Закон про декомунізацію: чи демонтують щось у Львові?

3356 0
9 квітня Верховна Рада України прийняла закон, що забороняє пропаганду комунізму та фашизму. Як вплине нововведення на Львів: чи доведеться у Львові проводити демонтаж чи змінювати власні назви? Про це tvoemisto.tv запитало у львівських істориків.
фото: patrioty.org.ua, lvivexpres.com, portal.lviv.ua, tsn.ua

фото: patrioty.org.ua, lvivexpres.com, portal.lviv.ua, tsn.ua

Василь Расевич, історик, публіцист

"Коли говорять про цей Закон, то чомусь акцентують власне на пропаганді комунізму. Натомість, треба пам'ятати, що цей закон не лише про декомуназацію, але і про боротьбу із пропагандою фашизму, і це, мабуть, більше актуально для Львова. Я, до прикладу, хотів би знати, чи будуть відтепер проводити у Львові «марші вишиванки». Адже, на цьому марші попереду несуть портрети у людський зріст людей із есесівською символікою. Ще один приклад – це знак організації «Ідея Нації».

Що ж стосується радянських символів, то вони у Львові є. Серед таких – зображення п'ятикутної зірки, а також серпа і молота на будинках сталінської епохи. Такі будівлі, зокрема, є на вулицях Гнатюка та Городоцькій. Вони гарно збудовані, у гарному стилі. Утім, навряд чи можна говорити про те, що вони пропагують комунізм.

У Львові також є Soviet Home Hostel та Криївка. Хоча навряд, чи можна сказати, що вони пропагують якусь з ідеологій – це банальне комерційне використання історичної пам'яті.

Утім, враховуючи те, що рішення про заборону певних об'єктів має приймати міська рада, у Львові, це швидше за все, виглядатиме так, що тут візьмуться за радянський хостел, але не за Криївку. Аналогічна ситуація буде і на Сході країни, де депутати мають діаметрально протилежні погляди, відтак, вони ігноруватимуть якісь інші об'єкти.

Що ж стосується серпа та молота на Пагорбі Слави, то навряд чи варто починати боротьбу із цими символами на цвинтарі. До слова, на Львівщині у багатьох селах є пам'ятники «воїнам-визволителям», а щоб такі скульптури свого часу не сприймалися місцевим населенням як завойовники, внизу на них було викарбувано прізвища та імена людей із цього села, що загинули у фашистсько-радянській війні. Намагання демонтувати такі пам'ятники теж викличе спротив частини людей – адже це буде конфлікт із родинною пам'яттю. Оптимально було б перенести такі пам'ятники на військові цвинтарі та кладовища, на яких поховані радянські воїни".

Олексій Чеботарьов, історик, Центр міської історії Центрально-Східної Європи 

"Загалом для Львова цей закон не матиме помітних наслідків. А от в інших регіонах має шанс перерости у серйозний конфлікт, який в сучасній ситуації може породити сценарії, про які  не хочеться навіть думати. 

Щодо перспектив цього закону у львівському контексті, то Львів був сильно дерадянізований на початку незалежності і сьогодні знайти вулицю чи площу, яка би мала бути перейменована досить складно. Є звісно вулиці Скрипника чи Богомольця, але те, що вони підпадуть під дію закону - дуже сумнівно.

Інше питання - це проблема символіки, адже у Львові активно поширюється різноманітна орієнтовна на туристів продукція із комуністичними та націонал-соціалістичними символами. І якщо тусовку біля Федорова можна потрактувати як колекціонерів, то різним сувенірним крамницям, якщо влада візьметься за реалізацію закону, доведеться бути обережнішими. 

Зараз почалось активне обговорення комуністичної символіки на пам'ятках радянської архітектури. І тут  ми заторкуємо ширшу проблему трактування у Львові історико-культурної спадщини.Ні для кого не секрет, що радянська забудова міста, індустріальні та монументальні залишки радянського минулого ігноруються містом. Хоча  ці об'єкти часто мають історичну та культурну цінність. На мою думку, демонтаж зірок чи  інших символів з фасадів будинків є абсурдом, незалежно від того чим керуються люди, які це пропонують". 

Ігор Лильо, історик, львовознавець

"Львова цей закон не торкнеться жодним чином, адже у нашому місті вже давно пройшла дерадянізація, з фашистськими символами у Львові теж немає проблеми. Що стосується Монумента слави – то цей монумент символізує пам'ять про загиблих солдатів, а не пропагує комунізм.

Що ж стосується маршу вишиванки, то він також не підпадає під дію закону, адже, Бандера та інші діячі, чиї портрети несуть на цьому заході – визнані борцями за незалежність України.

Щодо сталінської забудови та символів, що на ній зображені, то сумніваюся, що хтось додумається їх збивати. Ми вже давно вирішили цю проблему, тепер, на 25-му році незалежності це мають врешті зробити і у таких містах, як Кіровоград та Дніпропетровськ".

 

Підготувала Наталя Горбань 


Читайте також:

Коментарі (0)

Додати коментар