Фото: unsplash.com
Зі Львова в Ізраїль. Як потрапити у місце зустрічі трьох релігій
Цього разу паломникам пропонують, окрім біблійних місць, познайомитись з природою і технологіями Ізраїлю, пройти слідами хрестоносців, дізнатись про роль кібуців у житті країни та доторкнутись до побуту бедуїнів.
Отець Петро Іськів, викладач кафедри біблійних наук УКУ, який супроводжуватиме групу, розповів Tvoemisto.tv про те, що зможуть побачити учасники подорожі та що їх неодмінно вразить.
Стандартна програма паломництва у Святу Землю, за його словами, складається з відвідування місць, що пов’язані переважно з новозавітними подіями, про які ми завжди чуємо в церкві: Єрусалим, Єрихон, Назарет, Вифлеєм, Капернаум, Витсаїда.
«Я мав щастя вчитися у Святій Землі півроку та відвідувати й інші місця, пов’язані із біблійними подіями: їх дуже багато — Баніас, Цфат, Акко. Вони пов’язані із життям Ісуса Христа, з періодом хрестоносців чи з юдаїзмом середніх віків. Відвідати їх є великою цінністю», — каже отець Петро Іськів.
Феномен держави
«Цікавим для українців може бути і феномен Ізраїлю як держави, що процвітає в багатьох напрямках, попри те, що оточена ворогами і перебуває в постійних конфліктах. Це є корисний досвід для України, яка зараз також у військовому конфлікті. Буде корисним для нас і досвід повернення до своєї мови, культури, повернення діаспорних євреїв у Святу Землю», — каже отець Петро Іськів.
Він додає, що участь у становленні Ізраїльської держави брали і євреї — вихідці зі східноєвропейських земель, зокрема з України.
Читайте також: Як в Ізраїлі: без мови — немає кар'єри, — Портников
Окрім того, каже священик, подивитись на становлення Ізраїлю можна і з точки зору пророцтв Старого завіту, як це люблять робити набожні євреї.
«Ідеться про те, що пустеля стане садом, що Ізраїль знову здобуде свою армію, якої не мав протягом тисячоліть, — і це відбувається», — розповідає керівник групи.
Що таке кібуци і чому з них починався Ізраїль
У програмі паломництва передбачена ночівля в кібуці. Кібуц — це групове поселення на 500-1000 мешканців, що має свої особливості.
«Ми деколи порівнюємо їх із радянськими колгоспами, але лише в сенсі об’єднання навколо ідеї. Я скажу, що порівнюю кібуц з явищем майданів в Україні, оскільки кібуци це, в основному, спонтанні прояви самоорганізації великої кількості людей перед особливими викликами. Це добровільна організація людей з ціллю утворення справедливого суспільства», — каже отець.
Головні відмінності кібуців від колгоспів у тому, що люди обрали таку форму співжиття добровільно, а доходи від спільної праці використовуються на розвиток громади.
«Раніше кібуци були способом закріплення переселенців на землі. Історія кожного кібуцу — це окрема історія. Спочатку вони переважно займались сільським господарством, але багато згодом відходили від цього і шукали себе в іншому», — пояснює отець Петро Іськів.

Кібуц. Фото: rafail.com.ua
Зараз є кібуци, які спеціалізуються на туризмі, археології, тваринництві тощо, а окремі з них експериментують із різними видами соціального співжиття за філософськими течіями.
«Ночівлі в кібуці — це недооцінений момент у паломництвах. Частина з них намагається вибудувати систему наддружних стосунків — і багатьом це вдається», — каже керівник групи.
Опанувати природу
Також кібуци долучились до вивчення та опанування пустелі: одні з них видобувають воду з-під пісків, інші — забезпечують молоком з пустелі півкраїни, треті — вивчають рослини. Такі експерименти, каже отець Петро Іськів, свідчать про особливий єврейський науковий дух та досвід, привезений євреями з Європи.
«В Ізраїлі є чотири великі комплекси, що беруть воду із Середземного моря, очищують її від солі і подають у домівки вже питною. Процес, відколи вода ввійшла і вийшла з системи, займає 45 хвилин. Це мільйони кубічних метрів на добу. Варто згадати про системи крапельного поливу: якщо давати рослині воду у відповідний час і лише стільки, скільки потрібно для плодоносіння, то можна використовувати досить небагато води, щоб перетворити пустелю в сад», — розповідає він про технології Ізраїлю.
Цікаво, що ізраїльські науковці ніколи не приховують їх і готові ділитись своїми здобутками із сусідніми країнами. У їхній релігії ідеться про те, що Ізраїль стане вчителем всіх народів.
Досвід пустелі, щоб краще зрозуміти Біблію
У програмі паломництва також запланована ночівля в пустелі в бедуїнському поселенні. Бедуїни — це пустельні кочівники, які займаються скотарством і не мають такого житла, до якого ми звикли. У них є свої стандарти гостинності, і відчути їх — особливий досвід.
«Цікаво і те, що сам ізраїльський народ був кочовим, як вийшов з Єгипту. Для ізраїльтян бедуїни — це постійна пригадка, що вони теж були кочівниками», — каже отець Петро Іськів.

Фото: rafail.com.ua
Він додає, що в біблійних розповідях пустеля завжди відігравала велику роль: Бог вів через пустелю ізраїльський народ, Ісус постив у пустелі, Іван Хреститель жив у пустелі.
«Це досвід місця, в якому людина завжди відчуває потребу в якійсь вищій силі, бо бачить, що сама не може організувати собі життя», — каже священик.
Місце зустрічі трьох релігій
Нестандартна програма паломництва у Святу Землю також подарує мандрівникам досвід пізнання різних релігій, каже отець. Єрусалим є святим місцем і для християн, і для юдеїв, і для мусульман, які вірять, що пророк Магомед був взятий на Небо саме звідси.
«В Ізраїлі є й інші релігійні явища. Наприклад, у Хайфі є Бахайські сади — місце, де похований засновник бахайської релігії. І сади, і гробниця — це візитівка міста. В Ізраїлі також є друзи — мікс грецької філософії, ісламу, християнства і єврейства. Це все можна побачити на власні очі і переосмислити їх на місці», — каже отець Петро Іськів.
Ізраїль, що вражає
За словами отця, найбільше паломників у Святій Землі вражає можливість побачити біблійні місця, про які ми чуємо в церкві, і відчути тяглість тисячоліть.
«Люди, мабуть, не очікують, що ці місця, де, наприклад, Ісус читав Нагірну проповідь, справді ще є. Також тут є пам’ятки раннього християнства, візантійського періоду і часів хрестоносців, а також мусульманські. Можна відчути оцю тяглість від Ісуса до наших часів», — каже отець Петро Іськів.
В Ізраїлі, розповідає він, можна переосмислити явище хрестоносців, що багатьом більше відомі як загарбники — в основному через радянську інтерпретацію.
«Ми говоритимемо про те, як хрестоносці господарювали, як захопили землю, як вели перемовини з мусульманами, як будували святині, а також віднаходили біблійні святині, зруйновані мусульманами, і відновлювали їх. Це може змінити уявлення про них, вони відкриються паломникам в іншому світлі», — додає священик.

Акко. Фото: rafail.com.ua
Окремо варто наголосити на природі Ізраїлю та різноманітті його кліматичних зон: на території розміром, як Львівська область, є гірські масиви, що не відрізнити від Карпат, і є абсолютна пустеля. Усі ці зміни ландшафту можна побачити протягом тригодинної поїздки.
Говорить отець Петро Іськів і про духовні переживання паломників.
«Є кілька місць, в яких люди бачать і православних, і католиків, і вірних Вірменської Церкви. Тут зароджується переконання, що це місце справді має у собі якусь особливу святість», — пояснює він.
Що ви побачите в мандрівці
Подорож триватиме 8 днів. У програмі буде ночівля в кібуці біля Галилейського озера, відвідування центру містичного вчення Каббали — міста Цфат, міста Акко, що його відвоював Ричард Левине Серце, містечка Джіш, де похований пророк Йоіл, Капернаум, Назарет, Армагедон — місця, де очікується остання битва історії, що приведе людство до чогось нового.

Фото: Credo.pro
Також паломники побувають в Ейлаті — єдиному ізраїльському порту на Червоному морі, заснованому царем Соломоном для торгівлі з індійським регіоном, побачать гору Тавор і річку Йордан на півночі країни. А на півдні – пустельні кратери, Червоний каньйон, місто Вершеву — столицю пустельного регіону Ізраїлю, де жив Ісаак і звідки пішов Яків.
Мандрівники відвідають і кілька Національних парків, де побачать, серед іншого, відбудовану за описами в Біблії Скинію Завіту — переносний храм євреїв, що вони несли із собою аж до Обіцяної землі і що був попередником храму Соломона. У Йотваті можна буде відвідати зоопарк, де біблійні тварини живуть у природних умовах. За бажанням туристів можна заїхати в місце, де похований Давид Бен-Гуріон, перший прем’єр-міністр Ізраїлю і засновник держави.
Читайте також: Той, хто вказує шлях. Як працює і подорожує перший у Львові паломницький центр
Також на маршруті — фортеця Масада: унікальна архітектурна споруда на вершині гори, яку римляни не могли захопити ще два роки після того, як завоювали всю Іудею.
«Масада є символом опору юдейського народу зовнішньому загарбнику. З неї відкривається унікальна панорама на Мертве море», — розповідає Петро Іськів.

