Як виглядав Львів з річкою. Фото

22012 0
Пропонуємо переглянути кілька фото із тих часів, коли Львовом ще протікала Полтва і перевірити, чи упізнали б своє місто із річкою.
«Закриття річки Полтви»,1884-1900 р., автор – невідомий

«Закриття річки Полтви»,1884-1900 р., автор – невідомий

Прогулянкова алея проспекту Свободи

Творець: Францішек Рихновські

Видавець: Неопубліковані ресурси

Дата: 1894 рік

На зображенні парадний сквер центральної прогулянкової алеї вулиці Карла Людвіга, що постала наприкінці XVIII ст. після демонтажу міських оборонних мурів. Клумба на першому плані існувала до спорудження в цьому місці пам'ятника королю Яну ІІІ Собєському. Новостворена вулиця на початку існування отримала назву Нижніх Валів. Вже від 20-их років XIX ст. вона стала улюбленим місцем променаду львів’ян, особливо після впорядкування скверу на місці засклепіння Полтви. Вулиця пов’язала площі Маріацку та Голуховських – та сформувалася як продовження головного салону Львова: вул. Академічна – пл. Маріацка, – вул. Карла Людвіга. 30 липня 1855 р. її назвали на честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга, брата цісаря Франца Йозефа I, котрий під час перебування у Львові в 1853–1855 рр. мешкав в будинку Земського Кредитного Товариства. Парний бік називався вул. Карла Людвіга вищою, непарний – нижчою. Під час чергового упорядкування вулиць міста в 1871 р. парний бік отримав назву вул. Гетьманської, непарний – вул. Кароля Людвіка, від 1919 р. – Легіонів. Міський бульвар між майбутніми вулицями Гетьманьскою, Карла Людвіга та пл. Маріацкою, створено близько 1820 р. на місці давніх фортифікаційних укріплень. У 1859 р. на Вали перенесено найстаріший львівський пам’ятник – скульптуру гетьмана Станіслава Яблоновського роботи невідомого автора. Тоді ж довга алея, що зайняла площу 1 га, отримала назву Гетьманських Валів. Після остаточного засклепіння Полтви в 1888–1890 рр. Вали перебудовано, розширено, оздоблено клумбами, алеями каштанів, кленів, акацій. На зламі століть, з побудовою нового міського театру та спорудженням пам’ятника королю Яну III Собеському, Гетьманьскі Вали отримали свій кінцевий ефектний вигляд. Тло складають кам'яниці непарного боку, між вулицями Сикстускою (тепер Дорошенка) та Ягеллоньскою (тепер Гнатюка) – №№ 11, 13, 15. №11 – готель «Центральний», потім «Сіті», споруджений архітектором Емануелем Галлем у 1881-1884 рр. На початку ХХ ст. тут була розташована відома цукерня Александра Бєнєцького. № 13 – розкішний в ті часи «Гранд-готель», споруджений у 1893 р. архітектором Еразмом Герматником та скульптором Леонардом Марконі. Завершував будову архітектор Зигмунт Кендзерський, який повторив поєднання через браму готеля з пасажем Гаусмана. як це було влаштовано в попередньому будинку на цьому місці. У попередньому же будинку багато років містилась цукерня знаменитого львівського цукерника Леопольда Ротлендера, про яку ще за його життя легенди складалися. №15 – споруда Галицької Ощадної каси, збудована видатним польським архітектором, професором Юліаном Захаревичем на місці «Англійського» готелю.

Театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Творець: Невідомий

Видавець: Видавництво Салону польських художників, Краків

Дата: 1917 рік

Центральна вулиця Львова (тепер Проспект Свободи) постала наприкінці XVIII ст. внаслідок розборки занепалих міських мурів, від чого походить її перша назва – Нижчі Вали. Вже в середині ХІХ ст. простір швидко заповнився  будівлями, деякі з них існують дотепер. Вже на початку ХІХ ст. вулиця, розташована вздовж протікання львівської ріки Полтви, стала улюбленим місцем променаду львів’ян, особливо після впорядкування скверу на місці засклепіння Полтви. На місці давніх брам, хвірток у міських мурах та мостиків через Полтву виникли площі, які існують дотепер – Торгова, Івана Підкови, Міцкевича. 30 липня 1855 р. Нижчі Вали отримали назву на честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга, брата цісаря Франца Йозефа I, котрий під час перебування у Львові в 1853–1855 рр. тут мешкав. Парний бік називався вул. Карла Людвіга вищою, непарний – нижчою. Під час чергового упорядкування вулиць міста в 1871 р. парний бік отримав назву вул. Гетманьскої, непарний – вул. Карла Людвіга, від 1919 р. – Легіонів. Міський бульвар між майбутніми вулицями Гетманьскою, Карла Людвіка та пл. Маріацкою, створено близько 1820 р. на місці давніх фортифікаційних укріплень за ініціативою губерніального радника Вільгельма Райценгайма. В 1837-1842 рр. близько Валів, на місці давнього Низького замку, коштом графа Станіслава Скарбека було споруджено існуючий досі театр. У 1859 р. на Вали перенесено найстаріший львівський світський пам’ятник – скульптуру гетьмана Станіслава Яблоновського, а довга алея, що зайняла площу 1 га, отримала назву Гетманьских Валів. Після остаточного засклепіння Полтви в 1888–1890 рр. Вали було  впорядковано, розширено, оздоблено клумбами, алеями каштанів, кленів, акацій. На зламі століть, зі спорудженням пам’ятника королю Яну III Собеському та побудовою нового міського театру, прикрашання цього центрального салона міста завершилося, і Гетманьскі Вали отримали свій кінцевий ефектний вигляд.

Пам'ятна фігура Святого Яна Непомука

Творець: Юзеф Едер

Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів

Дата: 1860-1870 роки

Фігура Св. Яна Непомука містилась колись на містку біля готелю «De Russie» – «Російський» (1796), пізніше він отримав назву за прізвищем власника – «Жорж» («George»), яку внаш час відновлено. У 1830-х роках фігуру Св. Яна Непомука, покровителя роздоріжь та мандрівників, було перенесено в кінець вул. Св. Яна (пр. Шевченка у збігу вулиць Фредра, Герцена, Саксаганського) та поставлено на мості через Полтву, що протікала тоді серединою вулиці.

На зображенні – вид від того місця, де тепер стоїть пам'ятник М. Грушевському, а місток веде до вул. Фредра, в цьому місці і тепер існує пішоходний перехід. Ліворуч, за містком, кам'яниця, на місці якої від 1911 р. височить №25 (арх. Ян Шульц). До 1940 р. на першому поверсі містилась знаменита кав’ярня «Рома».

У 1890 р. ложе Полтви було остаточно замуровано під землею, статую Св. Яна Непомука демонтували і перенесли до костела Св. Миколая, де вона стояла посеред круглої клумби перед костелом. Подальша доля цієї пам’ятки давнини після 1939-1940 р. невідома.

З правого боку зображення помітно вивіску з написом «Frischesgebäck» – ймовірно в цьому будинку можна було придбати випічку.

Збоїська. Вулиця Липинського, 1960-ті роки

Творець: Юліан Дорош

Видавець: «Галицька брама», Львів

Дата: 1968 рік

«Скульптура В. Власова знаходилася у сквері, який тягнувся рівнобіжно Полтві, що текла тут відкрито. Вулиці Замарстинівська, Промислова (міст на фото), Хмельницького продовжувалися на Заріччі».

 

Проспект Свободи у напрямку Опери

Творець: Невідомий

Видавець: Невідомий

Дата: 1920-1939 роки

На зображенні виразно окреслено центральну частину міста, яка склалася на поч. ХХ ст. Міський бульвар на місці давніх фортифікаційних укріплень вздовж Полтви, що текла центром вулиці, сформувався ще близько 1800 р.. Остаточно ж його було розплановано та закладено за ініціативи радника Райтценгайма близько 1820 р. До 1860 р. вулиця та бульвар мали назву Нижні Вали. Саме тоді бульвар площею 1 га стає улюбленим місцем прогулянок львів'ян, поступово з'являються кіоски з лимонадом та морозивом, від 1858 р. - газові ліхтарі. У 1859 р. на Валах встановлюють найстаріший львівський пам'ятник гетьману Станіславу Яблоновському і вони отримують назву Гетьманських. У 1887-88 рр. за проектом інженера Вацлава Ібіанського Полтва була захована в колектори під землею та забетонована. Завдяки такому технічному вирішенню місто отримало чудову прогулянкову променаду та сучасну каналізаційну систему. Стараннями міського садівника Арнольда Рерінга Вали змінили вигляд: алею було розширено, оздоблено клумбами, висаджено каштани, клени, акації. Формування центрального салону міста остаточно завершилося з початком ХХ ст. після спорудження пам'ятника Яну ІІІ Собєському та побудови Міського театру (тепер Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької).

Читайте також: Перше вересня довжиною у століття: 8 раритетних фото львівських шкіл

За матеріалами Центру міської історії

Опублікувала Наталія Середюк

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар