
«Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
Ніхто не хоче відмовитися від своїх традицій
Святкування Різдва під час двох різних дат – це питання двох різних цивілізаційних підходів, вважає докторка філософських наук, професор, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Людмила Филипович. За її словами, спочатку реформу календарів провадили, щоби усунути невідповідність між церковним та астрологічним календарем.
«У цьому питанні ми маємо два цивілізаційних підходи. Західні християни вважають, що Різдво варто святкувати з 24 на 25 грудня. Це пов'язано із календарною реформою, яку у 1582 році провів Папа Римський Григорій XIII, коли була невідповідність астрологічного і церковного календаря. Ця різниця зараз складає 14 днів», – каже Людмила Филипович.
Християни Східного обряду не пристали на реформу календарів та продовжують святкувати Різдво за старим стилем через містичне сприйняття Різдва, говорить професор.
«Східні християни не пристали на цю реформу і продовжують святкувати Різдво по старому календарю. Передусім можна сказати, що це сталося через різницю Західної та Східної ментальності. Західна орієнтована на модернізм, прагматизм і практицизм. Східна є свого роду містичною. Деякі представники християнського Сходу можуть знаходити в цьому особливі символи і навіть вважати, що якщо зміниться дата, то Христос не народиться», – розповідає Филипович.
Святкувати Різдво у якусь одну дату проблемно, бо Україна є на кордоні різних країн та цивілізацій, говорить Людмила Филипович. За її словами, на зміну дати не пристануть ні Східні християни, яких в Україні більшість, ні Західні.
«Об’єднати ці дві дати ми ніяк не можемо, бо Україна є межовою країною, де завжди існували і зустрічалися різні традиції. Західнохристиянська і східнохристиянська зокрема. Ніхто не хоче відмовитися від своїх традицій. Західні християни не хочуть, бо їм вона вважається більш практичною та поширеною у Західному світі, а східняки будуть насмерть стояти, щоби це у жодному разі не відбулося, бо будуть казати, що тим самим вони втрачають свою ідентичність.
Україна – це країна з переважанням православного обряду. У нас із 37 тисяч всіх зареєстрованих релігійних громад до власне східного християнства належать 25 тисяч. Грубо кажучи, це ⅔ громад. Відповідно, обряди святкуються за старим стилем. При тому що ⅓ включає в себе й мусульман, іудеїв та різні інші меншини», – каже докторка наук Людмила Филипович.
Примусове запровадження однієї дати може призвести до обурень частини християн, і тому робити це не варто, говорить Людмила Филипович. Водночас, за її словами, частина греко-католиків у країнах Заходу святкують за Григоріанським календарем.
«Насильницько впровадити 25 грудня не вийде. Це може призвести до неприйняття, відторгнення, боротьби. Проте не вся Греко-католицька церква святкує за Східною традицією. Синод УГКЦ прийняв рішення, що греко-католики західноєвропейських країн мають перейти на так званий католицький календар і святкувати Різдво з 24 на 25 грудня. Так святкують греко-католики у Італії, Іспанії та Португалії. Це рішення прийняли, щоби не випадати із загальної тенденції», – говорить професор.
Очікувати, коли уніфікуються дати святкування і при цьому нічого не робити, є рисою пострадянської людини, вважає Людмила Филипович. Вона впевнена, що ініціатива має походити передусім від простих вірян.
«Більшість людей чекає рішення, чи постанови від якоїсь абстрактної ЦК чи Пленуму. Варто працювати над тим, щоби витиснути нашу совєтскість та проявити ініціативу знизу, заанґажувати священників. Вони, у свою чергу, мають звертатися до ієрархів, а ті приймати рішення на всю Церкву та Україну», – каже Филипович.
Бар'єр між цивілізаціями сьогодні є безглуздим
Всі християни святкують Різдво 25 грудня, лише за різним стилем, говорить отець Олександр-Август Чумаков із ордену салезіян УГКЦ, колишній духівник Львівської богословської семінарії Святого Духа. За словами отця, розбіжність із календарями створили штучно, щоби відокремити Східну Європу від Західної.
«Треба наголосити, що усі християни святкують Різдво 25 грудня, лише за різним стилем, ніхто не святкує 7 січня. Просто за старим стилем це 25 грудня. Після того, як минули століття, потрібно було б впорядкувати ці дати. Ця розбіжність з датами виникла штучно. У XVI столітті це було цивілізаційним бар'єром для відокремлення Західного та Східного світу в епоху сварок та війн. Тоді вся Європа, католицтво та православ’я між собою чубилися», – каже отець Август.
Штучне розділення давно перестало існувати, і якби не Covid-19 багато українців зустрічали би Різдво 25 грудня в Європі, вважає отець Август.
«У наші часи ці межі давно вже перестали існувати. Якби не епідемія Covid-19, то десятки тисяч українців зустрічали б Різдво у Європі. Бар'єрів немає, зокрема й цивілізаційних. Ми затвердили свою приналежність до Європи. Немає сенсу залишатися в старому стилі, якого не дотримується ніхто, у тому числі й священнослужителі православної церкви. На сьогодні майже максимальна більшість православних церков перейшла на григоріанський календар. Вони святкують Різдво 25 грудня за новим стилем. І ніхто з них не вважає, що через це якимсь чином православ'я може опинитися під загрозою», – каже отець Олександр-Август.
Перейти на святкування Різдва під час уніфікованої дати буде важко, тому що проти України ведеться гібридна війна і цей привід може бути використаний для роздмухування конфліктів, каже отець Олександр-Август Чумаков.
«Зараз про те, що юліанський календар – це старий стиль, ніхто вже не пам'ятає по-справжньому. Колись не від Бога, а від людей поставлений бар'єр між цивілізаціями, на сьогоднішній день є безглуздим. Проте буде дуже важко впорядкувати ці дати. З одного боку, люди звикли до певної дати – 7 січня. З іншого боку, всі розуміють, що ми живемо під час гібридної війни. І ворожа пропаганда зробить усе, щоб сказати, що Україна продалася католицтву. Для того, щоби розхитати та налаштувати українців проти себе самих, буде використаний зокрема й цей привід», – говорить отець.
Змінилося би все...
Святкування Різдва 25 грудня – символічне, позаяк в перші століття християнства християни прагнули витіснити язичницькі вірування, які відзначали в той же день, говорить отець Павло Одуй, священик костелу святого Антонія у Львові із ордену конвентуальних францисканців.
«25 грудня – це символічна дата. Це перший день, коли тривалість світлового дня в добі перестає зменшуватися. В античні часи в цей день було поганське свято – народження бога сонця. Християни хотіли протиставити цьому Ісуса Христа. Зокрема, Він згадується як Світло Справедливості, Світло Світу, Світло для освячення поган. Зокрема апологети перших віків християнства, святий Юстин та Тертулліан пояснюють, що Христос – це правдиве світло, яке перемагає темряву», – говорить отець Павло Одуй.
Святкування Різдва на початках християнства не було, воно почалося з IV століття. Натомість відзначалося Богоявлення, розповідає отець Павло Одуй.
«Саме свято Різдва Христового взагалі не було яскраво присутнє на початках християнства. Таким було Богоявлення, яке у латинському обряді святкується 6 січня. Його відзначали більше. Святкування Різдва Христового започаткувалося у IV столітті. Але цей день теж є більш умовний, а не точно 25 грудня. Тому що ні в Євангелії, ні в інших інших джерелах не говориться про Народження Ісуса в якийсь конкретний день. Народження Ісуса визначає Нову еру. Але насправді і у цьому є похибка. Укладачі помилилися на сім років. Тобто Ісус народився за сім років перед Ісусом», – каже отець Павло.
Рішення щодо зміни дати святкування – політичне, вважає отець Павло. Однією зміною дати святкування Різдва обмежитися не вийде, а чи Східна церква пристане на зміну всього календаря – сумнівно, каже отець Павло Одуй.
«Як на мене, це політичне рішення – не уніфікувати святкування Різдва 25 грудня. Проте у будь-якому разі це б спричинило плутанину. Бо інші свята також пов’язані з Різдвом. Це змінює все, календар змінюється на 2 тижні. Треба було б все б переносити і робити один календар, проте не знаю, чи хотіла б цього Східна церква. Мені здається, що не дуже», – говорить отець Павло.
Переноситься не просто Різдво
Неможливим вважає перенесення святкування Різдва на 25 грудня архімандрит Маркіян Каюмов, настоятель церкви Петра і Павла ПЦУ у Жовкві, бо це вже усталений та узвичаєний час святкування.
«Наразі це неможливо, бо треба розуміти, що переноситься не просто Різдво, а всі церковні дати – те, до чого ми звикли. Людей постійно розрізняють за релігією, мовою, а тут ще й через Різдво. Тому я би сказав, що це не на часі. Свого часу це були реформи календарів. Так сталося, що свого часу Україна до них не пристала», – каже отець Маркіян.
Вибір про зміну святкування треба зробити за 80 років, оскільки юліанський календар зміститься ще на день, розповідає отець Маркіян.
«Хоча ми вже звикли до певних дат, треба розуміти, що за 80 років у будь-якому випадку нам доведеться змінюватися. За 80 років Юліанський календар, яким зараз послуговується Східна Церква, знову зміниться на добу. У нас Різдво буде вже 8 січня й всі інші свята будуть теж зміщені на день. До цієї дати треба буде остаточно визначитися і перейти на Григоріанський календар, яким вже послуговується більшість помісних православних церков. Це, звичайно, буде, але не зараз», – зрезюмував отець.
Роман Тищенко-Ламанський
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась