ілюстративне фото: lviv.sq.com.ua

Здається, що завдяки протестам мешканців у Львові знають мало не кожне місце, де зрубали або мають намір зрубати дерево, пише журналіст Сергій Смірнов. Натомість місця, де їх посадили або збираються посадити, за його спостереженнями, часто лишаються маловідомими. Загалом місту, каже він, бракує людини, яка б в комплексі пильнувала за озелененням.

Є в мене товариш, в якого все росте практично «за руками». Спершу він посадив на подвір’ї багатоповерхівки кілька сосен, ялинку та кущі. У теплу ж пору його вікна завжди в балконних квітах. Якщо поруч десь святкують весілля, то молоді спеціально приходять на подвір’я під його балкон фотографуватися — бо фон насправді фантастичний.

У Шевченківському районі щороку на День Незалежності районна адміністрація робить конкурс на найкращу господарку — як багатоповерхівок, так і особняків. Кілька разів я спостерігав, як люди створюють справжні оази в себе на подвір’ях. Можливо, така практика є й у інших районах — просто я з цим не стикався. Тим часом у мережі шкіл «Еколенд» є традиція щороку садити на День школи дерева та кущі в Саду Першокласника. Крім того, своєрідним «зеленим стартапом» можна назвати спільнокошт із озеленення, який розпочав дизайнер Олександр Шутюк і завдяки якому з’явилися, зокрема, сакури на Городоцькій і платани на проспекті Чорновола.

Читайте також: Як посадити дерево у Львові, щоб воно прижилося. Покрокова інструкція з фото

Дещо кумедна ситуація якось виникла в Галицькому районі. Керівництво районної адміністрації під час розмови з підприємцями переконувало їх, що інвестиція в озеленення літніх майданчиків їхніх закладів не тільки додасть естетики простору, а й капіталізує їхній бізнес. Посеред розмови всі дружно подивилися на вікна адміністрації, на яких були кашпо для балконних квітів, але самих квітів не було. Працівники адміністрації знітилися, але вже за тиждень всі вікна «зацвіли».

У Львові мешканці традиційно доглядають клумби біля свого житла, щороку засаджують квітами, часом висаджують дерева та кущі. Натомість в «нічиїх» місцях їхня активність падає зі зрозумілих причин — за озелененням там пильнує вже влада. Для окремих ділянок і вулиць є навіть створені перспективні плани посадок — з адресами, переліком бажаних дерев і їхньою кількістю. Частково нові насадження фінансуються з міського бюджету, а окрім того, влада звертається також до мешканців і меценатів, в яких є бажання або можливість долучитися до озеленення Львова. І, що важливо, нагадує, що усі посадки треба узгоджувати з районними адміністраціями. Наскільки це відлякує чи заохочує потенційних доброчинців, складно сказати, але найпомітнішими наразі є спонсорські проєкти від достатньо великих львівських компаній.

Спільним у всіх цих прикладах є те, що за всім посадженим чи тим, що вже росте, потрібно пильнувати. Коли мій товариш, про якого я згадував на початку, та його сусіди захотіли висадити нові дерева і доглянути ті, які вже були на ділянці, вони почали спілкуватися з представниками різних влад. І в них викликало здивування те, що процедура посадки нового дерева чи правильної його обрізки досить непроста, у той час як виписати штраф за зрубані без документів насадження проблеми не становить. Комунальники та представники районної адміністрації повідомили, що місця під посадку треба обов’язково узгоджувати (що загалом логічно), а самовільно посаджені дерева можуть зрубати чи забрати, якщо на них будуть скарги чи «в іншому випадку». Неофіційно ж сказали: «Садіть, що хочете і як хочете, тільки не на дорозі і не на чужій території», — бо насправді цим займатися нема кому і бракне часу — потрібно ж віднайти мапи підземних комунікацій, звіритися і з тим, що на місцевості, із перспективними планами тощо. З доглядом ситуація виявилася ще складнішою — можуть хіба в межах весняних обрізок дати бригаду, яка на свій розсуд спиляє всі зайві і вкоротить довгі гілки.

Читайте також: Усі ми дихаємо одним повітрям або чому ми вирішили порахувати дерева у Львові

Пам’ятаю, свого часу, коли в мене виникла потреба «вписати» нові насадження у вже наявну екосистему, вирішив звернутися до міста та паралельно заручитися порадами садівників львівських парків. Тоді мене подивувало, що комунальних садівників із досвідом планування міського озеленення Львову дуже бракує. Виручили приватники, які можуть запропонувати послуги і посадки, і догляду.

Зараз за стан львівських парків та скверів відповідає ЛКП «Зелений Львів», районні адміністрації — за ту зелень, яка є на їхній території, а за все разом — відділ екології, що є в структурі департаменту містобудування. До складу цього ж департаменту входить, до речі, й управління архітектури та урбаністики. І, скажімо, коли прізвище керівника цього управління знає більшість і називає його просто головним архітектором міста, то умовного головного садівника Львова не знає ніхто — на сайті міської ради навіть прізвище керівника відділу екології відсутнє.

Я ж насправді переконаний, що людина, яка могла б формувати бачення і принципи «зеленого Львова» — усього Львова, а не лише частини вулиці чи парку, — місту потрібна. Щоб права рука, яка дерева рубає, і ліва, яка їх садить, мали ще й голову, яка знає і розуміє, навіщо це все робиться та що має бути в результаті.

Нагадаємо, що Tvoemisto.tv розпочало проєкт «Дерева Твого міста», що стосується озеленення Львова, та закликає львів'ян долучитися до підрахунку дерев у Львові.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.