Кількість автотранспорту, активна робота генераторів узимку, а також зменшення кількості зелених насаджень негативно впливають на якість повітря у місті. Що ще забруднює повітря у Львові, яким дихає кожен із нас, як і де можна дізнатися про його якість та що дасть львів’янам нова програма, затверджена на сесії міської ради, довідалося «Твоє місто».

«Автомобіль доводиться дуже часто мити через пилюку. Якщо порівняти з європейськими містами, то там машини практично ніхто не миє або ж робить це раз на місяць. А в нас доводиться мити ледь не щодня, щоби бодай стерти пилюку», – каже львівський водій Володимир. Чоловік є корінним жителем міста і пригадує, що майже 10 років тому повітря у Львові було набагато чистішим. 

Володимир

Ще один водій Віталій зазначає, що в суху погоду бруд у Львові особливо помітний.

Каже, в такі дні йому доводиться мити авто двічі на тиждень:  

«Особливо на узбіччях погано прибирають. Авто доводиться мити раз на тиждень, а в суху погоду й двічі. З цим у місті потрібно щось робити…»

 

«Часточки, які ми вдихаємо, провокують захворювання»

Забруднене повітря у Львові впливає не лише на чистоту автомобілів, що рухаються містом, а й шкодить здоров’ю львів’ян і туристів. За статистикою ВООЗ, щороку в світі 7 мільйонів людей передчасно помирають через захворювання, спричинені забрудненим повітрям. Із них 34% – від ішемічної хвороби серця, 21% – від пневмонії, 20% – від інсульту, 19% – від хронічних захворювань легень, 7% – від раку легень.

Завідувач відділу досліджень фізичних та хімічних факторів Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Юрій Подолюк каже, що особливо негативно впливають викиди із транспортних засобів та пил, що утворюється на львівських вулицях. Ці фактори, зокрема, стають причиною алергій у містян.

«Ми постійно моніторимо якість повітря, бо це впливає на людський організм. Вимірюємо вміст пилу, сірководню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю. Це ті речовини, що мають беззаперечний вплив на організм людини. Найбільшої шкоди вони завдають дихальній системі. Можливі також алергічні реакції як місцевого типу, так і всього організму. Все індивідуально, але здебільшого це висипання, кашель, свербіж, першіння в горлі», – пояснює він.

Екологиня та завідувачка кафедри екології Львівського нацуніверситету ім. І. Франка Звенислава Калинець-Мамчур додає, що часом показники якості повітря у Львові все ж таки перевищені. В такі дні містянам радять залишатися вдома.

«У Львові показники переважно в нормі. У випадках різкого погіршення стану повітря є рекомендації, щоби не їсти надворі,  рідше перебувати на вулиці через раптове забруднення. Я не можу пояснити, чим це спричинене за ніч, але, ймовірно, через кліматичні або погодні зміни», – каже науковиця і додає, що на SaveEcoBot якість повітря в місті вимірюють за показником PM 2.5. Він позначає дрібнодисперсні речовини, що є часточками забруднення з діаметром менш ніж 2,5 мікрометра. Ці елементи можуть потрапляти в легені, кров і навантажувати серцево-судинну систему. 

«На європейських картах є також показники наземного озону О3 і Pn10. Це більші за діаметром тверді часточки, які ми вдихаємо. Вони можуть спричиняти низку захворювань», – каже Дзвінка Калинець-Мамчур. На її думку, основною проблемою є рухомий транспорт, який найбільше забруднює повітря в місті.

 «Львову бракує зеленого каркаса»

У день запису коментаря якість повітря в окремих районах Львова різко погіршилася. Про це Дзвінка Калинець-Мамчур дізналася з порталів для моніторингу атмосферного повітря. Чіткої передумови цього екологиня не може вказати, вважаючи це впливом кліматичних змін.

Зі слів Дзвінки Калинець-Мамчур, на якість повітря також впливає недостатня кількість зелених насаджень та вирубування великої кількості дерев упродовж останніх кількох років. Для прикладу, в 2022 році у Львові зрізали вчетверо більше дерев, аніж посадили. Майже п’ять тисяч зелених насаджень прибрали, натомість посадили тільки 1200, найбільше в Галицькому районі.

«Здається, ніби у місті дерев достатньо, але не завжди вони якісні, вікові, дорослі, які створюють відповідне тло, збирають вуглекислий газ, виділяють кисень, вбирають інші полютанти (забруднювачі довколишнього середовища – Ред.) та очищують повітря», – зазначає експертка. 

І пояснює, що багато дерев вирубали, натомість посадили молоді, які ще не справляються з такою кількістю забруднення, що влітку це буде особливо відчутно: «Скоро почнеться літо, спека, і всі ми це відчуємо, бо живемо як у кам’яному мішку. Нам дуже бракує зеленого каркаса міста, який робить клімат лагіднішим, створює затінок, вологість. У мережі багато фотографій, де є показники розігрітої вулиці без дерев на сонці й такої самої з деревами. Температурні показники на вулиці із зеленими насадженнями значно сприятливіші».

Дзвінка Калинець-Мамчур наголошує, що причиною забруднення повітря в місті також може бути перекопування газонів, яке щорічно роблять навесні. Коли починають перекопувати газони, неякісно засіяні або взагалі без настилу, то разом із дощами чи вітрами це все висихає та піднімається в повітря. Тоді львів’яни, йдучи містом, відчувають на зубах і обличчі пісок, ґрунт, пилюку. 

«Цю практику вже частково припинили, але подекуди ще втілюють. Багато років ми як екологи наголошували, що якщо в планах немає висаджування на цих ділянках, то краще, щоби земля була втрамбована, а не перекопана. Зрозуміло, це не стосується тих ділянок, що біля кореневої системи дерев, які потребують, щоби туди потрапляла вода», – уточнює екологиня. 

На проблему з обробітком газонів у Львові звернула увагу й голова правління ГО «Плато» Анжеліка Зозуля. Зокрема, на якість повітря в місті впливає скошування трави на них: 

«Влітку часто бувають сильні зливи – за день може бути місячна норма опадів. Вся вода потрапляє в каналізаційну систему, колектори, і ми платимо за це. Здоровий, нескошений трав’яний покрив із якісною кореневою системою може затримувати воду, а також очищати повітря. Якщо говорити про місцеві трав’янисті рослини, зокрема конюшину, з якої «знущаються» косарі, або ж цикорій, то вони мають дрібні ворсинки на листочках, які затримують пил біля проїжджої частини». 

На її думку, додаткові викиди потрапляють у повітря й через використання газонокосарок, які працюють на викопному паливі, а також через транспортні засоби.

«У нас і без того є проблема забруднення повітря транспортними викидами, то ми ще й посилюємо її роботою газонокосарок. Це негативно впливає на здоров’я і самопочуття людей зі схильністю до алергічних реакцій. Крім того, це створює проблему шумового забруднення», – каже Анжеліка Зозуля. 

Проблема забруднення повітря не зникає навіть узимку. Причиною є також кілька факторів: посипання доріг піском та активне використання генераторів, яких цього року в місті було дуже багато через відключення електроенергії.

«Узимку якість повітря була погана через те, що працювали генератори, був великий відсоток викидів вуглекислого газу», – пояснює екологиня Дзвінка Калинець-Мамчур. – Крім того, коли взимку тротуари посипають не сіллю, а піском, він теж потрапляє в каналізацію, на дороги, а отже, й у повітря. Під час сильних вітрів люди відчувають його на тілі. Місто потрібно краще прибирати: не замітати вулиці, а змивати бруд водою, тоді у Львові стане легше дихати». 

«Як на мене, на забруднення впливає те, що місто не миють. Пригадую, як майже 10 років тому Львовом їздили спеціальні машини, які поливали вулиці водою. Зараз таке можна побачити тільки в середмісті», – розповідає львів’янин Володимир, додаючи, що за кордоном міста значно чистіші, бо миють проїжджі частини.

Проте, як зазначають у департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР, вологе прибирання у Львові роблять щодня. Для цього в місті є 13 поливомийних машин та шість порохотягів, які також зволожують пилюку на дорогах. 

«Години роботи коригують залежно від погоди: коли в місті дощить, замовлення поливомийних машин зменшується, а під час спеки, навпаки, вони працюють у посиленому режимі. В теплу пору є більша потреба поливати проїжджу частину по всій ширині, тому влітку техніка для миття вулиць працює безупинно», – стверджує очільник департаменту Орест Тимчишин. І також наголошує, що графік миття міста складають районні адміністрації. Часових обмежень немає, проте прибирання здійснюють щонайчастіше до п’ятої-шостої ранку. Натомість у центральній частині необхідно помити вулиці, зупинки, тротуари до сьомої ранку – до того, як там з’являться пішоходи й пасажири. 

«Упродовж дня поливомийні машини прибирають тільки проїжджу частину, поливають газони й молоді дерева. В місцях, де є велика площа, така машина також може працювати. На тому ж проспекті Свободи чи на площі Двірцева техніка працює протягом всього дня з проблисковими маячками задля безпеки містян», – пояснює Орест Тимчишин.

Крім того, впродовж дня на магістральних дорогах працюють порохотяги. В цей період їх неможливо побачити в середмісті. Мовиться, для прикладу, про такі вулиці, як Наукова, Кульпарківська, проспекти Червоної Калини, Чорновола. В центральній частині порохотяги працюють тільки вночі, бо вдень тут посилений рух транспорту й утворюються затори.

За чистотою вулиць Львова стежать 1728 робітників саночищення та двірників. У кожному районі є люди, які працюють за різним графіком залежно від ділянки та пори року. Найбільша кількість двірників у Франківському районі – 370, ще 37 здійснюють санітарне очищення місцевості.

Як у Львові досліджують якість повітря

Щоби досліджувати якість повітря, у Львові встановили п’ять стаціонарних постів і 30 моніторингових точок. Моніторинг якості атмосферного повітря в місті контролює Львівський регіональний центр з гідрометеорології. Ця структура має чотири стаціонарні пости, на яких визначають вміст пилу (від автотранспорту, деревообробної промисловості та будматеріалів), діоксиду сірки, що утворюється внаслідок роботи промислових підприємств, оксиду вуглецю – через автотранспорт і підприємства теплоенергетики. 

«Крім того, КП «Адміністративно-технічне управління» має 30 моніторингових точок, які щоквартально здійснюють заміри на перехрестях міста. Ці станції вимірюють концентрацію чотирьох речовин. Мовиться про оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид азоту й сірчистий ангідрид», – пояснює в.о. очільниці управління екології Львівської міської ради Галина Микітчак. Статистику досліджень якості повітря з цих постів публікують на онлайн-порталі. Зі спеціальної таблиці можна довідатися результати замірів від 2011 до 2023 року на різних вулицях Львова. Їх робили переважно на перехрестях, проспектах чи найбільш завантажених вулицях міста. Востаннє заміри на цих постах зафіксовані 1 квітня 2023 року.

Зі слів Галини Микітчак, ще один пост моніторингу має ЛКП «Зелене місто», яке вимірює чистоту повітря та подає інформацію на своєму порталі. В розділі «Поточний час» можна переглянути актуальні дані про вміст різних речовин у повітрі, його відносну вологість, атмосферний тиск, швидкість вітру та напрямок. Показники містяться в шкалі, де зелений колір означає допустимий відсоток вмісту, а червоний – перевищення норми. 

Крім того, у  Львові  діють станції SaveEcoBot, які фіксують перевищення вмісту пилу в повітрі. Загалом таких станцій 74. На мапі можна побачити найближчий пункт моніторингу й відстежити, наскільки повітря в конкретному районі чисте. В межах норми показники якості повітря становлять від 0 до 50, однак можуть впродовж дня коливатися. Особливо помітне погіршення в ранковий час – із шостої до десятої години.

«Але це радше побутові прилади інформативного характеру. Дані досліджень не використовують в опрацюванні контролю якості повітря. У випадках, коли цими вимірювачами фіксується перевищення норми, це стає підставою для повторного дослідження. Однак дані його не завжди достовірні», – пояснює Галина Микітчак. 

Екологиня Звенислава Калинець-Мамчур зазначає, що цікавиться даними сайтів, які досліджують якість повітря у Львові, як і порталів із прогнозом погоди. Каже, з них можна дізнатися, на яких вулицях Львова повітря більше забруднене, а на яких менше:

«Для прикладу, на сайті SaveEcoBot є різні показники забруднення. У Львові багато точок, де проводять такі вимірювання. У різних районах міста можна з’ясувати, де більше чи менше забруднене повітря. Очевидно, що ці показники насамперед дозволяють визначити співвідношення забруднення повітря і руху транспорту».

У Львові також розробили систему моніторингу якості повітря для того, щоб ретельніше досліджувати його вміст. 

«На сесії міської ради у 2023 році затвердили розробку програми моніторингу якості повітря Львівської міської територіальної громади. Її заклали вже давно, проте міністерство відправило на доопрацювання. Мовиться про теоретичні рекомендації. Але на основі цієї програми ми матимемо можливість залучати кошти на встановлення станцій моніторингу повітря. Будуть визначені точки, параметри, за якими це робитимуть», – запевняє в.о. очільниці управління екології ЛМР Галина Микітчак. Нова система моніторингу передбачає встановлення семи стаціонарних постів та 17 індикативних. Окрім того, у Львові планують доукомплектувати пересувну лабораторію КП «Адміністративно-технічне управління», щоби мати змогу досліджувати якість повітря за більшою кількістю показників.

На сесії Львівської обласної ради у 2021 році також розглядали питання розробки системи моніторингу якості повітря в області. Проте коштів із бюджету на це не виділили, пояснює Дзвінка Калинець-Мамчур.

Залишається сподіватися, що завдяки програмі моніторингу якості повітря у Львові та області вдасться цю якість поліпшити. 

Також Україна взяла на себе певні зобов’язання перед Євросоюзом щодо регулювання якості атмосферного повітря, його збереження та покращення. Це питання є одним із пріоритетних у діяльності ЄС, бо, відповідно до положень Європейського права навколишнього середовища, атмосферне повітря є однією з предметних сфер його регулювання. 

Ірина Давосир

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.