Фото: Тарас Бабенчук
Ніякі відключення світла, води, тепла і відсутність Інтернету протягом 53 годин (а саме стільки часу їх не було у нас в будинку минулого разу) не можна порівняти з пеклом, який зараз на переході в Краківці. У Києві я можу хоча б лягти поспати (хоч і в бомбосховищі), переїхати в офіс, піти в «пункт незламності», до друзів на дачу. Лягти врешті-решт на диван, нехай навіть зі спальником і в шапці. Купити води.
Читайте також: На якому етапі ремонт ПП «Нижанковичі – Мальховіце» на Львівщині, що має запрацювати до кінця року
В Краківці: фури в чотири ряди – два у своєму, а ще два – на зустрічній смузі. Найдовша черга – близько десяти кілометрів. Час від часу вони ламаються прямо у своїй смузі, а усі їх намагаються об’їхати, іноді царапаючи одне одного, іноді штовхаючи.
Легкові автомобілі намагаються проїхати між ними як по своїй смузі, так по зустрічній, але буксують через десять сантиметрів кривого битого льоду на дорозі. Час від часу ми одне одного штовхаємо.
Сміттєвих баків немає. Туалетів немає, а на заправки в туалет не можна. Набрати гарячої води, аби зробити дитині розчинну вівсянку чи суп, якщо ти одна за кермом, теж неможливо.
Підготуватися до багатогодинного пекла неможливо, бо ситуація непередбачувана, і ніхто про неї не попереджає.
Подітися нікуди не можна. Бо з правого боку – два ряди фур, а з лівого – відбійник і два ряди фур, що стоять з тобою в одному напрямку, але на зустрічній.
Лягти не можна. Зв’язок падає майже весь час. Якщо коротко, то не їдьте на Краковець. Всі ці труднощі, припустимо, можна пояснити. Але чому не можна почистити від льоду дороги біля шлагбаумів, щоби машини не буксували? Це ж не траса.
П.с. О другій ночі хлопці з пропускного пункту не витримали і викликали поліцію розрулювати затори на зустрічній змузі.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
