
фото: Theguadian.com
Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
2020-2021 навчальний рік проголосили в Україні роком математики: у МОН для цього передбачили ряд активностей, а міністриня освіти й науки Ганна Новосад під час робочого візиту до Львова розповіла, що у планах – збільшити кількість годин математики у середній школі. Водночас із 2021 року ЗНО з математики стане обов’язковим для всіх, хто здобуває повну загальну середню освіту.
Tvoemisto.tv розпитало у директорки та вчителів львівської гімназії з поглибленим вивченням математики «Євшан», наскільки доцільно робити обов’язковим ЗНО з математики, навіщо учням середньої школи вчити логіку та як в гімназії готують дітей до навчання в університетах та життя.
Проблема освітніх програм
У загальноосвітній школі, розповідає директорка Божена Назар, згідно з Типовою освітньою програмою, є чотири години математики на тиждень. У «Євшані» для 5-6 класів додають ще одну для підсилення – це годину логіки.
«Результати міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень PISA показали, що учні не можуть на практиці застосувати базові знання. Одна година логіки якраз дозволяє розвинути навики нестандартного мислення і тим самим підсилює застосування знань із математики в життєвих обставинах», – розповідає вона.
Читайте також: Інтелект та вільнодумство. Як працює Львівський фізмат-ліцей
Директорка каже, що проблема освітньої програми в тому, що вчать лише відтворювати знання, часу в школі вистачає тільки на це. А треба вчити креативно, критично та творчо мислити. Так математика розширить горизонти свого прикладного застосування.
У сьомому класі учні мають п’ять годин математики, три алгебри і дві геометрії. У восьмому, де викладає Божена Володимирівна, – чотири алгебри та дві геометрії. І цього, за її словами, недостатньо. Лише у старшій школі, де відбуваєтся профільне вивчення математики, – дев’ять годин. Водночас, усі класи мають поділ на групи, а це додаткова освітня послуга, яку ініціювали батьки. Також старшокласники вчаться за форматом лекцій і практичних: конспектують, виділяють головне і виконують завдання. Така система готує їх до методики навчання у вишах.
«Нам бракує часу для найскладнішого рівня – олімпіадного, творчого. Але, якщо нам замало годин, то що вже казати про загальноосвітні школи…», – додає Божена Володимирівна.
Вчити, поки не зрозуміє кожен
Є діти, яким потрібно більше часу на засвоєння матеріалу, і це нормально, продовжує директорка «Євшану». У початковій школі, приміром, варто додати хоча б одну годину, бо там формується база – вчать рахувати відсотки, робити дії з числами з різними знаками та обчислювати з дробами, переводити одиниці вимірювання тощо.
«Як вчать в школах країн Балтії, зокрема в Естонії – доти, доки не зрозуміють всі. Там вже дослідили час, який їм потрібен, щоби базові знання отримала кожна дитина», – розповідає вона.
Читайте також: «Менше університетів». Найважливіше про реформу вищої освіти
Без цього нікуди. Усе починається із першого класу, якщо дитина не засвоїла інформації там, у другому не закріпила, у третьому не повторила, то в четвертому їй вже буде складно.
«У математиці все взаємопов’язано, треба мати фундаментальні знання і навчатися далі. А програма зараз настільки насичена, що майже щоуроку маємо нову тему. Дитина має сприймати все швидко і виконувати багато домашніх завдань», – додає керівниця.
Вона зазначає, що діти, які приходять навчатися в гімназію «Євшан», уже мають базу знань і їм треба менше часу на засвоєння. Діти складають тести з математики і української мови. Із конкурсу, де близько 200 людей, вступає приблизно шістдесят.
Краса математики в іншому
Гімназія вже кілька років входить в ТОП-50 найкращих шкіл в Україні за результатами ЗНО. Божена Володимирівна пояснює, що один із визначальних факторів успіху, – поділ на групи при вивченні української мови, англійської, математики, де учні конкурують між собою і таким чином вдосконалюються, та вчителям - фанатам своєї справи.
«У нас добра матеріально-технічна база. Приміром, минулого року учениця гімназії здобула перше місце з математики на Всеукраїнській інтернет-олімпіаді. За це школа з міського та обласного бюджетів отримала 800 тисяч гривень, на які придбала 5 мультибордів. Ноутбуки, принтери, сканери, що у нас є, – це теж в значній мірі заслуга наших дітей», – зазначає директорка.
Вчителька математики Олеся Володимирівна каже, що прийшла працювати, коли в школі був лише один проєктор, який треба було постійно переносити з класу в клас. А про таке чудо техніки, як iPad, навіть мови не було.
«Я вже тоді так собі подумала: було б добре, щоб вчитель сидів позаду, а велика дошка, як-от зараз мультиборд, – попереду, щоби діти писали десь в себе і це було видно одразу на дошці. Та я навіть не уявляла, що таке реально (сміється)», – каже вона.
Програми, які є на шкільному мультиборді, вчителька має і на домашньому комп’ютері. Зізнається, що вивчала її сама, користувалася лише інструкцією.
Читайте також: Викладачі-інноватори. Історії двох професорів, які по-новому вчать студентів
«Я настільки боялася спочатку, коли нам дали борд і запропонували з ним працювати, бо, розумієте, нова технологія… Але тепер через те, що багато матеріалу можна підготувати вдома, набагато більше часу є для роботи з дітьми на уроці. Під час тестів, наприклад, можна дати завдання і відразу бачити результати, тобто ми встигаємо і перевірити завдання, і проаналізувати. Шкода тільки, що підручники потрохи відходять. Все-таки книга така тепла, коли сторінки перегортаєш. А гаджети – холодні…», – додає Олеся Володимирівна.
Обов’язкове ЗНО з математики, вважає вчителька - це не надто добра ініціатива. За її словами, краса цієї дисципліни в іншому - розвивати аналітичне і критичне мислення.
«Навчальний рік математики, обов’язкове ЗНО із 2021 року – це не основний напрям, на який має бути спрямоване вивчення цієї дисципліни. Так ми будемо думати лише про те, як скласти тести, а краса математики в іншому», – наголошує Олеся Володимирівна.
Найважливіше – навчити працювати в нестандартних ситуаціях
Ольга Ігорівна прийшла викладати математику в гімназію півтори роки тому. До цього вона закінчила механіко-математичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка і довго шукала роботу, бо хотіла все ж працювати за фахом.
Вона каже, що не обмежується стандартним форматом роботи, і, окрім мультибордів та онлайн-програм для навчання, шукає цікаві техніки, навіть складає з учнями пісні для кращого засвоєння матеріалу.
Марія Павлівна є найдосвідченішою вчителькою математики в гімназії. Зізнається, що раніше методика викладання була дещо інша – прочитав матеріал, опитав учнів, отримав результат.
«Тоді сили спрямовували на те, аби відпрацювати уроки, а зараз – щоб діти навчилися і вміли потім виконувати логічні завдання. Так, життя ми їх тут не навчимо, але працювати в нестандартних ситуаціях – можемо», – каже Марія Палівна.
Ольга Коваль
Фото Вікторії Андрєєвої
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Освіта 3.0
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше