Фото: Надія Марченко

Джо Ліндслі – американський журналіст із Нью-Орлеана, який потрапив у карантинну пастку у Львові під час пандемії в березні. Він досі тут і збирає історії цікавих особистостей міста.

Коли я повертався до Львова нічним поїздом, допис в Інстаграмі привернув мою увагу: шведський винний експерт згадав про новий магазин натуральних вин «My Wine» – і, на моє здивування, він знаходиться у Львові. Ці слова – «натуральне вино» – обіцяли чимало. Я мусив навідатись туди якнайшвидше.

За два роки мандрів по світу до початку пандемії я познайомився з тісно згуртованим, проте надзвичайно гостинним світом натуральних вин. Це рух людей, які виробляють вино у давній спосіб, без промислових процесів та хімікатів, меншими порціями на сімейних виноградниках, часто розминаючи виноград вручну, часто без жодного фільтрування. Натуральне вино таке ж давнє, як уся відома історія, проте сучасний рух натурального вина відродили італійські винороби у 1970-х. Він включає не лише виробників, але й розповсюджувачів та поціновувачів, які шукають тіснішого зв’язку з природою, місцинами та людьми.

Читайте також: Джаз у пандемічно осінньому Львові. Історія саксофоніста, який вразив публіку шаленим соло

Етос натурального вина невіддільний від ідеї справжньої гостинності. Тож частина моїх найулюбленіших місць для випивки по всьому світу – це винні крамниці: винотека «Giaconda» у жвавому закутку Тель Авіва, особливо впродовж святкових годин напередодні шабату; «Rosforth & Rosforth», невелика винниця під мостом у Копенгагені, де можна пірнути в річку, висушитися й випити; «Garage Wines» у Батумі (Грузія) – крамничка-паб, що повертає традицію виноробства, майже втрачену за радянської влади.

А зараз схоже місце, і то найвищого рівня, є й у Львові: «My Wine», стильна кімнатка в непримітній будівлі на стику вулиці Зеленої та площі Петрушевича. Заледве я представився, прийшовши туди вперше, як у моїй руці опинилася склянка.

«Кожне вино – це історія», – сказав мені співвласник Микола Шандра англійською, наливаючи дегустаційний взірець. «Кожне вино – це мандрівка кудись. Я хотів би, щоб люди приходили у винарню і щось дізнавались. Може, Ви й не купите саме те вино, яке куштуєте сьогодні, але точно про щось дізнаєтесь і це запам’ятаєте».

Читайте також: У чому сила України або Життя, прожите на Майдані

Кілька тижнів тому в неділю я сидів за єдиним у закладі величезним дубовим столом разом з кількома друзями. Ми розділили кілька пляшок, насолоджуючись безтурботним днем розмов, жартів та споглядання вулиці за вікном. В оточенні вин з усього світу можна обирати свій пункт призначення. Ще одна особливо гарна риса натуральних вин: вони зберігають дику унікальність, мало що не ДНК, тих людей, чиї руки їх виробили, сліди деревини, повітря і ґрунту, що їх виплекали.

Подорожі стали натхненням для етосу крамниці. «Мені подобається відвідувати якесь місце, проводити там час, дозволити йому перетворити мою душу», – каже Микола, уродженець Мукачева у горах неподалік від кордону з Угорщиною. «Але коли я повертаюся додому, я не хочу «скопіювати і вставити». Я хочу віддавати людям те, що у моїй душі – включно з моїми досвідами там і в інших місцях».

Цілком натуральні вина – «дикі» вина, що є осердям цього руху – займають особливу стіну в крамниці. В той час як вина масового виробництва створені так, аби бути однаковими від врожаю до врожаю, від пляшки до пляшки, натуральні вина більш живі, вони відчутно змінюються, навіть упродовж годин. Кисень їм не ворог: їх можна тримати відкритими впродовж кількох днів і насолоджуватися змінами смаку. Шандра жартома називає частину з них «капустяними винами», бо саме так деякі з них і пахнуть – у найкращий можливий спосіб. Я ж називаю їх «психоделічними» чи медитативними винами: вони мають для мене таку ж відновлювальну дію, як прогулянка Карпатами.

Читайте також: Це не безпорадні люди. Американський журналіст на закиди щодо краху України

В «mywine» крім вин традиційного виробництва пропонують переважно біодинамічні й органічні вина чи продукцію з малих виноградників. Піно-нуар упродовж останніх місяців продавалось у них найкраще; частково, мабуть, через те, що це улюблений сорт колеги Шандри, Максим Палюх – сомельє. На полицях «My Wine» можна знайти вишукані вина з Юдейських гір неподалік від Єрусалима, з Сардинії, чудове італійське каберне, цінні іспанські вина ріоха та темперанільйо, міцне угорське вино й австрійське бляуфренкіш, а також деякі сорти з українських виноградників.

Тут я також вчуся цінувати білі вина. «My Wine» – це не лише вино, а й пізнавальний досвід. Шандра познайомив мого американського друга Ліндсі й мене з українськими народними піснями, жартами й традиційною кухнею. За дубовим столом, з пляшкою «Ah! Ramon» – дикого «капустяного» вина з Франції – ми насолоджувалися святковою стравою з м’ясистих білих грибів та вепрового м’яса з паприкою, що їх доставив у винарню зі Славського друг Шандри. Одного разу ми подались на «польову виправу» в кафе «Кафе» у Франківському районі, де Микола наполіг, щоб ми спробували маловідомий галицький делікатес – рубці (фляки), суп зі свинячих тельбухів – а тоді ми повернулися до винарні, щоб наприкінці дня змити це все міцним вином.

Шандра окреслив концепт, що його назвав англійською «lonely wine» («самотнє вино») – той вид, який відкриваєш на самоті. Якщо ви художник, музикант, письменник, підприємець – можете скуштувати самотнього вина й поглянути, які мрії воно витягне наяв. 

«Надто легковажно ділитися своєю мрією з кимось – це як розділити пляшку самотнього вина з людьми, які не здатні його оцінити» – каже Шандра. Після того, як багато людей казали йому, що задум крамниці – погана ідея, він мовчав про свою мрію впродовж року, доки друг сім’ї, американець, не погодився інвестувати в цю мрію. Двері закладу відчинилися в серпні, попри пандемію.

Хоч, може, самотнє вино й зосереджена саме на собі, крамниця зосереджена на відвідувачах, з тим самим величезним дубовим столом у центрі й часто сповнена розмовами й сміхом. «Ніколи не знаєш, хто сюди зайде, що в них на думці, як пройшов їхній день, – каже Шандра, – тож треба читати людей, адже перш за все це про людей».

Читайте також: Мій час зупинився тут. Розповідь американця на карантині у Львові

Я багато разів чув, як Шандра повторює українську приказку: «поживемо й побачимо». Це могло б бути чудовим гаслом для руху натурального вина. Побачимо, хто наступним зайде у винарню, побачимо, як змінюється вино і як розгортається життя.

На полицях також також можна знайти деякі продукти, які особисто їм подобаються: особливий японський зелений чай, британські мюслі та гранолу, шоколад. А також вони продають віскі та коньяк.

Винарня «My Wine» відчинена з понеділка по суботу з десятої ранку до дев’ятої вечора, а в неділю – з десятої ранку до шостої вечора.

Переклад: Христина Кобко

Фото: Надія Марченко

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.