Кохання Ванди, смерть акробата і звук музики. Якою є історія вулиці Чайковського

7191 0
В одному із закладів на цій вулиці збережені інтер’єри XIX-XX століття, тут відчувається шляхетний Львів.
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

У Львові планують перейменувати вулицю Чайковського, яка починається від проспекту Шевченка, пролягає у напрямку Цитаделі, утворюючи перехрестя з вулицями Ковжуна та Стефаника. Львівський екскурсовод Петро Радковець розповідає про історію цієї вулиці, чи має вона стосунок до російського композитора, чим вона відома і якою вона була колись.

Читайте також: З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося

Вулиця Чайковського – названа іменем російського композитора. Вн жив в Україні із 1864 року, написав багато творів на українську тематику і мелодії, зокрема писав музику на слова Шевченка. Ці мотиви використані в операх «Черевички» і «Мазепа». 

Які ще назви мала ця вулиця в історії? Насправді вона мала багато перейменувань і формувалася не як одна. Зараз ми сприймаємо вулицю від проспекту Шевченка до узгір'я Цитаделі, але раніше вона мала дільниці. Перша дільниця була від вулиці Шевченка до площі Маланюка. Називалася вона Хоронщизна. Далі між площею Маланюка і Стефаника – була Хорощизна вища, Чайковського, Цу Дер Гоенґассе. Пізніше вони були об’єднані. Ще вона мала назви Бібліотеки – верхня частина мала назву Цитаделі, Домбровського, під час німецької окупації – Фестунґштрассе, з 1944 року Домбчанської – на честь відомої польської колекціонерки старожитностей, і з 1963 року – отримала назву Чайковського.

Очевидно, що у радянський час вулицю назвали саме так, бо там була розташована найпрезентабельніша будівля під номером №7 – Філармонія. Цей будинок збудований для музичного товариства «Галичина» за проєктом архітектора Владислава Садловського.

Там є гарно оздоблений зал, а на сцені стоїть орган, який «вийшов» із майстерні Яна Слівінського у 1880 році. Музичний орган зроблений для Костелу Божого тіла при Монастирі Домініканців, там він був до війни, а після війни його забрали на сцену. Якщо уважно подивитися на його конструкцію, то навіть є місце для вікна у Домініканському костелі.

Одним із найпрезентабельніших будинків на цій вулиці є будинок під номером №17. Там завжди було багато різних установ.

Історію цієї вулиці не можна розглядати без площі Маланюка. Там у довоєнний час був споруджений пам’ятник радянському письменнику Степанові Тудору, його демонтували і тепер там встановили пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту.

На цій ділянці колись була криниця. Ще була скульптура з фонтаном з 1933 року по 1941 рік. Ця вулиця, як і багато центральних вулиць, потребувала водопостачання. У Першу світову війну Львів врятувало те, що на вулицях міста були колонки, вони де-не-де досі збережені. Під час війни ці колонки не дали розповсюдитися хворобам у місті. То була чиста артезіанська вода. У 1970-80 роках ці колонки почали демонтувати.

Там, де ми маємо пересічення вулиці Чайковського і Стефаника, є кутовий будинок, через який виник свого часу великий скандал – тепер там стоїть інший будинок. Скільки списів було зламано, чи варто реставрувати будинки методом знесення... Цю будівлю розібрали до фундаменту і звели абсолютно іншу.

Будинок, який знесли... Забудовника оштрафували у 2016 році на 120 тисяч гривень

Далі проходимо вулицю Чайковського і піднімаємося до Цитаделі. Тут колись були три окремі гори – Шембека, Вроновських і Познанська, а у 1848 році, коли почали будувати фортецю Цитадель, то гору зсипали разом.

Вулиця довгий час заходила у глухий кут, не мала продовження, просто впиралася в узгір’я Цитаделі. Тепер сюди теж ведуть стежки, зокрема до бібліотечного сховища.

На цій ділянці є кілька цікавих будинків. Один із них до Другої світової війни належав родині Ванди Моне, точніше її доньці Марині Вольській. Є навіть така книжка «Артур і Ванда» (Артур Гроттґер – відомий художник, похований на Личакові – ред.) про величезне кохання Ванди Моне, яка там мешкала на початку XX століття.

Ванда Моне

Зараз там розташоване кафе «Купол», засноване в кінці 90-х. Тут на стінах є оздоблення, власне, присвячене Ванді Моне. Взагалі цей район колись називався «край світу», туди було важко дістатися у XVIII столітті, хоча сьогодні ця вулиця вважається центральною. Якщо зайти сьогодні на літній майданчик кафе «Купол», то там є садові ділянки, закладені у XIX столітті.

У «Куполі» збережені інтер’єри XIX-XX століття, тут відчувається шляхетний Львів. У закладі досі стараються дотримуватися давніх традицій. На літньому майданчику був унікальний ровер, тут виставляють антикварні речі, що доповнюють цю атмосферу.

Будинки на вулиці збудовані в кінці XIX, у XX столітті. В австрійські часи, у районі біля Цитаделі, жило поважне панство, яке проводило прийоми та бали у зеленій частині міста. Водночас територія, де зараз розташована бібліотека Стефаника, була болотистою. Далі у польський період тут жили літератори, музиканти, громадські товариства культурного спрямування, працювали видавництва. У часи німецької окупації тут заселилися офіцери Вермахту, а в радянський період – так звані «освободітєлі», які «визволили Львів від місцевого населення».

Розповім одну історію, пов'язану із початком вулиці Чайковського. 1922 рік. До Львова приїхав знаменитий акробат Полінський (на псевдо Муха). Він був канатохідцем. Тоді це було популярно.

Актор-муха у Кракові. Фото: Фотографії старого Львова

На початку вулиці є два будинки – один належав пані Телічек, яку у Львові дуже любили і називали «мама Телічкова», а другий через дорогу – будинок Сегаля (у радянський період тут був «гастроном-протяг»). Між будинками була прокладена линва і той акробат від будинку Сегаля перейшов по ній до будинку пані Телічек. То була величезна реклама, зібрався величезний натовп. Акробат зіскочив на дах будинку пані Телічек, підслизнувся, впав і розбився. Трагічна історія про смерть актора під оплески глядачів стала відомою, про неї писали у газетах. І буквально за декілька днів по Львову вже співали шлягер «Приїхав до Львова акрубата-муха, вліз на Тилічкову і визіхнув духа». 

Будинки на вулиці Чайковського збудовані переважно у стилі сецесії. Вулиця Чайковського не така вже й довга, але як для центральної частини – не маленька.

Тут крок вправо, вліво і ціла історія – та ж площа Маланюка, вулиця Ковжуна, Дудаєва. До речі, у цьому районі колись були купальні. Найвідоміший заклад у тому районі – це була лазня, згодом вже відомий гранд-клуб «Софія». Це був величезний заклад у плані бальнеології XIX століття.

Вулиця Чайковського дуже важлива для транспортної розв'язки сьогодні. Без цієї вулиці з проспекту Шевченка на Дорошенка нереально доїхати. Саме з вулиці Чайковського – Вороного заїжджали колись в сад графів Потоцьких. Цей заїзд дуже активно експлуатувався, навіть коли були весілля у Палаці, то транспорт заїжджав від Чайковського, а не Коперника.

Фото вулиці Чайковського Танаса Никифорука: Центр міської історії, 2000 рік

Я є прихильником того, щоб перейменувати цю вулицю. Можливо, на честь львівських музикантів, які виступали на сцені філармонії. Нещодавно помер львів'янин, актор театру «Не журись» Богдан Рибка, який виступав на сцені львівської філармонії. Чому б не назвати на його честь? Або ж на честь Ігоря Білозіра, який жив недалеко. Пропозицій багато, ця вулиця може зовсім по-новому зазвучати.

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!