Фото: uainfo.org
Саме невдача в середній школі змусила Арсена Костенка зайнятися програмуванням. «Мої однокласники справились, їм було цікаво, а для мене це був не дуже поганий досвід», – згадує своє перше знайомство з програмуванням Костенко. Про цей випадок він розповів батькові, випускнику факультету прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка. Тоді той запропонував допомогти синові освоїти нову для нього науку – почав навчати принципів роботи із комп’ютером та азам написання програм. Коли в старших класах з’явилась інформатика, Костенко вже знав все, що розповідали на уроках.
В 1999 році він вступив на факультет інформатики Києво-Могилянської академії. Однак, після закінчення вишу в Арсена Костенка не виникло відчуття, що він отримав належний обсяг знань. «Викладачі давали багато інформації, але вона не завжди була корисна», – пояснює Костенко. Тому він вирішив продовжити навчання закордоном. Університети США виявились недоступними через високі ціни на навчання. Отже, залишалось тільки виграти грант на навчання в Європі. Подавши заявки в декілька програм, Костенко отримав позитивні рішення по програмі Erasmus Mundus. Перший рік він навчався в Іспанії, другий - в Німеччині, де розробляв альтернативні мови програмування. Після навчання повернувся до України і влаштувався на роботу в EPAM Systems Ukraine.
Читайте також: Як це - працювати у Facebook? Історія львів'янина
«У мене було бажання чогось навчитись і, повернувшись в Україну, застосувати свої знання. Для цього я і повернувся в Київ», – розповідає Костенко. В EPAM він пропрацював два роки, а пізніше ще три в українському стартапі Grammarly.
В 2012 році його однокурсники продали Sony Pictures Entertainment свій стартап, що спеціалізувався на перекодуванні відео, і запропонували покупцям кандидатуру Костенко в якості спеціаліста з технічної підтримки продукту. В тому ж році він переїхав до Лос-Анджелесу.
Примітно те, що в Sony до сих пір в процесі створення фільмів використовують плівку на бобінах. Причина в тому, що контент на плівці – єдине, на чому заробляє компанія. Копіювати цей контент з плівки чи вкрасти її набагато складніше, ніж, наприклад, з флешки. Однак, через таку політику Sony програє конкуренцію Amazon, Netflix і YouTube, котрі дозволяють дивитись потокове відео. Єдиний спосіб з ними конкурувати – «залити» свої старі фільми в більшість онлайн-кінотеатрів. Однак у всіх таких онлайн-кінотеатрів різні технічні вимоги до цифрових форматів фільмів. Тому Sony купила український стартап, що облегшує конвертацію відео файлів. Костенко саме займався технічним обслуговуванням цієї програми.
Через декілька років він вирішив, що потрібно рухатись далі і став розглядати пропозицію стосовно роботи в Google, Facebook, Twitter і Amazon. З цього пулу компаній найбільше йому сподобався Twitter.
«В Google працює багато розумних людей, – пояснює своє рішення Костенко. – Ти можеш туди пройти з крутим резюме і займатись сортуванням даних в Excel, тому що там всі співробітники мегакруті професіонали. Шансів навчитись чомусь новому в Google низькі. Це передбачувана і стабільна компанія.
В Twitter я сиджу через стіл від людей, котрі вирішують, як завтра виглядатиме мобільний додаток компанії. Я бачу, з якими протиріччями вони зіштовхуються, як їх долають. В Twitter набагато краще видно процеси, що формують бізнес-стратегію компанії».
Костенко працює в Twitter чотири місяці. Він вдосконалює сервіс SnappyTV, що дозволяє робити «відеотвіт». З допомогою SnappyTV редактор телеканалу може в режимі онлайн вирізати невеликі куски високоякісного відео і без збереження на ПК постити його і Twitter-аккаунті телеканалу.
Це може бути момент, коли забили гол, чи приземлення космічного корабля. Сервісом уже користуються NASA, NBA, FIFA, NFL, майже всі європейські телеканали, телеканали в Південній Америці і Східній Азії.
Костенко не говорить наскільки важко було пройти чотири співбесіди в Twitter. Він зазначає, що співбесіди в IT-корпораціях Кремнієвої долини сильно відрізняються від співбесід в українських IT-компаніях.
Наприклад, якщо в Україні людина знає мову програмування Java, то його беруть на роботу,яка передбачає програмування в Java. В США ж оцінюють наскільки добре кандидат вміє працювати в команді, наскільки добре він володіє основами комп’ютерних наук. Костенко спростовує міф, що в США на співбесідах задають питання з серії «15 вбивчих питань: головоломок на співбесіді в Google». Від цієї практики відмовились п’ять років тому, коли зрозуміли, що немає взаємозалежності між успішності вирішення цих задач і реальною продуктивністю людини.
Зараз Костенко намагається домовитись з деякими українськими телеканалами про те, щоб вони використовували в своїх новинних стрічках «відеотвіти». «Зараз стрічка новин українських телеканалів – повна архаїка. Поки що мої спроби вийти на контакт не виявилися успішними», – резюмує Костенко.
Джерело: Економічна правда
