Фото: Сергій Сапіга

Фото: Сергій Сапіга

Так нищаться Карпати або Як у гірських заповідниках збирають ісландський мох

12850 0
Ісландський мох занесений в Зелену книгу України. Підприємці беруть дозвіл на збір ісландського моху лише для того, щоб легалізувати продукцію і продати її за кордон. Для внутрішнього ринку вони б навіть не «заморочувались». І найгірше, що після такої заготівлі вони залишають після себе пустелю.

Ісландський мох – загадкова рослина. Адже це не мох, це гриби або лишайник. А якщо точніше – симбіоз водоростей та грибів. Її лікувальні властивості застосовували ще з кінця XVІІІ ст. Кажуть, вона добра від проблем з бронхами та легенями. Але на сьогодні її вже рекламують від безлічі захворювань і навіть додають в чайні трав’яні збори, що більше схоже на маркетинговий крок.

Читайте також: Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів

І певно є попит, адже останні роки у місцях, де найбільше росте ісландський мох, спостерігається активність збирачів, які цілими мішками вивозять рослину з лісгоспів та заповідників. Це неодноразово стали помічати і мандрівники, і науковці.

«Не все гаразд в Карпатах, а особливо на території Карпатського біосферного заповідника. Зі сторони Закарпаття на хребет виїжджає місцева «саранча» і після неї вже не цвіте червона рута, білий сон, герань гірська, тирлич і інші квіти, які занесені в Червону книгу. Не гніздяться птахи, які живуть тільки в горах, бо вони деруть граблями ісландський мох. А добралась та «саранча» вже до схилів Менчула і Смотрича. На фото те, що залишається після», – пише відомий в Україні спортсмен-трейлранер Сергій Сапіга.

Окрім туристів та спорстменів, які піднімаються високо у гори, на сполох зараз б’ють і екологи. Кажуть, як далі так піде, то за десять років в Україні ісландський мох почне зникати.

«Щоб вирости до 10 см – ісландському моху потрібно 30 років. А якщо його гребсти граблями, то зривається весь покрив. Лишається пустеля. Тим паче мох вигрібають разом з червонокнижними рослинами, такими як сон-трава та іншими рідкісними рослинами», – розповідає старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Надія Сичак.

Tvoemisto.tv спробувало з’ясувати, що зараз відбувається у лісгоспах з цією рослиною та як правильно організовувати його заготівлю, аби не нашкодити природі.

 

Вигрібають мох граблями

У Карпатському біосферному заповіднику кажуть, що якщо й надалі буде продовжуватися збір ісландського моху у браконьєрський спосіб, то цей лишайник почне зовсім зникати з українських територій і його доведеться вносити у Червону книгу.

«Ця рослина переважно росте на Волині, Поділлі, де є хвойний ліс та болота. Також росте у горах на висоті 1500-1800 м. Це альпійський та субальпійський пояс. Люди заїжджають на Говерлу та Піп Іван Чорногірський, граблями все вигрібають та пакують у мішки і вивозять машинами та причепами. На деяких місцях після такого залишаються абсолютно лисі площі», – розповідає старший науковий співробітник Карпатського біосферного заповіднику Руслан Глеб.

За словами еколога, зараз через зміну клімату ареал цього лишайника і так буде зменшуватися, тому що він холодолюбивий. Тож рослина і так в групі ризику. Ще й люди його збирають неконтрольовано і неправильно.

І оскільки його споживають деякі ссавці, гризуни, комахи, також комахи ховаються у мосі від холодів. Тож ці складні екосистеми через ситуацію з хаотичною та неправильною заготівлею опиняються теж під загрозою.

Зелена книга України

Наразі ісландського моху ще немає у Червоній книзі, тому де-факто його люди можуть збирати. Але він занесений у Зелену книгу України, тому його збір чітко регламентований законом.

Юрист з екологічного права Софія Шутяк розповідає, що взагалі заготівля ісландського моху нібито врегульована державою, але з цим питанням не все так просто.

По-перше, на збір цієї рослини заготівельними підприємствами влада має розробляти чіткі ліміти, які визначаються у кожному регіоні окремо за участі виконавчої влади та науковців.

По-друге, для заготівлі ісландського моху з метою його подальшого продажу, потрібні спеціальні дозволи, за які підприємці мають сплачувати гроші у бюджет. Такі дозволи видаються у межах дозволеного ліміту.

По-третє, за здійснення заготівлі ісландського моху підприємці мають сплачувати збір в бюджет. Ставка збору також визначається кожною областю окремо.

Але це все стосується тільки заготівлі для підприємницької діяльності. Згідно з законом, для власних потреб можна набирати моху, скільки завгодно абсолютно безкоштовно. І через цей нюанс в законодавстві лісничим дуже важко проконтролювати збирачів моху.

«Якщо хтось збирає ягоди чи інші ресурси на продаж, але не купив лісовий квиток, то дуже тяжко довести, що він збирає його не для власних потреб. Адже людина може сказати, що збирає сировину для себе. І не визначено законом, яка кількість допускається для власних потреб. Тому підійти до людини в лісі і сказати – ти вже забагато набрав – не можливо. В основному підприємці беруть лісовий квиток лише через те, щоб легалізувати продукцію і продати її за кордон. На внутрішній ринок вони б навіть не «заморочувались» і не брали його. І це проблема. Вони навіть б і ті копійки не сплачували», – розповідає головний лісний Славського лісгоспу Андрій Колодяжний.

Що кажуть заготівельники?

Tvoemisto.tv знайшло заготівельника, який працює за правилами, дотримуючись усіх вимог лісового законодавства. І він нам розповів, як би всі мали проводити заготівлю.

«Залежно від території господарювання, якщо це, наприклад, є лісгосп і це територія Національного парку, то в них є певні ліміти для заготівлі сировини, які затверджуються відповідними умовами. Правильний законодавчо-врегульований збір починається з того, що підприємство викуповує певний ліміт та отримує дозвіл. Потім йде і погоджує з землекористувачем (лісгоспом) методику збору», – розповідає керівник кооперативу «Чиста флора» Михайло Стовпюк.

Є спеціально розроблена методика збору цього лишайника, щоб не збирати його суцільно. Збиратися він має вибірково, мозаїчним способом, щоб лишайник міг розмножуватися на наступні роки. Та залишатися має не менше ¼ популяції.

«Дозвіл на ліміт заготівлі отримується щороку. І сплачується за нього 5-10 тис. грн за 1 тонну продукції. Це окрім збору за спеціальне використання рослинної сировини. На рік нам вистачає зібрати 200 кг. У населення ми не купуємо. Маємо своїх сезонних працівників-заготівельників, які навчені і збирають все правильно. Так мали би робити всі», – каже голова кооперативу Михайло Стовпюк.

За його словами, зараз у цьому бізнесі є багато «тіньових» заготівельників, які не платять податки та не дотримуються законодавства. Існує певна схема: фірми, зацікавлені у закупівлі моху, виїжджають у райони і замовляють мох у місцевих. Платять їм по 70-80 грн за 1 кг. Люди йдуть – хаотично та неконтрольовано збирають для них мох. Згодом «тіньові» заготівельники купують дозвіл за потреби деінде в іншому регіоні і продають вже такий «легалізований» мох навіть на європейський ринок.

Як з’ясувало Tvoemisto.tv, деякі заготівельники навіть і не роблять таку тіньову «легалізацію», а просто продають рослину без жодних на це документів. Кажуть, вперше чують про якісь дозволи та збори.

В інтернет-магазині «Седнівські трави» кажуть, що замовляють ісландський мох з Закарпаття, а саме закуповують в населення. «Ми маємо підтверження, що він проходить радіологічний контроль. Дозволу на заготівлю та збір не маємо», – каже оператор магазину. Коштує в них на сайті ісландський мох: 1 кг – 460 грн.

У магазині «Карпатський край» кажуть, що збирають мох у Радехівському районі власними силами та деяку кількість закуповують у населення. На питання щодо дозвільних документів дивуються і кажуть, що раніше ніколи не стикалися з таким питанням і не знають, чи потрібні дозвільні документи на збір лікарських трав, грибів та моху. Сплачують лише податки як ФОП. У цьому магазині мох реалізовується за 1 кг – 360 грн.

Щоправда у Denali Herbs кажуть, що знають про ліміти та дозволи на використання рослинної сировини. Але говорять, що ті дозволи мають малі господарства, в яких вони безпосередньо закуповують ісландський мох. Назвати постачальників не можуть, тому що це комерційна таємниця. У цьому магазині 1 кг ісландського моху коштує 200 грн.

Окрім того, ісландський мох продається стихійно на ринках у Карпатах та Закарпатській області і навряд на його збір отримували дозвіл.

Хто мав би це контролювати?

На сайті Рахівської районної ради роз’яснюється, що заготівля рослин місцевого значення проводиться в межах лімітів, встановлених обласною державною адміністрацією та дозволів на спеціальне використання рослинних ресурсів, виданих районною радою. У свою чергу лісгоспи видають заготівельникам лісовий квиток на збір сировини, але вже після отримання відповідного дозволу.

Також зазначено, що контролюють наявність всіх документів у заготівельника міські та селищні ради.

Водночас у пресслужбі Львівської ОДА кажуть, що у них немає департаменту, який би займався лімітами, дозволами на збір лісових ресурсів та їх видачею.

В управлінні лісового та мисливського господарства Львівщини зазначають, що основним дозволом на заготівлю ісландського моху є лісовий квиток, які видають лісгоспи.

З’ясувати щось вдалось лише у лісгоспі Славського району.

«Так, лісгоспи видають лісові квитки. Лісовий квиток – це дозвіл на використання другорядних лісових ресурсів. Вноситься плата за використання цих ресурсів і дається дозвіл на певну кількість, яку можна заготовляти. Треба, аби Кабмін розробив механізми, як контролювати заготівлю. А ще краще було б, якщо для фізичних осіб теж були б розроблені ліміти збору. Якщо, наприклад, планують для власних потреб назбирати сировини більше ніж 5-10 кг. В Швейцарії, наприклад, стоять у лісі табличці, що в одні руки можна збирати грибів не більше 5 кг. В нас таких обмежень немає, а за кордоном це нормальна практика. Якщо назбирав більше – це перевищення ліміту і ти маєш оплатити», – говорить Андрій Колодяжний.

Але хто б тоді мав контролювати підприємства, які реалізують лісову сировину на українській ринок? У Міндовкіллі говорять, що контроль за одержанням дозволів на заготівлю мала б здійснювати Державна екологічна інспекція.

«В заповідниках не можна збирати. В біосферних та національних парках можна робити заготівлю в певних зонах на основі лімітів та дозволів. Перевіряє наявність дозволів Державна екологічна інспекція та Міндовкілля», – говорить керівниця депаратаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міндовкілля Анастасія Драпалюк.

У Державній екологічній інспекції України у коментарі Tvoemisto.tv сказали, що жодного разу ще не перевіряли підприємства на наявність таких документів.

Тобто, наразі із заготівлею лісової сировини, зокрема ісландського моху, цілковита плутанина. Якщо в якихось регіонах і є вже встановлені ліміти, то з’ясувати, хто перевіряє підприємства на наявність дозволів, не вдалося. До того ж, проконтролювати збирачів теж немає змоги навіть у лісничих через недосконале законодавство.

А яка відповідальність?

Як йдеться на сайті ДЕІ Поліського округу, відповідно ст. ст. 69, 73 Лісового Кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ», за збір ягід, грибів, трав чи лікарських рослин для реалізації без дозволу передбачена відповідальність за ст.70 КУпАП у вигляді штрафу на громадян від 17 до 51 грн., на посадових осіб від 51 до 119 грн.

А за реалізацію лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, передбачена відповідальність за ст. 88-1 КУпАП (порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу). Матеріали передаються до суду.

Але наразі ці всі санкції лише на папері. Виглядає так, що за відсутність дозволів чи за перевищення лімітів заготівлі ісландського моху в Україні ще нікого не притягали до відповідальності.

Тож, щоб привчити людей поважати ресурси своєї країни, потрібно, аби Міндовкілля встановило ліміти на заготівлю лісової сировини не лише для підприємств, а й для населення. А за неналежний збір людей б штрафувала лісова охорона, яка, до слова, дуже добре працює в європейських країнах.

«Поки у нас не будуть працювати добре контролюючі служби, у нас не буде порядку на природних територіях. Ми були в Словаччині від Інституту як науковці і, щоб заїхати в Татранський парк, ми брали спеціальний дозвіл. Окрім того, на збір рослин для досліджень ми брали окремий дозвіл теж. І навіть на вершині у горах за нами слідкували відповідні служби і підійшли перевірити в нас документи», – розповідає старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Надія Сичак.

Тож, допоки в Україні не запрацює в повній мірі природоохоронний закон та відповідні служби, які слідкують за його виконанням, зупинити знищення навколишнього середовища буде неможливо. Це стосується також і джипінгу в горах, збереження рідкісних червонокнижних рослин та лісів від незаконної вирубки.

Анна Чистякова

Фото та відео: Сергій Сапіга

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!