Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
Українці можуть втратити через війну четверту частину доходів домашнього бюджету. Такі підрахунки навів регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі. За власними оцінками експертів Світового банку, втрати домогосподарств від доходів і підвищення вартості життя становитимуть майже 25% бюджету домашніх господарств. За найгірших сценаріїв, кажуть експерти Світового банку, бідність може досягти 58%. Економіст Андрій Новак розповів про те, як ріст цін відбився на українцях та чи можлива соціальна катастрофа.
Читайте також: Чи можливо націоналізувати ЛАЗ
Те, що в Україні відбувся доволі значний ріст цін, цілком логічно пояснюється наслідками військових дій на території України. По-перше, надзвичайно порушена логістика, постачання товарів та деяких послуг, друге – різко зросли у ціні енергоносії, що «потягнуло» за собою ріст собівартості як для виробників, так і для торговців. Тому, звичайно що, українцям у таких умовах доведеться серйозно змінити структуру свого споживання і звести її до фактично найнеобхідніших товарів і послуг.
Розпоряджається коштами кожен індивідуально у залежності, по-перше, від своїх доходів та заощаджень, по-друге, в залежності від нагальних потреб. Людина, яка, в ідеалі, живе у себе у квартирі чи будинку – це одні потреби, вимушений переселенець – це зовсім інші потреби, а постраждалі від військових дій мають свої потреби.
Звичайно, що вартість зростання життя через різке зростання цін на товари і послуги, безумовно, зросла. Але, знову ж таки, у кожної людини та кожної сім’ї своя індивідуальна ситуація. Хтось має заощадження, так звану «фінансову подушку», хтось її не має. Хтось має можливість отримати допомогу від рідних і близьких, а хтось ні. Найважче, звичайно, вимушеним переселенцям, які мають неблагополучну фінансову ситуацію. Але існують і державні програми підтримки, і місцеві програми підтримки, і дуже багато допомагають волонтери. Тому, в принципі, не дивлячись на активні масштабні військові дії практично по всій території України, крім Заходу, все-таки соціальної катастрофи і навіть соціальної кризи, на щастя, в Україні не відбулося.
Я вважаю, що цей показник «рівень бідності» (58% – ред), дуже необ’єктивний. Тому що за стандартами ООН гранична межа бідності – 5 доларів на день. Якщо людина має менше 5 доларів на день – це вже нижче межі бідності. Але це не об’єктивна оцінка, особливо в країнах, які мають власну грошову одиницю, як Україна, де ситуацію треба оцінювати не просто в доларовому еквіваленті, а за купівельною спроможністю. За такою оцінкою – купівельна спроможність у гривні – це максимум 3-4 гривні за долар. Що можна купити за одиницю долара в країні-походження цієї валюти і що можна купити за одиницю гривні в Україні? Тому цей показник – методологічно трішки некоректний, на мою думку.
На щастя, у нас немає ні соціальної катастрофи, ні навіть соціальної кризи. Ті програми, процеси для переселенців і тих, хто потребує допомоги і волонтерської підтримки, державної підтримки, дозволяють практично всім громадянам України проживати в цих умовах війни і користуватися практично усіма благами цивілізації.
Немає оцінки, скільки втрачає кожен українець, є оцінка загального ВВП країни і ця оцінка зараз має дуже великий діапазон – від 30 до 50%. Оцінюють масштаби втрати ВВП у 2022 році, але це великою мірою буде залежати від розвитку військової ситуації на фронті.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
