
Фото: Роман Балук
Що насправді відбувається з ПЛР-тестами у Львові. Розмова з керівником обласного лабораторного центру
У понеділок, 22 червня, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, перебуваючи у Львові, заявив про звільнення керівника Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Романа Павліва, мовляв, через велику кількістю ПЛР-тестів, із якими не справляється лабораторія. Цього ж дня головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив антирекорд із захворюваності у Львові тим, що усунулися черги з тестів завдяки допомозі лабораторій із інших міст.
Tvoemisto.tv вирішило розпитати керівника центру Романа Павліва, який пропрацював тут 28 років, чому утворюються черги з тестів, а у Львові фіксують все нові антирекорди.
Читайте також: У МОЗ пояснили, чому на Львівщині багато хворих на коронавірус
Міністр під час візиту до Львова висловив претензію до роботи лабораторного центру через черги зі зразків для ПЛР-дослідження. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
Якщо за день до нас надходить 1 220 проб, а ми можемо зробити 500, ну то черга завжди буде утворюватися. Пропускна здатність нашої лабораторії не є настільки великою, а ті лабораторії, що їх залучили, поки що, на жаль, перестали працювати. Наприклад, фактично дуже мало робить лабораторія Держпродспоживслужби, останні дні там не беруть нові проби на дослідження, бо працівники пішли у відпустку. Як і лабораторія медуніверситету та військовий госпіталь. Тому практично ми виконуємо цю роботу самі.
Усі людські і технічні ресурси, що ми маємо, не дають можливості робити більше. Тому я не знаю, чому заява міністра була такою. Якщо взяти критерії проведення лабораторних досліджень, то ми перебуваємо на 4-му місці в Україні за об’ємом досліджень. Показники виконання лабораторних досліджень рахуються нормою 14, до того було 24, а у нас 67. Ми у три рази робимо більше досліджень, ніж передбачає норма на 100 тисяч населення і нам кажуть, що це ще мало. Мало, бо є велика потреба у людей.
Міністр, будучи у Львові в чотирьох лікувальних установах і не зайшовши у лабораторний центр, мав собі таку уяву, що треба підсилювати лабораторний центр кадром. Краще б підсилювали нас технічно.
Скільки у вас є працівників, лаборантів?
Станом на сьогодні 11-15 людей зайняті у цьому процесі і ще є додатково люди, які обробляють матеріал при поступленні, роблять бракераж (огляд щодо якості відібраних проб – ред.), бо справді потрібна ручна підготовка матеріалу. Дехто з працівників похворів.
У нас мала би бути організована система ІФА-досліджень. Чомусь вона у нас слабо організовується і проводиться. ІФА-дослідження дали б можливість відсепарувати великий об’єм тих зразків, що їх несуть у нашу вірусологічну лабораторію. Наказами МОЗ передбачено, що спочатку проводять ІФА-дослідження всім контактним особам та визначеним категоріям, і тільки позитивні ІФА мають скеровувати до нас. Натомість ІФА-дослідження працює слабо. Його проводять, зокрема, у приватних лабораторіях, а чому повільно проводять на рівні державної мережі?
Чи відправляєте ви ще зразки у лабораторії з інших міст?
Я спілкувався з колегами по тих територіях, на які припадає мало досліджень. Якщо у мене 1200 проб, а в Тернополі може бути 120 у день, то вони свої переробляють і можуть допомагати нам. Але, чесно кажучи, нам це не дуже зручно. Приміром, ми дослідження 11 червня здали на Київ, а вони прийшли тільки вчора, 23 червня. Нам скинули протоколи, а ми маємо кожен виписати, відправити у кожен лікувальний заклад і це займає багато часу і роботи.
Якщо об’єми будуть зменшені до 600, то ми будемо робити їх день у день, і будемо встигати. А так нам одного дня поступило 1150, вчора 1220 проб і сьогодні також буде немала кількість. Менше проб надходить на вихідні, але через вихідні вони назбируються і у вівторок-середу йде велике навантаження.
То скільки сьогодні відібраних зразків зберігається у холодильниках?
Станом вчора на вечір 1200 проб.
Скільки тестів роблять інші лабораторії у місті?
Дуже мало. Держпродспоживслужба робила 25 досліджень, вона така сама, як наша. Трохи робить Центр легеневого здоров’я, як правило, для своїх пацієнтів. У день вони роблять до 40 досліджень, кілька десятків проб беруть у нас, докладають, аби були закладені планшети, щоб нам допомогти. А медуніверситет написав, що люди йдуть у відпустки і він не зможе виконувати ПЛР-тестування. У військовому госпіталі достатньо своєї роботи, але коли вони нам допомагали, то робили до 60 досліджень на день. Тому все навантаження лежить тільки на нас.
