Це сумний фінал міської господарки, або Через що могла згоріти понад 200-літня ґражда

5072 0
Навіть тотальне відеоспостереження не врятує музею, адже дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин.
Фото Галини Терещук, Радіо Свобода

Фото Галини Терещук, Радіо Свобода

У львівському Музеї народної архітектури і побуту (скансені), що у Шевченківському гаю, до тла вигоріла єдина гуцульська гражда, якій було близько 200 років. З нею згоріли і дві сотні музейних експонатів. Доктор історичних наук Микола Бандрівський розповідає про ймовірні причини загорання, а також про те, як можна було б цієї трагедії уникнути.

Читайте також: У поліції назвали попередню причину пожежі в Шевченківському гаю 

Про ймовірні причини

Взвод охорони зняли зі скансену одразу, як тільки його перевели із обласного у міське підпорядкування. Коли ще Музей архітектури і побуту перебував у віданні управління культури ОДА, то все більш-менш і з охороною, і з фінансуванням, було нормально.

Кілька років я працював там художником-реставратором. Колишні директори скансену – св.п. Борис Якович Рибак, а, після нього, Архип Григорович Данилюк, ще давали собі раду з охороною тих дерев'яних хат і церковець, і вибивали кошти на протипожежне оприскування гонтових і солом'яних покрить, самі їздили косити зимою очерет у Кривчиці, щоб перекрити ним окремі об'єкти. А перебування того скансену у структурі міської господарки, то – сумний фінал цієї музейної інституції.

Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабежу експонатів на об'єкті? Хто буде алярмово реагувати? Пожежні, які приїдуть через пів години, коли там все вигорить до тла (дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками, буде відшукувати ту гражду чи хату серед того лісу на Кайзервальді.

Також і встановлення відеокамер і протипожежної сигналізації (вона там частково присутня) не порятує ситуації. На такому важливому і територіально розкинутому об'єкті як Музей архітектури і побуту має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування, бо зорієнтуватися пожежним чи поліцейським машинам на тих звивистих доріжках музею, та ще й вночі, майже нереально.

Про спусковий гачок

Першопричину пожежі вбачаю у тому, що саме на цій єдиній гуцульській гражді, яка пішла з димом, дирекція Музею народної архітектури і побуту тиждень тому планувала вирити підземний 10-метровий тунель, який мав з'єднати оту нещасливу гражду з викопаною поруч «криївкою УПА». А завершити цейпроект планувалося до 14 жовтня 2022 року, коли наша держава святкуватиме 80-ту річницю УПА.

Звідси, у мене питання: хто отой невідомий ініціатор і розробник цього ура-патріотичного проекту? Він має бодай зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об'єкту пам'ятки архітектури, який, до того ж, позбавлений елементарних систем пожежогасіння і, навіть, банального відеонагляду? Невже не можна було передбачити ймовірність провокації (підпалу), у зв'язку з таким проєктом та прорахувати технічні умови її здійснення?

І, звичайно ж, хотілось би глянути на кошторис проєкту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних у тому проєкті осіб.

І ще одне. Гуцульська гражда, яка раптом здиміла до тла, розташована за 200 метрів від вілли сьогоднішнього міського голови Андрія Садового. Цей факт, звісно, ні про що не свідчить, але вперте намагання деяких львівських (і позальвівських) чиновників та депутатів будуватися якомога ближче до лісистого і відносно ще чистого Шевченківського гаю, не може не турбувати. На час, коли я працював у скансені, його площа становила близько 70 га, а сьогодні – лише 40 га з лишком. Питання: якщо територія скансену – не льодовик, то чому вона починає танути?

Читайте також: Унаслідок пожежі згоріла дерев'яна хата в Шевченківському гаю

Довідково

Ґражду привезли до гаю з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Збудована вона в середині ХІХ ст. Житло виглядало як маленька фортеця – високий зруб захищав хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя.

Хата мала дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святковою. При правій кімнаті була комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. Із двох сторін хата мала хліви («притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. 

 

Нагадаємо, що у поліції Львівської області встановили попередню причину пожежі експозиції «Гуцульська гражда» у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Займання могло статися через необережне поводження з вогнем під час паління печі, утім дирекція музею спростувала цю інформацію.

Пожежа сталася 6 лютого о 2 годині ночі. Разом із граждою згоріли близько 200 унікальних експонатів. У міській раді кажуть, що зона, де була ґражда, – неелектрифікована, тому тут немає відеокамер та пожежної сигналізації. Виконувач обов'язків керівника музею Михайло Закопець говорить, останній обхід охорони був о 23:30, а про саму пожежу повідомив мешканець висотного будинку зі сторони Тракту Глинянського. На питання, чи пов'язана якось причина пожежі із тим, що поряд почали рити тунель під будівництво криївки УПА, в. о директора відповів, що наразі справді ведеться науково-дослідна робота – тут вивчають грунти. За його словами, ніяке будівництво не ведеться, але тема криївки справді актуальна.

У мерії тепер думають над тим, щоби перевезти на місце згорілої гуцульської ґражди в Шевченківському гай новий об’єкт з іншого регіону, або відновити на цьому ж місці втрачений. Детальніше про те, як виникла пожежа і чому не вдалося врятували хатину, читайте у матеріалі.

Фото Дар'ї Кучер і музею

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

.

 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!