Як зміниться медицина. 5 тез канадського професора

3615 0
Медицина у світі стрімко рухається вперед. Вчені змогли розшифрувати генетичний код людини, а не так давно навчилися робити це швидко та майже масово. Це дає доступ до цілком нових методів лікування та запобігання хворобам. Якою буде медицина вже за кілька років, коли новітні методи будуть доступні в Україні, та які виклики вона поставить перед людством, на візійній конференції Intro 2015 Львівської бізнес-школи УКУ та у розмові із tvoemisto.tv розповів директор лабораторії молекулярної діагностики, професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів (Канада) Юрій Мончак.

Як працюватиме медицина майбутнього

«Перше, що зміниться у лікуванні завдяки розшифруванню генетичного коду, – це поява персоналізованої медицини. Відчитавши ваш генетичний код, тепер можна підібрати те лікування, яке буде максимально ефективним саме для ваших потреб та для вашого фізичного стану»,  каже Юрій Мончак. 

«В нашій лабораторії ми будемо десь за рік розпочинати випробовувати цей персоналізований підхід до хвороби. Наразі це будуть лише добровольці. Ми будемо брати зразки їхніх ракових клітин, зчитувати генетичний код і на основі отриманих результатів разом із фармацевтичною компанією будемо дивитися, чи можна певні ліки застосувати до певної хвороби (із тих 10 чи 20 тисяч видів ліків, які є в нашій бібліотеці) та підбирати, який із них є найбільш ефективним. За словами науковця, такий персоналізований підхід надзвичайно сильно підніме ефективність лікування.

Ще одна можливість новітньої медицини, яка відкрилася перед вченими, – вирощування «запасних» клітин для лікування. У пацієнта можуть взяти клітини із будь-якої тканини (до прикладу, зі шкіри), які в генетичному коді мають ці дефективні гени. Ці клітини науковці диференціюють у точну копію хворих клітин. Тоді можна буде замінити дефективні гени правильними генами, виростити ці клітини в чашках Петрі і трансплантувати їх хворій людині.

Тут, звісно, є нюанси – наприклад, ми не зможемо замінити цілий мозок. Але якщо це інфаркт серця, коли завмирає частина серця, можна імплантувати такі клітини, які будуть заживати і лікувати частину серця хворої людини.

«За останнє століття, навіть враховуючи те, що людство мало лише примітивні знання про людський організм, середній вік людського життя зріс із 50 років до 75 років, тобто на 50%. Наскільки зміниться середня тривалість життя із тими знаннями, які ми отримали зараз, важко передбачити», - зазначає Юрій Мончак.

У розвинених країнах новітні методи використовуватимуть вже за кілька років

«Ці новітні методи в медицині будуть, принаймні, в початковій фазі введені для загальної маси населення у розвинених країнах вже через 5-10 років»,  каже директор лабораторії молекулярної діагностики. Вже сьогодні є фірми, які пропонують секвенування (розшифрування) частини генів. І на підставі того можуть визначити вашу схильність до близько півсотні різноманітних хвороб.

Пацієнтам кажуть, чи схильні вони до певної хвороби. Таким чином, ви зможете консультуватися з лікарем, який зможе вам це пояснити і, якщо це можливо, дати рекомендації, щоби зменшити ризики захворювання. «Думаю, невдовзі буде набагато більше таких фірм. Однак є ризик, що люди можуть довідатися деякі речі про себе, які вони б не хотіли знати. Тут є дуже серйозні етичні проблеми, які висуває ця наука»,  вважає науковець.

За словами Юрія Мончака, в Америці вже з наступного року планують секвенувати (розшифрувати) повний геном кожної новонародженої дитини. З одного боку, це великомаштабний проект, і він потрібний. Але з другого боку, людство ще не має відповідей на всі питання, які виникнуть, коли буде розпочато цей проект. Адже розшифрування коду може показати, що у дитини може бути певна хвороба.

Але що, якщо для лікування цієї хвороби ще немає ліків? Як це вплине на майбутнє дитини та на ставлення до неї її батьків? Чи вкладатимуть батьки такої дитини в її освіту та в її розвиток?

«Відчитати код дуже легко, але мати відповідні ліки, щоб вилікувати ті захворювання, які будуть вказані після секвенування – це набагато важче. Отже, ми трохи випереджаємо наші можливості. Зараз багато буде залежати від юристів та біоетиків, які зможуть надати розвитку цієї галузі правильні рамки, та визначити, про які захворювання варто казати батькам, а про які – ні»,  вважає професор Юрій Мончак.

Перспективи в Україні

Українська медицина наразі відстає від розвинених країн принаймні на 10-15 років, сказав у коментарі tvoemisto.tv  науковець. Утім, цей розрив за сприятливих обставин можна суттєво скоротити, вважає він.

За його словами, на сьогодні наука в Україні є «заглушеною», але якщо дати їй можливість розвиватися, навіть при мінімальних збільшеннях можливостей науковці в Україні відразу, як гриби після дощу, будуть розкривати свій потенціал.

«В Україні потрібні дві ключеві зміни: стабілізувати політичну ситуацію та побороти корупцію»,  каже Юрій Мончак. За його словами, низький рівень зарплат науковців в Україні робить нашу країною дуже привабливою для потенційних інвесторів – фармацевтичних та біотехнологічних компаній, які б залюбки інвестували гроші в інституції України. В Україні навіть дуже талановиті науковці готові працювати за мінімальну платню. Якщо інвестувати у цю сферу трохи більше грошей, мотивація зросте, багато студентів побачать, що вони можуть в цій сфері реалізуватися, і це стане значним поштовхом для розвитку української науки. Але сьогодні потенційні інвестори не впевнені, де ці гроші опиняться і де потім будуть використовуватися винаходи.

Окрім того, важливо провести реформу науки в Україні та дати лабораторіям більше автономії, а, отже, і можливість розвиватися. «Щоби малі лабораторії не мусили розраховувати на те, що всі дозволи і вказівки мають походити десь згори, з якоїсь однієї інституції – уряду чи міністерства»,  каже Юрій Мончак.

Колосальні можливості та мораль

«14 людських ембріонів вже були клоновані. Деякі з них походили від мертвої дитини. Дитина загинула у автокатастрофі. Її кров була передана до лабораторії, і цю дитину клонували,  каже Юрій Мончак. – Наразі, наскільки нам відомо, кожен із тих ембріонів був відторгнений, тобто клонованої людини на Землі ще немає».

Утім, якщо така дитина народиться, тут виникає безліч питань, до прикладу: як ця дитина буде ставитися до того, що вона є копією іншої істоти. 

Сьогодні вчений, який робив ці експерименти із клонуванням людини, переніс свою лабораторію із Америки, де закони забороняють клонування, до Лівану, і там продовжує свою роботу. «Він, між іншим, робив експерименти із фузією людського ембріона із коров'ячим ембріоном. Аби просто дослідити, чи коров'ячий ембріон може додати деякі фактори, що дозволять людському ембріону жити. Бо він це може. Але чи повинен він це робити?» - запитує Юрій Мончак.

«Окрім того, зараз вчені можуть взяти будь-яку клітину із вашого тіла і повернути її у стовбуровий стан. Від того стану науковці можуть її диференціювати у будь-яку іншу клітину тіла. Можна взяти по одній клітині у двох чоловіків. Одну клітину диференціювати у сперматозоїд, іншу – у ооцит, схрестити цей сперматозоїд із ооцитом,  – і народиться дитина, яка буде мати двох біологічних батьків. Як це буде психологічно віддзеркалюватися на дитині? Вона не має матері? Або ж вам не сподобалася ваша 13-та хромсомома, а сподобалася моя13-та хромосома. То ви берете мою 13-ту хромосому. Тепер така дитина буде мати 3-х біологічних батьків. Чи маємо ми право таке робити і як це вплине на таких дітей?»  каже науковець.

Спілкувалася Наталя Горбань


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!