Кілька фактів про землетруси у Львові в минулому

15818 0
Сьогодні львів'янам не знайомо, що таке землетруси, однак багато років тому «трясло» по всій Галичині, каже археолог та доктор історичних наук Микола Бандрівський, і переповідає кілька фактів землетрясінь у Галичині в минулому.
Умовне фото / photo-lviv.in.ua

Умовне фото / photo-lviv.in.ua

Землетруси у Галичині в минулому: «...подекуди на метр пересунулися навіть такі тяжкі меблі, як фортеп’яни...»

Скидається на те, що земля у нас під ногами теж починає воювати... Ми тут у Львові поки що не чуємо того зловісного підземного гулу, який зауважують напередодні чи не кожного землетрусу. Але трагедія в Туреччині із тисячами загиблих таки пробуджує у нашій підсвідомості якусь затаєну і ще неусвідомлену небезпеку, з якою ми раніше не так часто стикалися.

Погодьмося, нині мало хто з нас боїться землетрусів, бо майже ніхто не пригадує, як багато літ тому «трясло» по всій Галичині. Хоча, мушу вам сказати, що страх у галичан перед землетрусами колись таки був. Бо землетруси у нас повторювалися, їх описували, але от спрогнозувати ніяк не могли. І боялися тих могутніх трясінь землі не лише галичани, але й усі інші народи.

Приблизно так виглядав Львів наприкінці Середньовіччя (графічна реконструкція)

Ось кілька фактів землетрясінь у Галичині в минулому:

Перший – із письмово зафіксованих землетрусів у Львові занотовано більш як 500 років тому у «Львівському Літописі» під 1578 роком. Під цією датою читаємо: «...Того ж літа земля тряслася». У тому ж літописі двадцятьма роками пізніше (під 1596 роком) написано, що у Львові «...у Світлу П’ятницю земля тряслася», тобто напередодні Великодніх Свят. І третя згадка про один із найдавніших (із письмово зафіксованих) землетрусів у Галичині, який відчули й у Львові, і який трапився двома роками пізніше (у 1598 році): «... На дахах, по домах щось писало і падало на землю, що і люди чули, як об землю чимось вдарило, а також худоба почала швидко помирати».

На рисунку - наслідки землетрусу на відкритому полі

Після цього якихось двадцять років про землетруси в Галичині ніби не було чути, але ось під 1619 роком львівський літописець записав: «... У час суботньої днини земля тряслася о годині 20-ій, із вікон шиби випадали, склянки зі столів падали, люди були у великому страху». Близько 200 років тому письмові свідчення про землетруси стають частішими. Так, 15 жовтня 1834 року о 7.30 годині ранку черговий землетрус прокотився нашим краєм, але цього разу із заходу на схід. Він тривав 2-3 секунди, але у ньому тоді було помічено два сильних підземних поштовхи.

Через чотири роки після цього землетрусу у Львові 23 січня 1838 року о 19.15 годині знову почало «трясти». Як пишуть очевидці, від першого підземного поштовху почали хитатися лише ікони на стінах, а металеві і скляні предмети чомусь почали видавати приглушений звук. Після цього, як пише очевидець «...по хвилині наступив сильніший удар. Стіни кам’яниць задрижали так, що аж годинники на стінах помешкань на верхніх поверхах перестали ходити, а склянки і пляшки, які стояли на столах, почали перевертатися. Після короткої перерви наступив третій удар, але настільки потужний, що перестрашені львів’яни почали вибігати на вулиці, будучи переконаними, що валяться їхні будинки. Все те тривало дві-три хвилини. Рівночасно відчули потрясіння землі у Чернівцях, таке сильне, що аж шиби тріскали у вікнах. При тому зауважили тільки два удари та підземний гуркіт...»

А вже зовсім недавно, наприкінці березня 1934 року, «хвиля землетрусу, як пише тогочасна преса, сягнула також східної Галичини. Відчули його, наприклад, у Чорткові й Заліщиках. Подекуди на метр пересунулися навіть такі тяжкі меблі як фортеп’яни...»

На цій карті показано, як тряслася земля на північно-східних околицях Львова під час землетрусу 17 серпня 1875 року із вказанням його епіцентру (дослівна назва: «Karta trzesienia ziemi w Galicyi wschodniej 17 sierpnia 1875 r. przez prof. F.Kreutza na podstawie karty monarchii austryjacko-węgierskiej wydanej przez F. de Bauera»). Цю карту передав до фондів Бережанського історико-краєзнавчого музею Мирон Постолан, а виклав на своїй сторінці директор музею Микола Проців.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!