
Фото: Роман Балук
За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
Чи сформована у Львові програма навчань цивільного населення?
На сьогодні ми бачимо наше зобов'язання як громадян навчити всіх мешканців міста Львова уміти надавати домедичну допомогу і вміти володіти зброєю.
Наше завдання – щоби ми в усіх районах міста Львова з наступного тижня почали тренінги з домедичної допомоги. Орієнтовно ми у місті Львові маємо 50 людей, які можуть проводити таке навчання. Локації – дуже прості: районні адміністрації, медіатеки, школи.
Імпульс, звичайно, був у 2014 році, у 2015 році, потім все стишилося. Зараз задача – системна робота, щоби кожен львів’янин міг надати домедичну допомогу.
Ми уже почали навчання наших працівників, йдеться про працівників комунальних служб, комунальних підприємств, також сьогодні ми готуємо графіки стосовно підприємств міста Львова приватної форми власності, наступний крок – громадяни міста Львова, які будуть бажати цього.
Ми провели перемовини фактично з усіма стрілецькими тирами та полігонами, які перебувають на території нашої області та міста, і завтра на виконавчому комітеті ми будемо приймати вже перший документ – програму, яка потім буде виноситися на сесію міської ради, що запланована на 3 лютого.
Це серйозний системний документ і це наша допомога з погляду територіальної оборони, якою займається виключно держава. Тобто ми є в субординації. У мене відбулася зустріч із керівництвом тероборони. Хлопці знають, що робити і як робити.
А що входить у цю програму, яку завтра будуть розглядати?
Це є блок уміння володіти зброєю, уміння себе захистити, це є блок медичної допомоги, це робота з громадою, і це питання інформаційної гігієни, що також є дуже важливо. Фактично – наша ініціатива, але це все також я погодив із керівником обласної адміністрації, щоб була чітка субординація, що важливо на сьогоднішній час.
Скільки коштів потрібно для реалізації цієї програми?
Йдеться про значні кошти, бо є ще допомога із формування батальйонів тероборони. Ми очікуємо конкретні цифри і вже на сесії міської ради ми їх озвучимо. Наразі йде технічна робота.
А як і де пересічні львів’яни можуть навчитися чи то домедичній допомозі, чи то стрілецькій справі?
Не від сьогодні. Сьогодні ми працюємо для наших міських служб. За два тижні, я думаю, можна буде записуватися львів'янам. Для цього у нас є гаряча лінія – будемо приймати людей, маємо відповідний інструктаж, ну і питання оплати. Для школярів буде платити місто, для працівників наших підрозділів буде оплата із бюджету міста, дехто буде самостійно оплачувати.
Якщо говорити про підприємства приватної форми власності – це буде, звичайно, оплата за приватні кошти. Якщо ми говоримо про львів’ян – то це буде зовсім інший проект, у якому має бути координація із державою, бо є чітка системна політика держави стосовно нашої територіальної оборони, яку ми підтримуємо максимально, а є ініціатива міста допомагати. Тому ми собою не підміняємо державу.
Чому саме зараз це важливо?
Коли ворог стоїть на нашому кордоні ми маємо не дебатувати чи панікувати, ми маємо вчитися, ми повинні мати навички, щоб ворог розумів, що будь-який напад на нашу землю, призведе до великих людських втрат ворога. Ми маємо бути озброєні фізично, вміти стріляти і захищати наш рідний дім, бо це дає впевненість.
Нещодавно на полігоні я зустрів керівника Галицької райадміністрації Андрія Зозулю, який прекрасно стріляв. Коли ти вмієш стріляти, то у тебе спокій. Ти не панікуєш, не сидиш в інтернеті, і ворог має це знати, що якщо він буде нападати – буде відсіч.
Скільки людей сьогодні залучили до навчання?
Вчора ми завершили перемовини із тиром «4 сезони». Вони готові приймати в день дві групи по 8 людей і це навчання буде тривати орієнтовно по дві години. Є інші тири, ми фіналізуємо всі графіки.
Наприклад, полігон «Стрілецький карабін», куди виїжджали наші працівники, буде на тиждень виділяти два-три дні на навчання. Сьогодні наші інструктори є тут, а якщо завтра вони будуть змушені поїхати в зону бойових дій... Є хлопці, які мають навички, але не можуть бути призвані через поранення. Ми таких зараз залучаємо, щоби була стабільна системна робота. Тому об’єм дуже великий. Для цього ми зараз переформатували наше управління надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та територіальної оборони, і з понеділка я вам представлю нового керівника цього управління.
А взагалі працівників яких сфер плануєте залучати у першу чергу?
Є підприємства, що забезпечують життєдіяльність нашого міста. Ми ж розуміємо, що можуть бути диверсійні різні атаки, інші різні речі, тому треба, щоби наші працівники були впевнені. Це є працівники виконавчих органів влади, це є люди, які є на роботі у приватному бізнесі, вони проявляють ініціативу.
Ви будете подивовані, але дуже багато людей, які працюють в ІТ, у суботу і неділю займаються стрільбою. У Львові є 30 тисяч людей, які працюють у галузі ІТ.
Обізнаний – значить озброєний і в медичній, і у військовій справах.
Нагадаємо, що з 1 січня запрацював закон про національний спротив. Він передбачає формування батальйонів тероборони. Йдеться, зокрема, й про залучення цивільного населення до військової справи, а також про навчання людей задля злагодженої поведінки під час загрози. Для того, щоб з’ясувати, що змінить новий закон про національний спротив з 1 січня, як Львів готується до ймовірної загрози і які є можливості міста і області в організації тероборони, Тvoemisto.tv організувало публічну дискусію не тему «Чи готовий Львів і область організувати оборону у разі наступу чи надзвичайних ситуацій».
Також >Tvoemisto.tv поговорило із командувачем територіальної оборони Львівщини підполковником Валерієм Курко, щоби більше дізнатися про те, як організовується оборона міста та області.
Як записатися до територіальної оборони на Львівщині, читайте тут.
Роман Тищенко-Ламанський, Дар'я Кучер
Відео Дар'ї Кучер
Фото Анни Чистякової
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась