На вихідних подивилася лекцію Роберта Сапольскі про фізіологію хронічного стресу. Для людей, які не знають, хто це такий, то Роберт Сапольскі – всесвітньо відомий біолог, професор Стенфордського університету, нейробіолог, який вивчає поведінку та фізіологію тварин, а також людей. 

 

Кілька місяців тому він провів лекцію саме для українських психологів про фізіологію хронічного стресу і що відбувається з нашими організмами. Це біохімія нашого тіла, робота гормонів, нейронів головного мозку в певних умовах.

Сухі факти. Дуже чіткі та прозорі.

 

Читайте також: До чого веде заздрість через світло?

 

Згодом назву основні тези його виступу, від яких мені особисто стало набагато легше. Окрім того, коли знаю, що відбувається, можна просто спостерігати за цими процесами (усвідомлюючи, що вони просто є і закінчаться), аніж витрачати сили, яких і так мало, щоб якось ці процеси зменшити. Бо буде тільки гірше.

 

Я зрозуміла, що той стан виснаження, в який я потрапила – це ок. Те, що зараз відбувається з моїми клієнтами, друзями та знайомими – теж ок.

 

 

1. Зменшується гіпокамп, який відповідає за процеси навчання та запам'ятовування. Тому, якщо ви або ваші діти почали тупіти в процесі навчання – з вами та з іншими все ок. Це нормально! 

 

2. Збільшення мигдалевидного тіла в мозку, яке відповідає за реакції страху та тривоги. Тобто страхів та тривог стає більше, деколи вони навіть нічим не обумовлені. Це такий фон, у якому просто починаємо жити. Можна пам'ятати про це і спробувати спостерігати за деякими тривогами наче зі сторони.

 

3. Виснаження системи, яка регулює дофамін, що призводить до депресії або депресивних епізодів. Це теж закономірно і не слід відкладати звернення до спеціаліста, якщо у вас проявляються ознаки депресії. Вони не розсмокчуться.

 

4. Впив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до втрати самоконтролю та імпульсивної агресивної поведінки. Ви можете кидатися на близьких або близькі на вас, але не потрібно сприймати це серйозно. Це не про вас. Або пожалійте самі себе. Навіть найсильніші і емоційно стабільні люди почали зриватися з нічого.

 

5. Вплив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до зниження емпатії, та поділ людей на своїх та чужих. Емоційне очерствіння зараз теж зустрічається у великій кількості.

 

Читайте також: Я кажу подругам з дітьми, щоб не повертались, а сама чуюсь винною, що залишаюсь тут

 

 

1. Обов'язково вивільняти з себе негативні емоції (нити, плакати, кричати, жалітися), навіть якщо ви у повній безпеці, у вас всі живі, а домівки не постраждали. Вам також боляче, і не треба знецінювати свій біль, або робити вигляд, що вам ок. Взагалі не ок. Саме через це зараз страшенний попит на послуги психологів та психотерапевтів.

 

2. Повернути собі відчуття контролю та передбачуваності ситуації. Актуальне планування дій хоч на найближчі 2 години. Самостійне прибирання в домі або приготування їжі. Щось, що ви реально можете проконтролювати, дає опору в сьогоднішньому дні.

 

3. Ці дії можуть вам дати відчуття, що життя налагоджується. Подумайте, чому саме ви вчитеся, та за що ви можете бути вдячними. Вдячність життєво необхідна. І для нашого мозку також.

 

4. Соціальна підтримка. Дуже важливо мати хоч одну людину, з якою ви можете відверто спілкуватися, без відчуттів вини, сорому або страху осудження (інакше знову буде стрес).

 

А це вже від мене: відчепіться від себе там, де ви можете собі дозволити відчепитися. Забийте там, де це можливо.

Вимагати від себе більшого (що зараз робить страшенно велика кількість людей) тільки ускладнить ситуацію, а не покращить її.

 

Бути частково «розваленими» зараз – це норма. Бути чуттєвим та співчуваючим самим до себе – дуже і дуже важливо.