Політична реклама

Як врятувати зелені зони Львова? Три приклади

1288 0
Кожний парк чи сквер Львова мусить мати так звану опікунську раду. З відповідальною особою така рада спільно працюватиме над їх розвитком і благоустроєм.
Фото: Vgorode Lviv

Фото: Vgorode Lviv

Чітке фіксування меж парків, врахування інтересів громадськості, створення опікунських рад кожного об’єкту – найважливіші кроки для розвитку і збереження зелених зон Львова. Про це йшлося під час онлайн-зустрічі  #ДіємоРазом «Як зберегти зелені простори Львова», організованій міським осередком партії «Голос». 

На ній активісти та експерти, опираючись на приклади трьох львівських зелених парків та скверів, напрацювали  кроки збереження зелених зон Львова.

Левандівський парк

Ініціативна група «Врятуємо Левандівський парк» утворилася як реакція на незаконну забудову на території парку. Один з активістів та директор культурно-просвітницького центру «Супутник» Олександр Агашков розповідає, що за роки існування ініціативи досі не вдалося затвердити межі парку і повністю звільнити територію від МАФів, незважаючи навіть на судові рішення.

На його думку, виконавча влада має ставитися більш відповідально до таких ініціатив, як «Врятуємо Левандівський парк», бо їх реалізація ускладнюється через недоречні бюрократичні перепони, які з 2014 року лише збільшуються. Влада має патронувати таку діяльність і сприяти її успішному завершенню, але натомість, у цьому випадку, затягує процес визначення меж.

«Нашою діяльністю ми унеможливили забудову парку і зберегли всі наявні зелені насадження. «Врятуємо Левандівський парк» – приклад того, як акція протесту переросла у відновлення культурно-мистецького центру «Супутник», який залишився у комунальній власності й активно функціонує для громади. Попереду ще багато роботи», – розповідає Олександр Агашков.

Снопківський парк

За збереження Снопківського парку громада бореться вже 5 років. Спершу ФК «Карпати» почав самовільно облаштовувати тренувальні спортивні поля на території парку, пізніше розпочалася реконструкція стадіону «Україна», яка перетворювалася у велику торгівельно-спортивну інфраструктуру з облаштуванням під’їзних доріг та автопаркінгів у межах парку. Тепер колишній ринок «Україна» викупив відомий забудовник і планує звести тут 18-поверхові житлові комплекси, про що було анонсовано півроку тому.

«Парк, який знаходиться в центрі міста, намагаються по шматочках привласнити. Все це робиться задля інтересів окремих впливових осіб. На жаль, ми починаємо цінувати природні об’єкти, коли їх від нас забирають. Якщо зараз Снопківський парк забудують, у майбутньому в нас не буде шансу його відновити. Наша громада діє вже і зараз, щоб зберегти цей клаптик природи серед Львова», – поділився голова Ради з питань конкурентоспроможності Львова Тарас Юринц.

На території парку знаходиться також озеро, яке активні мешканці своїми силами намагаються відновити. Але замість підтримки місцева влада, невідомо з яких міркувань, погодила будівельні паспорти під забудову спарених житлових будинків у безпосередній близькості до водойми, що порушує природоохоронну смугу озера.

Тарас Юринц підкреслює, що закон на боці громади, тому мешканці не здаються і захищатимуть озеро від посягань забудовника.

Сквер вздовж вулиці Панаса Мирного

Цей сквер поруч перехрестя вулиць Панаса Мирного-Буйка роками був недоглянутий. Його територія досить велика, вона займає понад 3 га. Мешканці самоорганізувалися та вирішили дати цьому скверу нове життя.

«Це перспективна зелена зона, бо на Новому Львові немає якісних громадських просторів. Якщо тут облагородити зелені насадження, облаштувати хідники, велодоріжки, спортивний та дитячий майданчики – сквер стане привабливим місцем для дозвілля дітей та молоді цього району. Головне, аби проєктанти врахували наше бачення», – розповідає мешканка цього району та активістка Ірина Швець.

Активістка ініціативи «Діємо разом» Роксолана Фурдас-Шараєва каже, що цьому скверу дуже пощастило, бо представники бізнесу погодилися допомогти у відновленні і зараз ініціативна група працює над юридичною частиною співпраці. На жаль, юридична співпраця з містом часом складніше завдання, ніж переконати підприємців фінансово підтримати проєкт. У планах ще відновлення джерела на території скверу, яке є витоком Полтви. Цей об’єкт має стати візитівкою скверу на Панаса Мирного.

Як розвивати зелені зони Львова?

Маркіян Максим’юк, архітектор «Studio zmіst» та «Групи 109», стверджує, що кожний проєкт зелених просторів – унікальний. Передусім важливо сформувати дорожню карту: куди ми йдемо, що хочемо бачити, яка потреба в цій зеленій зоні, якою вона повинна бути. Не треба відразу брати в руки олівець і креслити проєкт, а спершу дослідити, зрозуміти і узгодити інтереси всіх стейкхолдерів. Він має базуватися на реальних дослідженнях, бо лише так він зможе стати зручним і привабливим простором для львів’ян.

Зелені простори Львова мають отримувати більше управлінської уваги. На думку екологині та керівниці Lviv Zero Waste Ірини Миронової, місту слід виділяти кошти не тільки на озеленення, а й на утримання зелених зон, щоб, до прикладу, вчасно виявляти аварійні дерева.

Одним з перспективних напрямів розвитку – парки пам’яті. Наприклад, у Відні є розарій, де біля кущів розміщуються пам’ятні таблички, за утримання яких люди платять місту. Це посилює співпрацю і бажання берегти зелені простори. Якби у Львові було щось схоже, нікому навіть на думку не спало б запропонувати знищити зелені насадження, бо нема де паркуватися.

Підприємець та координатор «Голосу» у Франківському районі Тарас Миляник вважає, що зелені зони Львова не мають реальних господарів. Кожний парк мусить мати так звану опікунську раду. З відповідальною особою за парк чи сквер така опікунська рада спільно працюватиме над розвитком і благоустроєм.

Залучати для розвитку зелених просторів, на думку Тараса Миляника, слід фінансування від місцевих підприємців, які б давали якусь частку грошей на потреби об’єктів. Але підприємці будуть вкладати у ці зелені простори, якщо діятимуть активні і вмотивовані мешканці, які переймаються долею цих зон, і бачитимуть, що кошти будуть цільово використовуватися для розвитку і облаштування територій.

Запис онлайн-зустрічі «Як зберегти зелені простори Львова?» проведеної міським осередком партії «Голос» у рамках ініціативи «Діємо разом» дивіться тут.

Назар Гнатишин



Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!