Фортеця Масада. Фото: rafail.com.ua
Окремої уваги заслуговує і відвідування Кумрану: тут понад дві тисячі років у печерах були заховані сувої із біблійними текстами Старого Завіту.
«Дивним способом їх знайшли в той період, коли зародилась держава, це ніби був Божий знак, що Він відродив державу і знову дав ці тексти. Люди побачили, що це ті ж тексти, які в них вже були. Дуже гарно зберігся сувій пророка Ісаї, зокрема. Деякі з тих сувоїв написали ще задовго до Ісуса Христа. У Кумрані є і місця, пов’язані з Іваном Хрестителем», — каже отець Петро Іськів.
Усі ночівлі на маршруті відбуватимуться в готелях, за винятком ночівлі в бедуїнів. Передбачені хороші сніданки та вечері. Загалом поїздка підходить для більшості людей.
«Ізраїль не перестає мене дивувати, я не перестаю відкривати його для себе. Мене це манить і заохочує, бо це надзвичайно різноманітна і глибока країна з історією, наповнена змістами і релігіями. Для мене велике щастя їхати туди і везти інших», — додає отець Петро Іськів.
Він зазначає, що до паломництва можуть долучитись як люди, яких у святі місця веде віра, так і ті, кого вони цікавлять з точки зору історії, різних релігій, археології і прикладу державотворення, аналогів якому немає.
Духівником та ще одним екскурсоводом у паломництві буде отець Ігор Цмоканич. Він розповідає, що ця мандрівка дозволить побачити Ізраїль з іншого, не зовсім туристичного боку.
Читайте також: Духівники Твого міста. Отець Валерій про те, чому допомагають не ікони
«Кібуц — це ключ до розуміння сучасного Ізраїлю. А ночівля у бедуїнському шатрі — це немовби занурення в минуле», — говорить він про особливості нестандартної програми і додає, що це паломництво буде свого роду прощею.
«Сенс прощі полягає в тому, щоб вийти із зони комфорту. По своїй суті проща — це завжди трохи повернення в пустелю. Щось таке буде і в нас. Це паломництво — для всіх, кому цікаво, хто шукає, і для тих, хто хоче пережити свою мандрівку з Богом, як колись Авраам, відчути це зсередини, а не просто поставити галочку про відвідування», — каже він.
Отець Ігор Цмоканич спілкуватиметься з паломниками на духовні теми і служитиме Літургії.
«Літургія — це ніби запрошення до бенкету, коли Бог хоче поділитись з нами чимось. Ми стараємось служити її на місцях максимально близько до тих подій, які хочемо пережити. Наприклад, біля Йордану, в Єрусалимі, у Вифлеємі. Ми читатимемо євангельський уривок, що стосується певної події, а під час переїзду автобусом будуть коментарі і пояснення звичаїв, традицій, історії Ізраїлю», — розповідає священик.
Він радить паломникам у подорожі фотографувати більше не камерою, а серцем — записати враження всередині себе. «Рафаїл» підготував поради для паломників, які збираються в Ізраїль.
Паломництво в Святу Землю триватиме з 18 до 25 травня. З детальною програмою можна ознайомитись на сайті.
Центр «Рафаїл» працює у Львові за адресою: вул. Винниченка, 22 у будні дні з 10:00 до 18:00.
Олександра Бодняк
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння України та Росії
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»
- Шанс на відновлення. Як Львів стає центром для туристів з Саудівської Аравії
- Тут вчаться дружити. Чим займаються вихованці реабілітаційного центру «Джерело»
- Прийняли, але не доопрацювали. Що не так із законом про поліетиленові пакети
- Мріяв жити. У пам’ять про психіатра Нестора Фуртака
- Пропонували, але передумали. Чого бракує львівським автостанціям
- Куди зникає дух Львова. Історії сторічних аптек, які на межі закриття
- Чи вистачить мені імунітету? Що відомо про Covid-19 через 1,5 роки пандемії
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- На літо – за місто. Скільки коштує винайняти будинок біля Львова і які умови пропонують
- Активність попри кризу. Про що говорили на весняному Діловому форумі у Львові
- Куди віддати вчитись дитину. Огляд приватних шкіл Львова
- Зі Львова – до моря. Розклад літніх авіарейсів та умови в'їзду
- Виходити і вилюбити. Як працюють медсестри Львівської обласної лікарні
- Ярославівна. Як вихователька у львівському садочку стала дітям другою мамою
- Куди поїхати на вихідні. До однієї з ферм неподалік Львова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Люди Твого міста. Іконописиця Іванка Крип’якевич-Димид про живого Бога
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- Наче живий. Чим унікальна найдавніша українська плащаниця, що зберігається у Львові
- Звичні речі, як хобі. Чим займаються вихованці львівського центру «Джерело»
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Зателефонували під ранок. Як не прокинутися з «мінусовим» балансом на картці
- Як виглядає Палац Гредлів, в якому планують відкрити туристичний центр Карпат
- Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
- Нові штами і утричі більше хворих. Як змінився Covid у Львові і у світі. Інфографіка



