
Фото: Роман Балук
За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
Чи сформована у Львові програма навчань цивільного населення?
На сьогодні ми бачимо наше зобов'язання як громадян навчити всіх мешканців міста Львова уміти надавати домедичну допомогу і вміти володіти зброєю.
Наше завдання – щоби ми в усіх районах міста Львова з наступного тижня почали тренінги з домедичної допомоги. Орієнтовно ми у місті Львові маємо 50 людей, які можуть проводити таке навчання. Локації – дуже прості: районні адміністрації, медіатеки, школи.
Імпульс, звичайно, був у 2014 році, у 2015 році, потім все стишилося. Зараз задача – системна робота, щоби кожен львів’янин міг надати домедичну допомогу.
Ми уже почали навчання наших працівників, йдеться про працівників комунальних служб, комунальних підприємств, також сьогодні ми готуємо графіки стосовно підприємств міста Львова приватної форми власності, наступний крок – громадяни міста Львова, які будуть бажати цього.
Ми провели перемовини фактично з усіма стрілецькими тирами та полігонами, які перебувають на території нашої області та міста, і завтра на виконавчому комітеті ми будемо приймати вже перший документ – програму, яка потім буде виноситися на сесію міської ради, що запланована на 3 лютого.
Це серйозний системний документ і це наша допомога з погляду територіальної оборони, якою займається виключно держава. Тобто ми є в субординації. У мене відбулася зустріч із керівництвом тероборони. Хлопці знають, що робити і як робити.
А що входить у цю програму, яку завтра будуть розглядати?
Це є блок уміння володіти зброєю, уміння себе захистити, це є блок медичної допомоги, це робота з громадою, і це питання інформаційної гігієни, що також є дуже важливо. Фактично – наша ініціатива, але це все також я погодив із керівником обласної адміністрації, щоб була чітка субординація, що важливо на сьогоднішній час.
Скільки коштів потрібно для реалізації цієї програми?
Йдеться про значні кошти, бо є ще допомога із формування батальйонів тероборони. Ми очікуємо конкретні цифри і вже на сесії міської ради ми їх озвучимо. Наразі йде технічна робота.
А як і де пересічні львів’яни можуть навчитися чи то домедичній допомозі, чи то стрілецькій справі?
Не від сьогодні. Сьогодні ми працюємо для наших міських служб. За два тижні, я думаю, можна буде записуватися львів'янам. Для цього у нас є гаряча лінія – будемо приймати людей, маємо відповідний інструктаж, ну і питання оплати. Для школярів буде платити місто, для працівників наших підрозділів буде оплата із бюджету міста, дехто буде самостійно оплачувати.
Якщо говорити про підприємства приватної форми власності – це буде, звичайно, оплата за приватні кошти. Якщо ми говоримо про львів’ян – то це буде зовсім інший проект, у якому має бути координація із державою, бо є чітка системна політика держави стосовно нашої територіальної оборони, яку ми підтримуємо максимально, а є ініціатива міста допомагати. Тому ми собою не підміняємо державу.
Чому саме зараз це важливо?
Коли ворог стоїть на нашому кордоні ми маємо не дебатувати чи панікувати, ми маємо вчитися, ми повинні мати навички, щоб ворог розумів, що будь-який напад на нашу землю, призведе до великих людських втрат ворога. Ми маємо бути озброєні фізично, вміти стріляти і захищати наш рідний дім, бо це дає впевненість.
Нещодавно на полігоні я зустрів керівника Галицької райадміністрації Андрія Зозулю, який прекрасно стріляв. Коли ти вмієш стріляти, то у тебе спокій. Ти не панікуєш, не сидиш в інтернеті, і ворог має це знати, що якщо він буде нападати – буде відсіч.
Скільки людей сьогодні залучили до навчання?
Вчора ми завершили перемовини із тиром «4 сезони». Вони готові приймати в день дві групи по 8 людей і це навчання буде тривати орієнтовно по дві години. Є інші тири, ми фіналізуємо всі графіки.
Наприклад, полігон «Стрілецький карабін», куди виїжджали наші працівники, буде на тиждень виділяти два-три дні на навчання. Сьогодні наші інструктори є тут, а якщо завтра вони будуть змушені поїхати в зону бойових дій... Є хлопці, які мають навички, але не можуть бути призвані через поранення. Ми таких зараз залучаємо, щоби була стабільна системна робота. Тому об’єм дуже великий. Для цього ми зараз переформатували наше управління надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та територіальної оборони, і з понеділка я вам представлю нового керівника цього управління.
А взагалі працівників яких сфер плануєте залучати у першу чергу?
Є підприємства, що забезпечують життєдіяльність нашого міста. Ми ж розуміємо, що можуть бути диверсійні різні атаки, інші різні речі, тому треба, щоби наші працівники були впевнені. Це є працівники виконавчих органів влади, це є люди, які є на роботі у приватному бізнесі, вони проявляють ініціативу.
Ви будете подивовані, але дуже багато людей, які працюють в ІТ, у суботу і неділю займаються стрільбою. У Львові є 30 тисяч людей, які працюють у галузі ІТ.
Обізнаний – значить озброєний і в медичній, і у військовій справах.
Нагадаємо, що з 1 січня запрацював закон про національний спротив. Він передбачає формування батальйонів тероборони. Йдеться, зокрема, й про залучення цивільного населення до військової справи, а також про навчання людей задля злагодженої поведінки під час загрози. Для того, щоб з’ясувати, що змінить новий закон про національний спротив з 1 січня, як Львів готується до ймовірної загрози і які є можливості міста і області в організації тероборони, Тvoemisto.tv організувало публічну дискусію не тему «Чи готовий Львів і область організувати оборону у разі наступу чи надзвичайних ситуацій».
Також >Tvoemisto.tv поговорило із командувачем територіальної оборони Львівщини підполковником Валерієм Курко, щоби більше дізнатися про те, як організовується оборона міста та області.
Як записатися до територіальної оборони на Львівщині, читайте тут.
Роман Тищенко-Ламанський, Дар'я Кучер
Відео Дар'ї Кучер
Фото Анни Чистякової
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією