
Фото: Freepik
Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
Як спростити життя у стресовій ситуації?
Коли здається, що все погано, то варто пам’ятати про декілька факторів, які можуть дуже сильно спростити пережиття стресових ситуацій. Перше – це дихання. Це єдина життєва функція, яку людина може контролювати. Більшість людей не контролює серце, нирки та печінку. Понад 80% мозкових функцій йдуть на підтримання функціонування організму, а не на когнітивну функцію.
У стресовій ситуації перехоплює дихання – саме тоді треба починати дихати. Коли людина напружується, то підсвідомо ховає голову в плечі і затамовує дихання. Саме під час стресу варто глибоко подихати животом як мінімум 10 разів. Це допоможе прийти до тями.
До стресу треба готуватися не тоді, коли він настав. У тренування обов’язково треба додати щоденний контрастний душ. При чергування гарячої і холодної води тіло тренується до швидких змін ситуації.
Також важливо пам'ятати про прогулянки. Заняття в спортзалі із закритими вікнами нарощують м'язи, але вбивають серце. Тож людина мусить здійснювати прогулянки на чистому повітрі. Коли людина гуляє, то дихає, рухається і починає дивитися периферійним зором. Розфокусування теж заспокоює.
Вкрай важливо висипатися, бо у інакшому випадку недосипання із коефіцієнтом множаться на всі життєві проблеми та клопоти. Спати потрібно у обов’язково прохолодному приміщення. Сон у теплому приміщенні – це не сон, а мука. Крім того зі спальні варто забрати мобільний і поставити біля ліжка звичайний будильник. На мобільний приходять повідомлення, він вібрує та світиться. Людина може спати, а сама думка про це може тригерити мозок.
І остання рекомендація психологів для того, щоби якісно пережити стрес – займатися сексом. Коли люди дуже стресують – їм хочеться розмножуватися. Це факт. Цього не варто стидатися, варто це прийняти і розуміти спосіб прожиття стресових ситуацій. Хвилюватися – це нормально. Тож хвилюйтеся, будьте щасливими, робіть все, що хочеться, що є природним для вас. Варто бути нормальними, а не досконалими.
Мистецтво малих кроків
Зараз варто взяти на озброєння мікс стратегій – породіллі, які біжать марафон. Ми живемо у такому темпі, що має бути мистецтво малих кроків.
Коли жінка народжує – у неї немає варіантів. Вона має схватки, але має й перерву, коли можна подихати. Марафонці зараз теж бігають довгі дистанції, але не помирають, хоча перший марафонець помер. Він не розрахував сили. Зараз же вони тренуються, розподіляють ресурси та розраховують свої сили. Завдання кожного з нас не добігти і вмерти – завдання принести лист. Якщо би перший марафонець, Фідіппід, прибіг би на три години пізніше, то новина про перемогу греків над персами все одно була б, але він би був живий.
Коли у нас спокійний день, ми снідаємо, то варто видихати і набиратися ресурсу. Тоді ми знову зможемо мобілізуватися, коли буде чергова кризова ситуація. Багато хто з нас думає, що він – незамінний. Але світ не зміниться від помилки когось із нас. Кажуть, що на цвинтарі лежить багато незамінних людей. Ми там теж колись будемо. Тому варто зменшувати свою важливість і розуміти відсутність свого впливу на Всесвіт. Це дуже полегшує життя.
Варто звернути увагу на те, чим ви оточуєте себе щодня
Згідно з одним всесвітнім психологічним дослідженням, 89% професіоналів скаржаться на вигорання, 81% почувається більш втомленими, 90% постійно працюють понаднормово, а 78% не мають часу на хобі.
Зараз ми вчимося жити у новій реальності. Перший раз, коли сідаєш за кермо, то їдеш погано, повільно і швидко втомлюєшся, бо немає навички. Це те, що відбувається зараз у контексті всіх новин про коронавірус та гіпотетичне російське вторгнення. Більшість з нас тренується та втомлюється не тому, що перед нами стоять надскладні завдання – ми цілковито не вміємо тут жити.
