
avtosos.kiev.ua
Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
«Бажання отримати дешевше авто блокує отримання допомоги для фронту. Потрібні воякам вантажі понад добу стоять на кордоні. Ми просимо допомогу у цілого світу і самі затримуємо її. Якщо не встоїть Україна, на ввезених в ці дні авто будуть їздити не ті, хто нині прагне перетнути кордон, а орки. Українці! Пропускайте гуманітарну та волонтерську допомогу вперед», – закликав сьогодні нардеп та історик Володимир В'ятрович, опублікувавши знімки із колонами авто на кордоні.
Фото зі сторінки Володимира В'ятровича у Фейсбуку
Чому виникли черги?
Закон, який дозволив безмитне ввезення автомобілів, набув чинності 6 квітня. За ці два тижні на Львівщині розмитнили 2 330 автомобілів, понад 800 із них – лише за останні три дні, що свідчить про зростання попиту. На кордоні через це формуються черги, каже у коментарі Тvoemisto.tv речниця Львівської митниці Тетяна Самотий.
Читайте також: Треба розвивати індустріальні зони. Роман Матис про релокацію та економіку Львівщини
«Дуже багато людей захотіли скористатися спрощенням і придбати собі автомобіль за кордоном, тому на кордоні утворюються черги. Розмитнення відбувається на внутрішніх постах, на постах на кордоні цього не роблять. На кордоні власник авто має лише подати через брокера попередню митну декларацію в електронній формі. Її бажано підготувати заздалегідь. А всі розмитнення, повторюю, відбуваються на внутрішніх постах Львівської області: переважно в Городку і Зимній воді. Сам процес розмитнення триває від години до трьох», – розповідає вона.
Тетяна Самотий запевняє, що затримки на кордоні пов’язані більшою мірою з напливом людей, а не з труднощами при оформленні документів.
Що змінив новий закон
Із початком війни в Україні спростили процедуру ввезення автомобілів. Це стосувалось автівок, які були гуманітарною допомогою. Їх ввозили, додаючи до митної декларації дозвіл обласної військової адміністрації. Також українцям дозволили відтерміновувати сплату мита. А з 6 квітня, згідно з новим законом, імпорт автомобілів узагалі звільнили від ввізного мита, акцизу та ПДВ. Тож тепер без оподаткування можна розмитнити легкові автомобілі, кузови, причіпи і напівпричіпи до них; мотоцикли, транспортні засоби для перевезення 10 осіб і більше, а також вантажівки.
Скасування мита, акцизу і ПДВ на ввіз автівок стосується лише фізичних осіб, для юридичних залишається акциз, який часто, особливо на старіші авта, може бути більшим, аніж вартість самого автомобіля. Закон цей тимчасовий – діє лише на період воєнного стану, і саме ця тимчасовість може створювати додатковий ажіотаж, пояснюють експерти.
Чи суттєво зміниться вартість?
«Насправді, автомобіль тепер має значно більшу цінність, аніж до війни», – каже автомобільний експерт, голова Інституту дослідження авторинку Станіслав Бучацький. Він додає, що нині авто нерідко рятує життя, відіграє ключову роль у логістиці.
«Зрозуміло, що скасування податків вплине на ринок. Але тимчасовість цього закону не дає можливості чітко прогнозувати. Зараз активізуються люди, які раніше думали, чи купувати авто. Тепер у них з’явилася можливість за гроші, на які вони розраховували, пригнати машину в кращому стані, новішу, з меншим пробігом. Водночас тимчасовість закону не дасть цінам на автомобілі обвалитися, бо частина «гравців» привезуть їх та намагатимуться притримати, допоки не введуть мито знову і не зросте ціна», – припускає експерт.
Читайте також: Водії легкових авто на час війни можуть керувати вантажівками
Станіслав Бучацький каже, що загалом ціни на авторинку в Україні знизяться плавно на 20-30% порівняно з довоєнним часом, але це стосується не всіх авт, а лише тих, які й до того були популярні серед покупців у ЄС: «Фольксваген- Гольф», «Фольксваген Пасат», «Опель-Зафіра», «Форд-Фокус» тощо.
Експерт запевняє, що 60% авторинку в Україні – це авта вартістю від 5 до 8 тисяч доларів. Так було до війни, так є тепер. Він додає, що люди і далі купуватимуть автівки в такому ціновому діапазоні, утім завдяки новому закону за ці ж гроші зможуть купити «молодші» або кращої комплектації.
За словами Станіслава Бучацького, за приблизними оцінками фахівців українського авторинку, вибув понад мільйон автівок: багато хто з їхніх власників виїхав за кордон, решту понищили російські загарбники. Але авторинок поступово оживає.
На європейському ринку ціни на автомобілі ростуть. Це почалося з настанням пандемії коронавірусу, згодом на це вплинула нестача напівпровідників, тому скасування мита, акцизу і ПДВ на ввіз авт експерт вважає чудовою можливістю для українського ринку.
«Українці є учасниками європейського ринку, вони ще більше підвищують попит на авта, тож ціна може ще трохи збільшитися. Але є певна категорія автомобілів, яка не має попиту в Європі. Це старші авта і дизельні. В Німеччині, для прикладу, діють суворі екологічні стандарти, в деяких містах забороняють в’їзд у центр автомобілям, які їх порушують, тому ці машини продають», – каже він.
Проблеми у волонтерів
Через ажіотаж із автомобілями на кордоні ускладнилася купівля їх для ЗСУ. Львівський підприємець Роман Зафійовський, який допомагає армії у цій справі, певен, що закон про скасування мита є необхідним, але потрібен інший підхід митниці до його виконання, інакше потерпатимуть волонтери, через черга на кордонах потрібні воякам вантажі йтимуть суттєво довше.
«За інформацією керівників із Тростянця, коли відступали російські війська, то практично весь колісний транспорт понищили – приватні автомобілі, вантажівки. Мерія каже, що нема чим возити продукти, немає чим їхати на відновлення електро-, водопостачання. Це диверсія. Зрозуміло, що Київ це знав. Цей закон дає можливість безмитно ввозити транспорт, тому він правильний. Бо якщо ми втратимо мобільність, то втратимо все», – пояснює підприємець.
Читайте також: У Львові для вантажівок заборонили в'їзд у місто
Витрати часу на переправлення автомобілів для ЗСУ, продовжує він, суттєво збільшилися.
«Були часи, коли машини для армії можна було перевезти через кордон за годину, а зараз на це треба годин п’ять, інколи навіть більше. Митниця мала б упорядкувати процес, але чомусь не робить цього. Та варто подумати, як віддати перевагу гуманітарній допомозі, виділити окремий митний перехід. Однак що стосується приватних потреб громадян, то, може, і гріх так казати, але в нас війна, а в цій ситуації колективні інтереси мають переважати над особистими!» – наголошує він.
Вікторія Савіцька
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів