Фото: lvivexpres.com
"У Львовi я працював три роки директором Французького центру. А перед тим, ще студентом, у Францiї вивчав росiйську, польську та українську мови. Коли в Українi почалися трагiчнi подiї, я все брав близько до серця, бо в мене тут багато друзiв. Бачив, що вiдбувається, але нiяк не мiг зрозумiти, чим можу допомогти. Коли зiбрався пiшки в гостi до мами, а це 700 кiлометрiв на пiвдень Францiї, вона мене запитала: "А який сенс у твоїй подорожi?" I тут я зрозумiв, що, можливо, моя пiша прогулянка країнами Європи, отi 1300 кiлометрiв, матимуть сенс для пiдтримки України у протистояннi з Росiєю", – розповів він Львівським новинам онлайн.
"У Нiмеччинi, коли я приходив кудись на нiчлiг i казав, що сьогоднi пройшов 35 – 40 кiлометрiв, на мене дивилися трошки, як на людину несповна розуму. "А навiщо ти це робив? А ти куди? А звiдки?" – питали. Але приймали завжди добре, коли чули, що так я пiдтримую Україну. У Польщi допомогали найбiльше. Там люди дуже добре розумiють небезпеку вiйни з Росiєю, тому пiдтримують Україну. Українцi теж допомагали, сигналили, як йшов, зупинялися поговорити", – розповідає Жан-Батiст Вiталь.
За його словами, він планує продовжити цю подорож Україною.