Подекуди деяким із нас може хотітися просто лягти на диван і дивитися Netflix. Це, між іншим, – один із законних способів уникнення реальності. Проте треба йти на роботу, і організувати простір для інших людей.
Тому варто звернути увагу на те, чим ви оточуєте себе нащодень: що дивитеся і читаєте. Інколи лікарі кажуть хворим дивитися комедії, бо комедії – це теж про життя, але вони врівноважують тривогу. Що ви інформаційно споживаєте, тим, зрештою, і стаєте.
До прикладу, у новинах про Схід, концентрацію військ і напад Росії, варто бачити не тільки гіпотетичне вторгення, а й гіпотетичний позитив: згуртованість нації та спільний пошук шляху до вирішення конфлікту.
Станьте не переляканою жертвою, а дослідником ситуації
Життєстійкість – це сума креативності, вразливості та адаптивності. Креативне мислення допомагає подивитися на предмет з іншого погляду і, як не дивно, дуже заспокоює. Як тільки ви починаєте розглядати ситуацію чи предмет, то стаєте не переляканою жертвою, а дослідником ситуації. Ви починаєте думати по-різному над своїми темами і переходите у стан зацікавленості.
Варто постійно нагадувати, що кожен з нас – жива людина, не ідеальна та недосконала. Нам завжди казали, що ми маємо вчитися добре – ніхто не казав для чого, але казали, що ми так маємо робити. Вчили робити добре, проте що таке «добре» – не дуже пояснювали. Треба було бути ідеальним і, бажано, мати найвищий бал з усіх предметів. Навіщо – для мене це досі загадка. Нормальна людина – жива, вона є недосконалою.
Варто бути живим, помилятися, робити дивні речі, експериментувати. Жива людина може боятися та може не мати рації. Це нормально. Цілком прийнятно сказати «я не знаю як, давайте думати разом». Треба не боятися казати це працівникам – вони будуть радо допомагати.
Минулого року в Техасі випав сніг. Вони його не бачили зроду. У них все обмерзло, не було електрики і води. Там був один хлопець з України, який назгрібав снігу, розтопив його, зрубав дерева, зробив вогонь. Американці питали, де його всього цього вчили, він же сказав, що просто з України. Адаптивність – це не про очікування досконалого часу, а про адаптацію до того, що є.
Чи варто боротися зі стресом
Стрес, насправді – це класно і нормально. Це як доторкнутися до розжареної плити. Не нормально тримати руку на плиті і казати, що ви будете боротися з гарячою плитою, ні – треба висмикувати руку. Стрес – це мобілізація всіх цих сил організму для чогось.
Якщо ви пішли по ягоди у ліс і зустріли вовка, то ви не маєте казати собі не боятися і боротися зі стресом, що вовк не страшний і варто продовжувати збирати ягоди.
Ми дуже тривожні примати (ряд плацентарних ссавців, що включає, зокрема, мавп і людину - ред), за рахунок чого ми і вижили. Нам постійно треба тривожитися. Це так звана життєва тривога. Якщо вважати себе досконалим, то немає сенсу вставати зранку з дивану. Стрес може бути ресурсом.
В мене є дуже багато клієнтів та друзів на Сході України, які кажуть, що вони не хочуть тікати від новин про гіпотетичне російське вторгнення. Я обдзвонила всіх знайомих і сказала їм, що маю дачу, і що вони можуть залишитися у мене. Після цих дзвінків я зауважила, що ця ситуація вчила мене єднання, солідарності та людяності. Не треба чекати такої ситуації, щоби почати спілкуватися із друзями, любити людей і не забувати, що життя – це самоцінність. Цьому вчить мене ситуація із ескалацією на російсько-українському кордоні.
Нагадаємо, що у Львові відбувся бізнес-сніданок на тему: «Поведінка лідерів в період глобальних світових трансформацій». Також, як повідомляють організатори, на 4 березня запланований також бізнес-сніданок на тему: «Комунікація брендів під час інформаційної війни».
Роман Тищенко-Ламанський
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»