Чи потрібно у Львові будувати крематорій? Що кажуть богослів'я та біоетика

6219 0
Відповідь на питання про доцільність побудови крематорію у Львові у великій мірі залежить від позиції традиційної для Львова релігійної спільноти.
Фото: Олександра Бодняк

Фото: Олександра Бодняк

Про будівництво у Львові крематорію говорять вже не перший рік. У місті навіть провели опитування, яке показало, що львів'яни схвально сприйняли цю ідею. Та депутатська комісія планування бюджету відмовилась виділяти гроші для проєкту. Її член Руслан Кошулинський зазначив, що більшість львів'ян є християнами, тож кремація тіла є для них неприйнятною. Викладачка Школи біоетики Українського католицького університету Марія Ярема – про те, що говорять про кремацію Католицька і Православна Церква.

У вирі суперечок навколо будівництва крематорію у Львові не останню роль відіграє релігійна свідомість/несвідомість учасників дискусії. Виглядає, що у розумінні переконливої більшості львів’ян, як і українців на загал, похорон є частиною релігійного культу, а не просто суспільним дійством, адже навіть непрактикуючі християни чи іновірці запрошують релігійних провідників очолити похоронні процесії.

Читайте також: Яким буде крематорій у Львові. Деталі

Тож відповідь на питання про доцільність побудови крематорію у Львові у великій мірі залежить від позиції традиційної для Львова релігійної спільноти. Найвпливовішою у місті та околицях є, як відомо, УГКЦ. Яка її позиція щодо спалення тіл? Та ж, що і позиція всієї Католицької Церкви: перевага надається похованню тіл померлих у землю, однак кремація при певних умовах не забороняється.

Про це можна прочитати в Інструкції Конгрегації доктрини віри Ad resurgendum cum Christo, оприлюдненій у 2016 році. Зокрема у цьому ватиканському документі сказано: «На згадку про смерть, поховання та воскресіння Господа, таїнство, у світлі якого виявляється християнське значення смерті, погребення тіла є перш за все найбільш придатною формою для вираження віри та надії у тілесне воскресіння».

Читайте також: На Голосківському кладовищі у Львові хочуть будувати крематорій. Позиція УГКЦ та ПЦУ

Отож, спалення тіл для Католицької Церкви є радше толерованою практикою, аніж похвальною. Причинами для толерування кремації можуть бути гігієнічні, економічні та соціальні, згідно зі згаданою вище Інструкцією, але все ж не йдеться про безпричинне рішення спалювати тіло, тоді як для погребення тіла в землю не потрібно шукати причин.

Водночас важливим є підкреслити, що Кодекс канонів Східних Церков, яким керується зокрема УГКЦ, у § 3 канону 876 стверджує, що похорони спаленого тіла не можуть бути такими ж урочистими, як і захоронення тіла в землю: «Тим, хто вибрав кремацію свого трупа, якщо відомо, що вони зробили це, не керуючись міркуваннями суперечними з християнським способом життя, слід дозволити церковний похорон, але проведений в такий спосіб, щоб видно було, що Церква віддає перевагу похованню тіла перед кремацією, а також, щоб уникнути згіршення». Наведений канон явно підкреслює, що кремація не є властивою християнам.

Читайте також: Окремий світ, або Все, що треба знати про поховання у Львові

Позиція православного середовища до кремації зазвичай ще різкіша, ніж католицького. Щоправда, в православ’ї не можна говорити про якусь одностайність думки, так як різні національні Церкви по-різному можуть регулювати це та інші питання. На загал в православ’ї існує розуміння тіла християнина як такого, яке настільки священне, що його тління (розкладання) повинне бути таїнством для живих, тобто повинне бути скрите від їхніх очей. Погребення тіла померлого у землю чи складання в гробниці забезпечує власне таїнственність процесу руйнації священного людського тіла, на відміну від спалення, яке робить цей процес дуже тривіальним.

Підсумовуючи, християнським середовищам слід найперше шукати інші способи вирішення проблем з простором кладовищ, ніж споруджувати крематорії. І такі інші способи існують, зокрема у Франції (можливо і в інших країнах) після 50 або 75 років по смерті однієї людини на місці її поховання захоронюють іншу.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!