Фото: chelovek-online
Для цього потрібно звільнити приміщення від людей, насамперед, дітей. Відразу відчинити кватирки, вікна, двері для покращення вентиляції. Ретельно провітрювати приміщення необхідно протягом 5-7 днів. Під час збору ртуті двері в інші кімнати необхідно зачинити. Крім того, перед дверима приміщення, де розлита ртуть, необхідно покласти ганчірку, змочену розчином хлорного вапна («Білизни»), повідомили у прес-службі Львівської міськради.
Необхідні засоби для збору ртуті:
- марлева пов’язка або респіратор;
- скляна банка (200-500 мл) зі щільною кришкою для збору та зберігання залишків термометра, зібраної ртуті та забруднених матеріалів;
- поліетиленові пакети для можливо забруднених речей;
- велику голку («циганську») або в’язальну спицю, піпетку, гумову грушу, пластилін, пензлик, медичний шприц (20 мл) з товстою голкою;
- вату медичну, лейкопластир, аркуш щільного паперу, ганчірки;
- одноразові гумові рукавички;
- звичайні поліетиленові пакети, щоб одягнути на ноги;
- лампу настільну з подовжувачем;
- хімічні сполуки, що містять сполуки хлору («Білизна»), з аптечки може знадобитися розчин йоду та перманганат калію («марганцівка», якщо є запаси).
Розбитий термометр поміщаємо в скляну банку, наповнену водою, або розчином перманганату калію, або розчином «Білизни».
Механічний спосіб збору кульок ртуті.
Найскладнішим є збір кульок ртуті.
Не можна використовувати побутовий порохотяг, тому що після збору ртуті він буде забруднений і для подальшого використання непридатний.
Перш за все, необхідно ретельно переглянути речі та поверхні, на які б могли потрапити кульки ртуті. Дуже зручно користуватися настільною лампою для підсвітки, яка дає можливість побачити навіть невеличкі кульки ртуті.
Забруднені ртуттю речі, їх необхідно покласти в поліетиленовий пакет. При ретельному огляді підлоги, особливо паркетної дошки, необхідно окреслити крейдою або олівцем ті місця, де знайдені кульки ртуті. Намагатися не наступати на забруднені місця, щоб не розносити ртуть по підлозі.
Починати збирати ртуть потрібно від периферії до центру приміщення, спочатку збирають великі кульки. Дрібні кульки, розташовані поруч, можна «підкочувати» одну до одної, вони з’єднуються і це спрощує збір ртуті. Для цього використовують аркуш щільного паперу, зігнутий з однієї сторони. Щоб «закотити» кульки ртуті на аркуш паперу, використовують або «циганську» голку, або в’язальну спицю. Робота дуже кропітка, бо кульки ртуті «живі» і не завжди котяться на папір.
Щоб зібрати найдрібніші кульки ртуті, використовують лейкопластир, гумову грушу, піпетку, ватний тампон, змочений розчином хлору, пластилін, скотч.
Деякі кульки зі щілин паркету можна дістати в’язальною спицею, обмотаною ватним тампоном з розчином «Білизни» або за допомогою шприца з товстою голкою (шприц на 20 мл).
Зібрану ртуть з підручними матеріалами поміщаємо в скляну банку, заливаємо водою, або розчином перманганату калію, або розчином «Білизни», щільно закриваємо кришкою і ставимо на балкон, у підвал, або відразу здаємо у районний відділ НС, який зобов’язаний її у вас прийняти.
Коли всі кульки ртуті зібрані, необхідно розпочати другу стадію робіт.
Хімічна демеркурізація.
Раніше найбільш доступним засобом для знешкодження був перманганат калію («марганцівка»). Наразі цей засіб відноситься до речовин, купити які можна тільки маючи ліцензію. Якщо у вас є старі запаси, то вони вам знадобляться.
Для одноразової обробки треба приготувати 1 л демеркурізаційного розчину (знезаражуючого), для чого в банку налити воду і додати декілька кристаликів (приблизно 1 чайну ложку) перманганату калію до темно-бурого, майже непрозорого стану. Додати на один літр розчину столову ложку солі і будь-якої кислоти (столову ложку оцтової есенції або ½ ч. ложки лимонної кислоти). Все це ретельно перемішати. Одягнути гумові рукавички і розчином обробляти ті місця, де знаходилась ртуть. Особливу увагу приділяти щілинам. Розчин необхідно залишити як мінімум на 6-8 годин, періодично додоючи розчин на забруднену поверхню. Розчин перманганату калію застосовується з розрахунку 0,4-1 л на 1 м2 поверхні, яка обробляється.
Цей метод обробки має кілька негативних моментів:
перманганат калію («марганцівка») в аптеці не купиш;
після обробки на поверхні залишаються стійкі плями.
Альтернатива попередньому методу – обробка місць розливу ртуті 20% розчином хлорного вапна (як варіант підійде «Білизна»). Купити можна в будь-якому супермаркеті, господарському магазині. Обробляти місце розливу ртуті необхідно нерозбавленою «Білизною», використовуючи захисні засоби (гумові рукавиці, маску, респіратор). Експозиція (тривалість контакту «Білизни» із забрудненою поверхнею), як і при попередньому методі – 6-8 годин. З метою підвищення ефективності демеркурізації, забезпечення необхідної взаємодії ртуті з розчином демеркурізатора, рекомендується використовувати засоби розпилення демеркурізаційних розчинів (пульверизатори).
Наступний етап – ретельне миття підлоги мильно-содовим розчином – 4% розчин мила в 5% водному розчині соди (40 г господарського мила + 50 г кальцинованої соди на 1 літр води) температура 70-80° С (як варіант – звичайний пральний порошок). Для миття підлоги використовуються ганчірки тільки одноразово, які після миття потрібно складати в поліетиленовий пакет для утилізації.
Підлогу мити 5-7 разів в день. Чим більше змиваємо підлогу, тим, вірогідніше, менше залишається на ній залишкових кількостей ртуті.
Для впевненості в тому, що після проведених демеркурізаційних заходів в повітрі приміщення відсутні залишкові кількості ртуті, можна звернутися у Львівський міський відділ ДУ «ЛОЛЦ ДСЕС України», за адресою: м, Львів, вул. Б. Лепкого, 8, тел. 261-64-28.
Санітарно-гігієнічна лабораторія Львівського міського відділу проводить платний лабораторний контроль на вміст парів ртуті в повітрі приміщень та в змивах з підлоги, меблів .
Вартість: дослідження парів ртуті в повітрі одного приміщення (кімнати) фотометричним методом -129,82 грн. (вартість з ПДВ); дослідження одного змиву – 43,27 грн. (вартість з ПДВ).
Довідка. Металева ртуть – сріблястий рідкий метал, легко рухомий. Ртуть не має запаху, її пари в 7 разів важчі повітря. Ртуть поглинається деревиною, папером, тканиною, штукатуркою. Випаровується ртуть при кімнатній температурі 18 ± 20 С.
Пари ртуті можуть викликати тяжкі отруєння. Коли розбивається термометр, більшість ртуті залишається в ньому.