Якщо не буде масового поступлення, то за 2-3 дні ми їх переробимо, а якщо знову надійде велика кількість, то фізично її нереально буде виконати.
У Хмельницькому, до слова, за день не поступає ні одної проби, а в нас така кількість проб, тому що в нас був порушений карантин, люди почали нехтувати засобами захисту, вірус досить агресивний і тому маємо, по суті, ще одну хвилю захворюваності.
Хочу також наголосити, що Львівщина отримала сильне епідеміологічне навантаження, всі потяги, які йшли з-за кордону із людьми на початку, всіх не проконтролювали і це дало вплив на територію. Також, звісно, вплинуло недотримання карантинних заходів, досить умовних, особливо у місцях скупчення людей.
Чи були до вас зауваження напередодні? Чи говорили вам про підсилення лабораторії, коли бачили ці черги?
Ми подали штат у Міністерство і він вже лежить там більше двох тижнів. Ми хотіли додати ще 8 лаборантських посад. Поки що не дали можливості збільшити кількість людей. Нам пробували давати людей, які проходили у нас навчання, але всі повідмовлялися від цієї роботи. Фахівців цього профілю немає.
Автомат міг би пропустити значно більше обладнання, але не вистачає людей робити рутинну роботу.
Кому зараз роблять ПЛР-тести?
Наказом МОЗ передбачені категорії, серед них, зокрема, ті, які йдуть на операцію, онкохворі, а також хворі із 9-ти опорних лікарень, а також медики, поліція, працівники подібних структур. І це фактично перша черга, а друга створиться сама по собі, коли долучаться інші лікарні, які не є у галузі обслуговування хворих на Covid-19. Ще відіграє роль, що хворі здають по два ПЛР-тести для того, щоб отримати виписку тощо.
Міністр також сказав, що має претензії стосовно проведення епідрозслідувань на Львівщині, зокрема щодо хворих медиків.
Епідрозслідування вони проводять самі. У мене немає на це кадрів. У Львові похворіли епідеміологи, які працювали по цих питаннях. У міському відділі троє госпіталізованих, у 5-ох підтверджений діагноз і всі інші на самоізоляції.
Після реформування медицини ми не займаємось такими речами. Ми тільки беремо участь у комісіях щодо випадків із держохоронпрацею – ми маємо дати нашого фахівця, але нам їх скоротили. Колись у мене було 2 300 людей, зараз залишилося 800. Коли проводили реформування, то санепідемслужбу скорочували і скорочували. У грудні нас залишилося мало і функції статутні не передбачають таких розслідувань. У кожній лікарні є комісія епідконтролю, де є свої епідеміологи, які від нас пішли працювати. Багато функцій із епідрозслідувань та контролю поклали на сімейних лікарів.
Чомусь вважають, що санепідемслужба лишилася в такому вигляді, як була. Але її фактично немає, а лабораторні центри – це залишки, які нам залишилися у вигляді лабораторій по кілька фахівців. На них лежить вся статистична робота, пропозиції та рекомендації структурам. І ми повідомляємо, що в такій-от лікарні є такі-от випадки і просимо провести заходи щодо локалізації спалаху чи вогнища – навколо хворої людини. Ми долучаємось тільки у випадку професійних захворювань, але я вже не маю кого давати.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив антирекорд захворюваності на Львівщині усуненням черги з тест-зразків. Але ми маємо з дня на день нові антирекорди.
Стрибок є, але ми всі цифри додаємо і це не антирекорд, бо ми тепер аналізуємо окремо ті, які поступили за останню добу і скільки з них позитивних. Показник у відсотковому відношенні зовсім не відрізняється. Чим більше будемо проводити тестувань, тим більше буде позитивних результатів.
Динаміка у нас стабільна. Значного росту немає, у нас ріст 0,76%. Захворюваність тримається на одному рівні. Просто в абсолютних числах по-іншому це виглядає, бо більше досліджень проведено, але коефіцієнт на 100 тисяч все одно буде однаковий.
Я буду відстоювати роботу центру, бо у нас працівники працюють наполегливо, з ранку до пізнього вечора, два місяці взагалі працювали без вихідних. Львівська область завжди була передовою, до нас приїжджали на навчання та за обміном. А тут таке резюме.
Нагадаємо, у Львівській області лабораторно підтвердили 4423 випадки інфікування коронавірусом, із яких 203 – за минулу добу. Усього одужали 700 людей, померли – 120.
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт