Фахівці досліджують зелені насадження в трьох парках Львова. Навесні планують обстежити інші. Вікторія Оліферчук, докторка біологічних наук, доцентка кафедри екології НЛТУ України, каже, що через часті звернення містян у Львові ще раніше вирішили залучити вчених і розробити методику збереження насаджень.

Зелені насадження Львова формують оптимальний мікроклімат, впливають на температуру і вологість повітря, затримують пил та інші забруднювачі, зменшують шум і покращують естетику міста. Тому важливо берегти їх, подовжувати їм життя та зміцнювати імунітет.

Останніми роками львів’яни часто зверталися в управління екології міста через те, що мали питання про принципи вилучення дерев у парках і скверах. Тоді й виникла ідея залучити більше вчених для розробки наукових підходів щодо догляду паркових насаджень і створення стратегії. Так виникла методика збереження насаджень і зміцнення їхнього імунітету в усіх парках міста.

Цього року ми активно співпрацюємо з управлінням екології Львова, вивчаємо стан паркових насаджень, щоб ефективно їх зберігати. Зокрема, вивчаємо насадження в трьох парках міста: «Залізна вода», Скнилівському парку і парку Івана Павла ІІ. На основі досліджень ми створюємо методичні вказівки й плануємо затвердити Інструкцію для міста з технологічною картою догляду паркових насаджень Львова.

Остаточний відбір ґрунтових зразків відбуватиметься наприкінці жовтня, і вже у листопаді матимемо результати досліджень. Навесні почнемо працювати згідно з розробленими інструкціями і зможемо обстежити інші парки. 

Результати досліджень дерев у трьох парках

Сьогодні вже можна назвати основні причини ураження дерев у трьох досліджуваних парках: спостерігаємо там дуже бідну трав’янисту рослинність, ще не сформований підлісок, випадання дерев через дисбаланс у мікроміцетному складі ризосфери ґрунтів досліджених нами дерев. 

Серед мікроміцетів дуже часто зустрічається гриб Penicillium canescens, особливо під буковими насадженнями в парку «Залізна вода», а також у Скнилівському парку, в дещо меншій кількості у парку Івана Павла ІІ. Ці гриби в тій кількості впливають на кількісний та видовий склад патогенів. 

Ще хочеться сказати про гриби Aspergillus fumigatus та A. niger, які є токсиноутворювачами. Їх надмірна присутність знижує імунітет рослин і сприяє поширенню вторинної інфекції, такої як кореневі гнилі, ураження комахами та знову ж таки випадання дерев.   

Що може врятувати дерева

Ми розробили технологію, яка допоможе врятувати вікові дерева, подовжити час їхнього життя, зменшить поширення кореневих гнилей і збалансує мікробіом ґрунтів ризосфери цінних дерев у паркових насадженнях міста. 

В парку «Залізна вода» для експерименту ми обрали два ясени, порівняли видовий склад грибів ґрунту ризосфери цих рослин до застосування технології та після й отримали чудові результати: рівень патогенів знизився на 42%. Також змінився видовий склад мікроміцетів, з’явилися види-антагоністи патогенів, дерева мають хороший вигляд.

Зокрема, в технологічній схемі для впливу на мікробіом ризосфери ясенів застосували біочар – стабільну тверду речовину, утворену шляхом піролізу, яка багата на вуглець. Вона може зберігатися в ґрунті тисячі років, сприяючи покращенню його родючості та нормалізації мікробіому.

Є ще один спеціальний препарат – «Міковітал», створений на основі нового для науки виду симбіонту чорного трюфеля Vitasergia svidasoma. Він знижує рівень патогенів і сприяє ефективному живленню рослин завдяки мікоризним взаємодіям. 

А Флорабацилін – препарат, основою якого є бактерія Bacillus subtilis, що відповідає за покращення фосфатного живлення і є хорошим азотофіксатором.  

Лігнінові гранули та компост зі станції переробки органічних решток дав рослинам необхідні поживні речовини, яких вони не отримують в урбанізованому середовищі в достатній кількості через рекреаційне навантаження. Лігнінові гранули мають пролонговану дію і забезпечать ці дерева необхідними речовинами до весни, а речовини з компосту забезпечували їх із весни до кінця літа.  

Роботи зі збереження унікальних паркових насаджень тривають. Співпраця науковців та управлінців екології міста виявилась ефективною, тож маємо надію, що зможемо спільно берегти вікові дерева й висаджувати нові так, щоб вони росли століттями й тішили прийдешні покоління.