
avtosos.kiev.ua
Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
«Бажання отримати дешевше авто блокує отримання допомоги для фронту. Потрібні воякам вантажі понад добу стоять на кордоні. Ми просимо допомогу у цілого світу і самі затримуємо її. Якщо не встоїть Україна, на ввезених в ці дні авто будуть їздити не ті, хто нині прагне перетнути кордон, а орки. Українці! Пропускайте гуманітарну та волонтерську допомогу вперед», – закликав сьогодні нардеп та історик Володимир В'ятрович, опублікувавши знімки із колонами авто на кордоні.
Фото зі сторінки Володимира В'ятровича у Фейсбуку
Чому виникли черги?
Закон, який дозволив безмитне ввезення автомобілів, набув чинності 6 квітня. За ці два тижні на Львівщині розмитнили 2 330 автомобілів, понад 800 із них – лише за останні три дні, що свідчить про зростання попиту. На кордоні через це формуються черги, каже у коментарі Тvoemisto.tv речниця Львівської митниці Тетяна Самотий.
Читайте також: Треба розвивати індустріальні зони. Роман Матис про релокацію та економіку Львівщини
«Дуже багато людей захотіли скористатися спрощенням і придбати собі автомобіль за кордоном, тому на кордоні утворюються черги. Розмитнення відбувається на внутрішніх постах, на постах на кордоні цього не роблять. На кордоні власник авто має лише подати через брокера попередню митну декларацію в електронній формі. Її бажано підготувати заздалегідь. А всі розмитнення, повторюю, відбуваються на внутрішніх постах Львівської області: переважно в Городку і Зимній воді. Сам процес розмитнення триває від години до трьох», – розповідає вона.
Тетяна Самотий запевняє, що затримки на кордоні пов’язані більшою мірою з напливом людей, а не з труднощами при оформленні документів.
Що змінив новий закон
Із початком війни в Україні спростили процедуру ввезення автомобілів. Це стосувалось автівок, які були гуманітарною допомогою. Їх ввозили, додаючи до митної декларації дозвіл обласної військової адміністрації. Також українцям дозволили відтерміновувати сплату мита. А з 6 квітня, згідно з новим законом, імпорт автомобілів узагалі звільнили від ввізного мита, акцизу та ПДВ. Тож тепер без оподаткування можна розмитнити легкові автомобілі, кузови, причіпи і напівпричіпи до них; мотоцикли, транспортні засоби для перевезення 10 осіб і більше, а також вантажівки.
Скасування мита, акцизу і ПДВ на ввіз автівок стосується лише фізичних осіб, для юридичних залишається акциз, який часто, особливо на старіші авта, може бути більшим, аніж вартість самого автомобіля. Закон цей тимчасовий – діє лише на період воєнного стану, і саме ця тимчасовість може створювати додатковий ажіотаж, пояснюють експерти.
Чи суттєво зміниться вартість?
«Насправді, автомобіль тепер має значно більшу цінність, аніж до війни», – каже автомобільний експерт, голова Інституту дослідження авторинку Станіслав Бучацький. Він додає, що нині авто нерідко рятує життя, відіграє ключову роль у логістиці.
«Зрозуміло, що скасування податків вплине на ринок. Але тимчасовість цього закону не дає можливості чітко прогнозувати. Зараз активізуються люди, які раніше думали, чи купувати авто. Тепер у них з’явилася можливість за гроші, на які вони розраховували, пригнати машину в кращому стані, новішу, з меншим пробігом. Водночас тимчасовість закону не дасть цінам на автомобілі обвалитися, бо частина «гравців» привезуть їх та намагатимуться притримати, допоки не введуть мито знову і не зросте ціна», – припускає експерт.
Читайте також: Водії легкових авто на час війни можуть керувати вантажівками
Станіслав Бучацький каже, що загалом ціни на авторинку в Україні знизяться плавно на 20-30% порівняно з довоєнним часом, але це стосується не всіх авт, а лише тих, які й до того були популярні серед покупців у ЄС: «Фольксваген- Гольф», «Фольксваген Пасат», «Опель-Зафіра», «Форд-Фокус» тощо.
Експерт запевняє, що 60% авторинку в Україні – це авта вартістю від 5 до 8 тисяч доларів. Так було до війни, так є тепер. Він додає, що люди і далі купуватимуть автівки в такому ціновому діапазоні, утім завдяки новому закону за ці ж гроші зможуть купити «молодші» або кращої комплектації.
За словами Станіслава Бучацького, за приблизними оцінками фахівців українського авторинку, вибув понад мільйон автівок: багато хто з їхніх власників виїхав за кордон, решту понищили російські загарбники. Але авторинок поступово оживає.
На європейському ринку ціни на автомобілі ростуть. Це почалося з настанням пандемії коронавірусу, згодом на це вплинула нестача напівпровідників, тому скасування мита, акцизу і ПДВ на ввіз авт експерт вважає чудовою можливістю для українського ринку.
«Українці є учасниками європейського ринку, вони ще більше підвищують попит на авта, тож ціна може ще трохи збільшитися. Але є певна категорія автомобілів, яка не має попиту в Європі. Це старші авта і дизельні. В Німеччині, для прикладу, діють суворі екологічні стандарти, в деяких містах забороняють в’їзд у центр автомобілям, які їх порушують, тому ці машини продають», – каже він.
Проблеми у волонтерів
Через ажіотаж із автомобілями на кордоні ускладнилася купівля їх для ЗСУ. Львівський підприємець Роман Зафійовський, який допомагає армії у цій справі, певен, що закон про скасування мита є необхідним, але потрібен інший підхід митниці до його виконання, інакше потерпатимуть волонтери, через черга на кордонах потрібні воякам вантажі йтимуть суттєво довше.
«За інформацією керівників із Тростянця, коли відступали російські війська, то практично весь колісний транспорт понищили – приватні автомобілі, вантажівки. Мерія каже, що нема чим возити продукти, немає чим їхати на відновлення електро-, водопостачання. Це диверсія. Зрозуміло, що Київ це знав. Цей закон дає можливість безмитно ввозити транспорт, тому він правильний. Бо якщо ми втратимо мобільність, то втратимо все», – пояснює підприємець.
Читайте також: У Львові для вантажівок заборонили в'їзд у місто
Витрати часу на переправлення автомобілів для ЗСУ, продовжує він, суттєво збільшилися.
«Були часи, коли машини для армії можна було перевезти через кордон за годину, а зараз на це треба годин п’ять, інколи навіть більше. Митниця мала б упорядкувати процес, але чомусь не робить цього. Та варто подумати, як віддати перевагу гуманітарній допомозі, виділити окремий митний перехід. Однак що стосується приватних потреб громадян, то, може, і гріх так казати, але в нас війна, а в цій ситуації колективні інтереси мають переважати над особистими!» – наголошує він.
Вікторія Савіцька
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»