Уже вісім років мешканці Рясного у Львові чекають на ремонт аварійного моста. Цього року кошти на проєкт заклали, розповідаємо довгу історію короткого моста і те, що може змінитися.

«У цьому «горлі пляшки» вранці можна застрягнути на пів години, затор на три кілометри. Міст аварійний. Скажіть, який інвестор захоче вкладати в цей район?» – обурюються мешканці мікрорайону Рясне.

Міст на перехресті вулиць Шевченка та Омеляна Ковча експлуатують уже 137 років, хоча проєктний термін його служби – 100. Через нього щодня проїжджає величезна кількість транспорту, зокрема громадського, і важких фур. Tvoemisto.tv дізналося, скільки ще протримається цей шляхопровід, коли тут нарешті з’явиться нова кільцева розв’язка та як вона вплине на подальший розвиток Рясного.

Трішки історії

Рясне розташоване в Шевченківському районі Львова у межах колишнього села Рясна-Польська, що належало до місцевого римо-католицького архиєпископства. До Львова село включили аж у 1987 році. Перед мостом над об’їзною залізничною колією в 1970 – 1980-их виріс житловий масив Рясне-1, а за мостом через колію вже у 1990-их – мікрорайон Рясне-2.

Будували його за затвердженим планом, але окремими фрагментами силами промислових підприємств. Більшість із них встигли поставити там по кілька житлових будинків, але так і не завершили розбудову інфраструктури Рясного. В межах мікрорайону діють дві залізничні станції – Клепарів і Рясна. За межами Львова залишилася частина села Рясне – Рясне-Руське. 

Рясне мало б неабияку перспективу розвитку, якби не «міст спотикання».

Міст «очікувань»

Науковці з НУ «Львівська політехніка» ще в 2008 році обстежили міст і надали висновок, що він є «непридатним до нормальної експлуатації». Мовиться про те, що корозія металу балок спричинила значні дефекти шляхопроводу і що крайні балки потребують капітального ремонту й підсилення. Також через недостатній габарит проїжджої частини та відсутність захисного бар’єрного огородження тротуарів міст не відповідає потребам сучасного транспорту та експлуатаційним вимогам за пропускною здатністю і безпекою руху.

Витяг із обстеження та оцінки технічного стану шляхопроводу, які провели науковці Львівської політехніки в 2008 році

Міст розвалюється на очах: деякі балки прогнулися, тротуару як такого немає, прохід для пішоходів вузький, у дерев’яних перекладинах утворилися дірки, метал покрився корозією. Шум від автомобілів, вантажівок, автобусів, які без упину перетинають цей міст і сходяться в один вузол – «горло пляшки», як кажуть місцеві мешканці. І це «горло пляшки» в пікові години паралізоване.

Нинішній стан моста на перехресті вулиць Шевченка та Ковча, травень 2023 р.

У 2015 році мешканці Рясного через аварійний міст почали бити на сполох. У міській раді (на звернення тодішньої народної депутатки Ірини Подоляк) пояснювали, що розробили проєктні пропозиції з будівництва транспортної розв’язки на вулиці Шевченка,152, яка передбачала будівництво двох нових мостів, транспортного кільця та реконструкцію розворотного кільця трамвая.

Поряд, на вулиці Татарбунарська, кінцева зупинка трамвая №7. Тепер там розташована автостанція №4 для низки маршруток, які були «вигнані» після реконструкції Шевченка від Янівського кладовища та яким так і не змогли знайти іншу місцину (як варіант у міськраді планували перенести її на місце автомийки біля новозбудованого квазікільця).

Вартість такої розв’язки за тодішніми обчисленнями становила 140 мільйонів гривень. 

Схема проєктних пропозицій із будівництва транспортної розв’язки на вул.  Шевченка, 152

Новий міст на перетині вулиць Шевченка та Омеляна Ковча «будують» із 2016 року. Проєктувала його фірма «Єврокон Україна». Процес затягнувся на роки через роботу над проєктно-кошторисною документацією та експертизу. Вартість шляхопроводу становила 40 мільйонів гривень. Тендер на його будівництво у 2020 році виграло ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Тодішній директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець казав, що будівництво моста триватиме орієнтовно 10 місяців, але процес ускладнюється тим, що шляхопровід будуватимуть через гілку залізничної колії, тож потрібно організовувати роботи так, щоби мінімізувати перешкоди для руху поїздів. Підрядник також мав зробити тротуари, зовнішнє освітлення, обгородження, дорожню розмітку.

Однак будівництво нового шляхопроводу не почали через проблеми з проєктом: проєктант «Єврокон Україна» передбачив недостатню кількість металу, тому «Онур» завернув проєкт на доопрацювання. Після коректування, зі слів керівника ЛКП «Львівавтодор» Миколи Власюка, мосту «додали» металу на майже 28 мільйонів гривень.

Компанія «Єврокон Україна» вже переробила проєкт, усунувши недоліки. Тепер він на експертизі, і «Львівавтодор» має знову оголосити тендер. 

Цього року на будівництво шляхопроводу в бюджеті розвитку заклали 11 мільйонів гривень. У міській раді коментувати будівництво моста, а відтак і нової розв’язки відмовилися. До речі, в лютому 2021 року міський голова Андрій Садовий заявив, що «міст однозначно збудують до кінця цієї каденції ЛМР».

150 метрів проблеми

«То хто ж нестиме відповідальність за розтрату 45 мільйонів, коли з 2016 року вартість об’єкта зросла з 35-ти до 80 мільйонів гривень?» – каже в коментарі Tvoemisto.tv депутат ЛМР від району Рясне Михайло Дідух, вважаючи, що тут річ у «некомпетентності деяких чиновників».

«Був готовий проєкт, який пройшов експертизу та всі інстанції, відбувся тендер, у якому перемогла компанія «Онур», що взялася за документацію і, власне, побачила відсутність основної маси конструкцій. Але постає питання, яким чином проєктній компанії вдалося пройти всі погодження. Тепер заново оголошуватимуть торги, хоча на території Львівщини не так багато компаній, які можуть узятися за такий складний об’єкт», – веде далі депутат.

Ще раніше Олександр Одинець казав, що «запланований міст є найвищої категорії складності і що такого у Львові за часів незалежності ще не будували». Михайло Дідух дивується: «Поки сусідня Польща будує віадуки (транспортна споруда мостового типу на високих опорах, споруджена з каменю, залізобетону або металу через яр чи ущелину – Ред.), трирівневі розв’язки, для нас велика проблема зробити частину моста завдовжки 150 метрів.

«На цьому роздоріжжі постійний рух транспорту, який нема куди відвести, затори і хаос. Фактично це одна смужка, яка сполучає виїзд на Краковець, мікрорайони Рясне-1 та Рясне-2 із центральною частиною міста. Якщо ми тут зупиняємося, то цей «півострів» перетворюється на «острів» Рясне», – наголошує депутат.

Голова профільної комісії міської мобільності, зв’язку і транспорту ЛМР Ігор Зінкевич каже, що знадобляться два-три тижні, щоби побачити повноцінний проєкт моста. Якщо кошти виділять у повному обсязі наступного року, то до півтора року вдасться цей міст збудувати.

«Я не втрачаю надії, що тут вдасться влаштувати правильну розв’язку. Бо міст на Рясне-1, Рясне-2 є ще в перспективі розбудови трамвайної колії. Наявна розв’язка неякісна, бо не передбачена для такого інтенсивного руху транспорту. Якщо зробити міст на Ковча й реставрувати на Шевченка, то матимемо трикутний роз’їзд, який функціонуватиме по колу і дасть можливість зменшити кількість ДТП. Кут заїзду з Тунельної та Винниці дуже небезпечний, як і на Ковча, від тюрми (колонія №30). Ще й увесь вантажний транспорт їде через Богдана Хмельницького, Чорновола з виїздом на Рясне через цей вузол», – пояснює Ігор Зінкевич.

Мешканець Рясного, активіст Тарас Стаховський наголошує, що цей міст має критичне значення для району:

«Для Рясного це єдиний шлях, якщо не брати до уваги дорогу через Брюховичі, але це неадекватний об’їзд. Кошти на новий міст, 11 мільйонів, виділили, мабуть, для початку робіт, але це мізер. Дорогу з Рясного на Левандівку, згідно зі Стратегією Рясного, мали б завершити 2023 року, але робіт ще навіть не починали»

Із його слів, на перехресті дуже гострий кут повороту, і часто вантажівка по довжині не вписується у нього – мусить виїжджати на зустрічну смугу, де й перекриває рух. Тоді затор наростає до критичного. Та й водії не дуже охоче пропускають один одного.

«У час пік всі машини на Тунельній – Ковча стоять, а взимку просто катастрофа – починається буксирування. Кільцева розв’язка тут необхідна, бо будь-яке кільце, по суті, покращує проблему заторів», – коментує Тарас Стаховський.

 

«Потрібна артерія»

Та це не єдиний у цьому районі довгобуд. Як каже депутат Михайло Дідух, уже роками місто «будує» дорогу, яка мала б сполучити Рясне й Левандівку. Це також відкладають на потім.

Будівництво спроєктованої вулиці від Суботівської, що на Левандівці, до мікрорайону Рясне передбачене Стратегією розвитку громади Рясного у 2018 році. В ній якраз і мовиться про будівництво нового та ремонт нинішнього шляхопроводу на перехресті Шевченка – Ковча, капітальний ремонт вулиць, міжквартальних доріг і хідників, а також будівництво тролейбусної лінії від Суботівської до Рясного-2. Тоді ж було прописано, що на нову дорогу з Рясного до Левандівки необхідно 300-400 мільйонів гривень, а реалізувати проєкт мали до 2023 року. 

Місто також планувало збудувати тунель під залізничними коліями поблизу станції Клепарів і з’єднати Суботівську та Рясне. Нова вулиця мала б розвантажити вулицю Шевченка і сполучити мікрорайони Рясне, Рясне-2 з центром Львова за допомоги громадського електротранспорту. В перспективі Суботівська мала б стати частиною внутрішнього міського об’їзного кільця.

Утім Михайло Дідух вважає, що проєкт побудови тунелю надто дорогий і складний для реалізації. 

«Вважаю, що це неправильні підходи. Намалювали проєкт із тунелем під залізницею, у якому сам тунель коштував би 400 мільйонів… Це просто ніколи не вдасться реалізувати. Треба думати, де є наявні переїзди, щоби прокладати шлях. Може, в перспективі був би й тунель, але поки його немає, ми мали б бодай артерію. На 60% дорога збудована, її просто потрібно підсилити і покласти дорожнє полотно», – пропонує депутат ЛМР.

Така дорога-артерія дасть районові життя, вважає він. Між Рясним і Левандівкою є велика кількість невикористаних земельних ділянок, які потенційно могли б бути цікаві інвесторам:

«Якби там була артерія, то були б інвестори, охочі заходити сюди з бізнесами, викуповувати земельні ділянки. Але якщо нема доступу – нема ініціатив. Виїзд один, і зранку тут трикілометровий затор, щоби роз’їхатися на цій розв’язці. Якби місто розставило правильні стратегічні пріоритети – робило розв’язки, малі кільця, це додало б цінності землі, яка поруч»

Транспортна розв’язка на Шевченка – Ковча і нова дорога з Рясного на Левандівку значно пожвавили б розвиток Рясного, каже Тарас Стаховський.

«Тепер вулиця Шевченка – єдиний шлях для машин. Допоки немає північної об’їзної, водії не хочуть долати зайві 20 кілометрів по кільцевій. У Рясному-2 зараз відкривають індустріальний парк (будує компанія Dragon Capital – Ред.), різні склади. І коли це все відкриють та запустять, буде катастрофа. Треба вже про це думати, бо дорога на Левандівку спростила б цей шлях на Шевченка», – вважає він.

Тарас Стаховський наголошує, що розвиток Рясного залежить безпосередньо від якісної дороги. В Рясному-2 й на Левандівці немає великих торгових комплексів на зразок «Форуму» чи «Спартака», тож, відповідно, і центрів дозвілля для мешканців, а нова дорога підвищила б інвестиційну привабливість мікрорайонів:

«Маємо 30-50 тисяч мешканців у Рясному, так само й на Левандівці. І ні там, ні там нема великих торгових комплексів. І якби була ця дорога, фактично два кілометри дороги, це підвищило б привабливість районів для інвесторів, бо будувати торгово-розважальний комплекс для 25 тисяч – це одне, а для 60-ти – зовсім інше» 

Христина Гоголь

Фото: Іван Станіславський/ Твоє місто

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.