завдань нижчий середнього міжнародного країни. Однак ці країни очолюють рейтинг із середніх досягнень з математики.
У Нідерландах, майже кожен п’ятий 4-класник не робив домашнього завдання вночі, хоча нідерландські 4-класники вивели свою країну в топ-10 за середніми балами з математики в 2007 році.
Дехто стверджує, що США – «нація на спочинку». Судячи з даних TIMSS, це неправда. Водночас американці не страждають від надмірного навантаження домашнім завданням. Американські учні 4-го і 8-го класів потрапляють в середину із 59 країн TIMSS.
У всьому світі домашнє не пов'язане з високим національним рівнем успішності. Великі навантаження пов'язані з країнами, які мають нижчі доходи і вищий рівень соціальної нерівності.
Вплив домашніх завдань на дітей
Майже 10% 4-класників по всьому світу проводять кілька годин на виконання домашніх завдань щоночі. Кожен п’ятий 4-класник робить домашнє з математики 30 хвилин або більше, по три-чотири рази на тиждень.
Емпіричні дослідження пов'язують надмірне домашнє завдання з порушенням сну, вказуючи на негативне співвідношення між кількістю домашніх завдань, отриманим стресом та фізичним здоров'ям.
Вплив надмірної кількості домашніх завдань залежить від віку, а також від культурних або сімейних очікувань. Підлітки в середній школі або підлітки в старшій школі можуть вчитися довше часу, ніж діти молодшої школи. Втім, для учнів початкової школи навіть 30 хвилин домашньої роботи за ніч в поєднанні з іншими джерелами академічного стресу можуть мати негативні наслідки. Дослідники з Китаю вияснили, що домашнє завдання на 2 або більше годин на добу порушує сон.
Деякі культури нормалізують тривалий час навчання для дітей молодшого віку, але немає ніяких доказів, що високий рівень домашньої роботи має академічні переваги. Крім того, коли батьки та діти конфліктують через домашнє завдання, виникають сильні негативні емоції, домашня робота може насправді мати негативні зв’язки з успішністю.
Політика «без домашнього»?
Президент Франції Франсуа Оланд запропонував заборонити домашнє завдання, тому що воно може спричинити нерівноправність. Однак дослідження показують, що воно не є джерелом відмінностей соціальних класів в навчанні. Навпаки, домашнє завдання – важливий компонент освіти для учнів середніх і старших класів.
На рівні класу, задаючи домашнє, вчителі повинні спілкуватися з однолітками та батьками. Так вони можуть переконатися, що домашнє завдання, призначене загалом для класу, не є обтяжливим для когось особисто і дійсно має позитивний вплив.
Можливим рішенням для вчителів може бути також індивідуалізований підхід до домашньої роботи. Домашнє завдання може максимально позитивно впливати на будь-якого учня, якщо вчителі уважні у виборі своїх завдань, зважають на вік учня, ситуацію в сім’ї та необхідність розвитку навичок.
Вчитель Львівської середньої школи «Школа радості» Ірина Ярославівна Веркалець цьогоріч має перший клас, де школярам не задають домашнього завдання. «Ці діти ще маленькі, ми не даємо їм важких завдань, намагаємося все опрацювати на уроці», – каже вчитель. Минулого року Ірина Ярославівна опікувалася 4 класом: «Домашньої роботи було цілком достатньо, і це не вимагало багато часу. За годину діти встигали все зробити, хіба якщо вже дитина працює повільніше». Однак обсяг домашнього залежить від вчителя – наскільки він встигає проходити матеріал за урок і скільки хоче задати.
Незважаючи на постійні експерименти в шкільній освіті, зміни програми, вчителька першокласників вважає, що домашнє завдання потрібне. «Воно закріплює те, що завчається на уроці, дозволяє дітям самостійно навчитися працювати. Якщо є якісь, наприклад, творчі завдання, де потрібна допомога батьків, це добре, бо є співпраця батьків і дитини», – впевнена Ірина Ярославівна. Втім каже, що це також залежить від предметів. А їх сьогодні у школярів дуже багато.
Незалежно від причин, в усьому світі значний відсоток дітей молодшого шкільного віку борються з великими навантаженнями домашнього завдання. Це саме по собі може мати довгострокові негативні наслідки для їхньої академічної успішності.
Джерело: Independent
Підготувала Ірина Матвіїшин
