
Фото: Перший
ПЛР-проблема або Чи потрібний цей тест для виїзду за кордон
Попри карантин та коронавірус у світі, львів’яни не припиняють їхати за кордон на роботу та на відпочинок біля моря. Черги – як під візовими центрами, так і в пунктах перетину кордону. Tvoеmisto.tv дізнавалось, чи не змінився перелік документів для виїзду закордон, у яких країнах потрібно проходити 14-денну обсервацію та чи вимагають при перетині кордону довідку про результат ПЛР-тесту на коронавірус.
Польща: в’їзд без ПЛР-довідки, але 14-денна обсервація
На сайті Посольства України в Польщі йдеться про те, що серед особливостей перетину кордону та подальшого перебування там в період пандемії, громадяни України «не мають обов’язку представляти будь-яку документацію щодо поточного стану здоров’я та піддаються лише контролю температури тіла».
Однак вони повинні вказати актуальний номер телефону і адресу на території Польщі, за якою вони зобов’язуються відбувати 14-денну самоізоляцію. Цю інформації вносять до бази даних та передають відповідним службам.
Читайте також: Кого шукають роботодавці на ринку праці. Найпопулярніші професії
Рекрутерка Львівської консалтингової групи Оксана Абраменко, яка займається працевлаштуванням українців у Польщі, теж каже, довідка про негативний результат тесту для виїзду у цю країну не потрібна. Натомість обов’язковою є двотижнева обсервація для всіх іноземців, окрім тих, що приїжджають на роботу в галузі сільського господарства.
«Звісно, ці правила можуть регулюватися в кожному районі або різними роботодавцями, але обійти карантин нікому не вдасться. Зокрема, серед наших останніх запитів на роботу є вакансії пакувальника м’ясної продукції, різноробочого, працівника складу тощо і всюди зазначено, що потрібна обсервація».
А от навпроти збирача полуниці такої позначки нема. Це пояснюють так, що робота відбувається на відкритому просторі та є менший контакт.
У приватній польській агенції, яка шукає працівників за кордоном, зокрема в Україні, теж підтверджують для людей, які будуть працювати в полі чи в саду, відбувати обсервацію не потрібно.
Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
На практиці ж буває по-різному. За словами дружини заробітчанина, що їздить до Польщі, Анни, навіть, коли чоловік зробив ПЛР-тест, вже перебуваючи за кордоном, і мав негативний результат – це не звільнило його від 14-денної обсервації.
Оксана Абраменко додає, що рекрутингова агенція у Польщі також моніторила офіційні документи на предмет того, чи потрібно від іноземців вимагати ще довідки-результату стосовно коронавірусу. Наразі відповіді на це не отримала, агенція також надіслала листа до Прикордонної служби Польщі, аби з’ясувати питання.
«Колеги з цієї агенції про такі довідки чули, але офіційного підтвердження тому нема. І всі люди, які їдуть зараз за кордон, мають лише стандартний пакет документів (паспорт, страховка, запрошення тощо), і питань у роботодавців не виникає», – додає вона.
Як пояснив у коментарі Tvoemisto.tv працівник однієї з приватних агенцій, що допомагає українським заробітчанам з оформленням документів, страховкою для роботи у Польщі, ні на кордоні, ні польські роботодавці ПЛР-довідки не вимагають. На його думку, на цьому можуть спекулювати шахраї, намагаючись обдурити людей, які виїжджають на заробітки.
Чехія: ПЛР-довідка за 4 дні до в’їзду
Щодо Чехії, то така довідка із негативним результатом тесту, зроблена максимум за чотири дні до виїзду, дозволяє уникнути 14-денної обсервації та приступити до роботи.
Читайте також: Втрати і шанси. Чи залишиться Львів туристичним містом
Відповідна норма міститься у постанові уряду Чехії про закінчення надзвичайного стану в країні від 17 травня. Тобто при в’їзді до Чехії іноземці, зокрема й українці, повинні мати довідку-результат про негативний тест на коронавірусну хворобу, видану не довше, як за чотири дні перед поїздкою. У довідці повинна бути вказана інформація про медичний заклад, який провів тестування, що в разі потреби дає можливість перевірити чи уточнити зазначені в довідці дані. Іноземці з такою довідкою звільняються від карантину.
Туристична Чорногорія: ПЛР-тест за 48 годин до в’їзду
Як розповідає співвласниця туристичної агенції TAStour Оксана Мельник, туристичний оператор має повідомити своїм клієнтам-туристам про необхідність мати з собою, як у випадку з Чорногорією чи Чехією, довідку про негативний результат тесту на коронавірус.
«Узагалі серед таких відпочинкових країн, як Туреччина, Єгипет, Греція, які вже анонсують вильоти з початку липня, лише Чорногорія – країна морського відпочинку, вимагає ПЛР-тест, зроблений щонайдовше за 48 годин до поїздки», – каже вона.
Однак, зважаючи на альтернативні варіанти для морського відпочинку, де не вимагають довідку з результатом тесту, туристи, за словами Оксани Мельник, не вважають за потрібне бронювати Чорногорію. На її думку, країна сама може скасувати таке положення, оскільки це дуже суттєво відіб’ється на її туристичних потоках.
«Клієнти, які справді цікавилися різними напрямками відпочинку, радше не розглядатимуть варіант із обов’язковим тестом на коронавірус, аніж купуватимуть довідки-підробки. Думаю, що туристи будуть старатися оминати такі країни для свого відпочинку. Приміром, альтернативою тієї ж Чорногорії є Хорватія, яка має подібний формат відпочинку», – наголошує вона.
Додамо, окрім Чорногорії, довідку з ПЛР-тестом вимагає Грузія. Хорватія, Єгипет і Туреччина впускають українських туристів без неї.
Хто може зробити ПЛР-тести за 48 годин
Якщо комусь таки потрібно буде зробити ПЛР-тест, то за даними TAStour, із приватних лабораторій медичний центр Святої Параскеви й «Медіс» можуть зробити тести вартістю орієнтовно 1500-1800 грн. Зокрема, перший якраз видасть результат протягом двох діб, як цього вимагає Чорногорія.
За 1 500 грн ПЛР-тест готові зробити і у лабораторії «Унілаб».
Здати ж тест у державній лабораторії можна за скеруванням сімейного лікаря. Про це розповідає лікарка Людмила Мацко-Звір. Зокрема, у випадку виїзду за кордон людина може звернутися до сімейного лікаря, який дає скерування на ПЛР з відміткою про майбутній перетин кордону. На основі даних аналізу лікар видає довідку. Однак термін отримання результату у цьому випадку може дуже і дуже розтягнутися.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів