Де у Львові можна побачити молодого Богдана Хмельницького та поговорити з Кульчицьким

Історичні музеї у шкільні роки здавалися, зазвичай, складною для сприйняття темою, де інформація доволі сухо викладена та систематизована за допомогою колекцій, експозицій зброї, посуду, знахідок, меблів тощо. Але це все не про музей «Львів Стародавній», бо його відвідини скоріше подібні на інтерактивну захопливу мандрівку чи гру. Так, він цікавий однаково як для малечі, так і для дорослих людей. Потрапивши сюди, ви занурюєтесь у певну історичну епоху повністю – з тематичними звуками, запахами, історичними постатями, які виглядають, немов живі, а деякі навіть з вами розмовляють.

В інтерактивному інноваційному мультимедійному музеї, який розповідає про понад тисячолітню історію міста Лева від найдавніших часів до XVIII століття, можна побачити 40 реалістичних фігур визначних постатей Львова. Унікальність музею у тому, що це концептуально та ідейно доповнена інтерпретація музеїв у стилі «мадам Тюссо».

Найбільшою цікавинкою музею є фігури історичних постатей.

«Якщо у музеї мадам Тюссо фігури зроблені з воску, то у нас вони з новітніх матеріалів: кібершкіри, натурального волосся, справжніх очних протезів. У наших героїв максимально реалістично передані риси обличчя», – розповідає піар-менеджерка музею «Львів Стародавній» Галина Білак.

За її словами, спочатку цей матеріал активно використовували у кінематографі. Застосувати її у музейній справі вирішив засновник музею «Львів Стародавній» Валерій Галан.

Зовнішність кожної постаті відновлювали за допомогою комп’ютерних технологій. Для цього сканували і досліджували рештки відомих людей, або ж прижиттєві портрети та гравюри.

«Навіть створення волосся та бороди – дуже складний процес. Кожну волосину вживлюють спеціальною голкою. Наприклад, щоб вживити волосся одній фігурі, над нею близько двох місяців працює до десяти людей. Для цього використовують натуральне волосся або шерсть буйволів», – розповідає менеджерка музею.

Над кожною експозицією у цьому музеї працюють і психологи, і політтехнологи, і декоратори, і пастежери (ред. – люди, які працюють з волоссям фігур), і художники по костюмах, і реконструктори.

«Із нами працюють у тому числі й реставратори, адже в різні епохи навіть пояси зав’язували по-різному і це теж треба знати. Тому у нас командна робота. Є дві студії, які роблять для нас фігури, та 40 наукових організацій і музеїв, які нас консультують», – додає Галина Білак.

Усі експозиції зроблені так, щоб викликати у відвідувачів побільше емоцій, тому інформація дуже добре запам’ятовується. При вході у першу залу музею бачимо зустріч короля Данила Романовича на околицях Львова з угорським королем Беллою IV, з яким вони домовляються про шлюб своїх дітей. Ці фігури стоять на фоні 3D-діорам, що створюють об’єм і заглиблюють людину в атмосферне середовище.

Також тут є крісло, якому понад 200 років, привезене з аукціону. У нього можна сісти, взяти ключі від міста, одягнути мантію, яку начебто носив війт (ред. – мер міста) і зробити у кріслі фотографії. А у самій залі пахне липою. Усе через те, що за словами Галини Білак, на діорамі зображена липа та тоді ще дерев’яне місто.

У другій залі відвідувачів промовою зустрічає король Лев, Констанція і їхній син Юрій І, якого як і Данила Романовича коронували, та який багато працював над відновленням метрополії у королівстві Руському. Тут також можна побачити першого війта Львова – Бертольда Штехера.

Є тут й імітація торгівлі на площі Ринок, адже коли Данило Романович отримав ярлик у орди на правління землями, усі європейські народи, які хотіли продавати свій крам на Схід, мали отримати у Львові дозвіл на торгівлю. Це сприяло економічному розвитку міста та розвитку ремесел.

У третій залі Богдан Хмельницький зустрічає відвідувачів молодим студентом езуїтського колегіуму. Цікаво, що усі портрети переважно передають Хмельницького як старшого гетьмана, але у цьому музеї його значно омолодили.

Тут також можна побачити унікальну репліку меча гетьмана Сагайдачного. Оригінал цього меча зберігається у Кракові у Вавельському замку, він доступний для перегляду дуже обмеженій аудиторії.

У наступній, королівській залі, пахне східними прянощами, а гетьман Мазепа пише листа королю Карлу XII.

Пройшовши вглиб підземелля, можна зустріти відомого шляхтича та власника однієї з перших віденських кав'ярень Юрія Кульчицього, який запросить вас на каву і скаже, що якщо ви не пили у Львові каву, то і не були у цьому місті.

У залі духовенства зібрані представники і єврейської, і католицької, і уніатської церкви. Пахне ладаном та святістю.

Піар-менеджерка музею Галина Білак розповідає, що в музеї також є справжнє поховання монахів-тринітаріїв, які були тут захоронені ще до виникнення музею. На місці храму Преображення Господнього колись був монастир чернечого ордену Тринітаріїв.

Також у музеї можна побачити багато артефактів.

«В кожному залі є артефакти, які надали нам або приватні колекціонери, або «Рятівна археологічна служба», частина – з Винниківського краєзнавчого музею», – говорить вона.

Окрім перегляду експозицій, тут проводять цікаві квести для відвідувачів. Наприклад, на вході діти отримують квест-карту з компасом схованок, а підказки їм дає щурик, який жив у цьому підземеллі ще до створення музею. Під час квесту діти мають віднайти вісім наліпок з мишеням.

Для старших діток є квест-вікторина із запитаннями. Відповівши на усі питання після екскурсії музеєм, знавець отримує подарунок, а для дорослих тут передбачили квест-бродилку.

У музеї навіть проводять навчання для школярів – вивчення історії на основі експозицій.

«Дуже цікаві є теми для учнів 6-8 класів. Є абонементи за пільговою ціною на навчання: 210 грн грн за 3 заняття впроводовж семестру. Погодьтесь, що значно цікавіше говорити про Сагайдачного, дивлячись на його фігуру. До речі, адміністратори музею можуть підготувати уроки на певні тематики за запитом вчителя», – каже Галина Білак.

Також у музеї проводять на замовлення майстер-класи з гончарства, плетіння кольчуг, середньовічних танців.

Автори музею «Львів Стародавній» створювали його для того, аби підняти імідж міста, виховувати дітей на своїй історії, культурі та традиціях, а також, щоб привабити туристів історією багатьох народів, які брали участь у розбудові Львова.

«Засновник музею Валерій Галан багато подорожував світом, тривалий час працював у різних посольствах – Чехії, Франції, тому зрозумів, що переважно українці, покидаючи свою землю, намагаються швидше асимілюватися у новому середовищі. Він дійшов висновку, що це через брак знань своєї історії. Якщо знати, наскільки багата наша культура і скільки героїв у нас доєдналися до розвитку Європи, культури та технологій, то українці будуть пишатися своєю країною та історією», – розповідає піар-менеджерка музею.

Відвідування музею викликає гордість за свою історію не лише в українців, а й у іноземних туристів. Серед історичних постатей тут можна зустріти поляків, німців, шведів, італійців.

«Наприклад, Георгій Боїм, якого ми тут бачимо – був угорцем, Костянтин Корнякт – греком, а Карл XII – шведом. У королівській залі бачимо представників польської знаті. Тож туристам тут теж дуже цікаво, адже історія Львова тісно переплітається з багатьма народами», – каже Галина Білак.

Екскурсія виставкою триває в середньому годину в мультимедійному 3D-форматі. Медіагід доступний 9-ма мовами.

Вартість квитків: звичайний – 200 грн, молодіжний (учнівський/студентський) –150 грн, соціальний (для багатодітних сімей, УБД, пенсіонерів, людей з інвалідністю) – 130 грн. Безкоштовний вхід для священників і дітей до 6 років.

Заклад працює щоденно з 11:00 до 21:00 год без вихідних. У будні діє 20% знижки на квитки з 19:00 до 21:00 год.

Анна Чистякова

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.