Фото: Про Львів

Проблема відновлення історичних будівель у Львові стоїть дуже гостро. Наше місто потребує цього дуже сильно і в великих обсягах. І якщо це не робити планово, жоден будинок в центральній частині міста, якими ми дуже пишається, не простоїть довго. Як це реалізувати – громадський активіст і керівник будівельної фірми, яка спеціалізується на реставрації і відродженні старих будівель Назарій Шмігель. 

Я бачу і знаю Львів з непарадного боку. Коли спускаюся в підвальні приміщення, чи до фундаментів, на яких стоїть увесь наш історичний центр, мені стає страшно – все гниле. Один із будинків, над яким працювали, на вулиці Григоренка. Так от після того, як я оглянув підвали, а потім вийшов – мені стало лячно за автівки, котрі там проїжджають: як та дорога взагалі ще не провалюється. Гідроізоляція фундаменту, каналізація – там потрібно міняти все! І так практично в кожному будинку. На даний момент – це бомба заповільненої дії. Питання стоїть гостро: необхідна програма реновації усього міста.

Читайте також: Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості

За офіційною інформацією Мінрегіону в Україні понад 50% житлового фонду застаріло та потребувало реконструкції, а 7,5% (75 млн м кв) і зовсім були непридатні для життя. Чинний закон потребує змін, оскільки на практиці реалізація його утруднена у зв’язку з цілою низкою проблем, пов’язаних з:

• нечіткою процедурою ухвалення рішень щодо реконструкції;
• фінансуванням заходів реновації житлового фонду;
• участю власників застарілого житлового фонду в ухваленні рішень щодо подальшої долі нерухомості, що їм належить, і надання гарантій захисту їхніх прав.

Зараз власники квартир не можуть обрати, якою буде компенсація у разі неможливості подальшого проживання в своєму будинку. Тобто це може бути тимчасове житло, інша квартира або ж просто грошова компенсація. До того ж залишаються під питанням гарантії для усіх учасників проєкту реновації: інвестора, мешканця і т. д. З відселенням мешканців в інші будинки також є чимало проблем.

Щоб вирішити такі суперечливі моменти, в Мінрегіоні почали розробляти новий законопроєкт, який має виправити ситуацію. У новій редакції вносять норму, за якою для реконструкції потрібно буде отримати згоду тільки від 75% мешканців. Його підготовка затягнулася через безліч суперечливих моментів, які треба виправити в новій редакції.

Читайте також: Чи законно попри карантин у Львові відкрились фітнес-центри. Пояснення юриста

Питання про те, хто буде займатися реконструкцією, також залишається відкритим. В Кабміні є два варіанти фінансування майбутньої програми: коштом місцевих бюджетів або інвесторів. Але наразі відсутній чіткий та прозорий механізм вибору інвестора, який буде займатися реконструкцією. А також поки що вирішується, звідки будуть залучатися гроші: з державного та місцевих бюджетів або ж це будуть приватні капіталовкладення.

Процес ускладнює відсутність фінансування, яке держава готова виділити на стимулювання оновлення житла, соціальне напруження серед мешканців, тиск власників застарілого житла на реалізатора проєкту (забудовника), а ще активна фаза децентралізації...

Я – поважаю туристичний бізнес у нашому місті і розумію його необхідність. Але, щоб ми мали що «показувати» туристам і через декілька років, і щоб Львів від туризму отримував і далі прибуток, потрібно скерувати ці гроші на відновлення міста. У старій і новій частині міста відновити усі комунікації. Кожен будинок має свій термін придатності – час не зупиниш. Найстаріші будинки – у центрі, але на черзі і «хрущовки», яким вже минуло 50 років. А далі – Сихів, бо панельні будинки взагалі розраховані лише на 40 років.

Читайте також: Як не потонути у смітті або Чому Львову потрібен екопатруль

Я мрію про програму поетапної реновації усього міста, і ця тема стосується не тільки Львова – більшості міст країни. У мене є задум стратегії повної реконструкції історичної частини міста, а не лише – «там, де ресторан, пофарбували перший поверх фасаду». Затвердження стилістичної цілісності – з спільним дизайнерським рішенням для кожного будинку. А почати – з утворення комісії, котра фахово досліджуватиме і оцінить кожен будинок і двір. Адже ми всі кажемо, що любимо своє місто. Хто любить – той дбає. Адже Львів – це наша Батьківщина.