Автори проекту, що виграв 2,7 мільйона з громадського бюджету Львова, хочуть відновити занедбаний парк на Топольній.

22-го листопада минулого року комісія Львівської міської ради визначила переможців конкурсу проектів, що фінансуватимуться з громадського бюджету міста 2017 року.

 Tvoemisto.tv розпочинає цикл історій, що знайомитимуть львів’ян із проектами-переможцями. Перший з них – відновлення Замарстинівського парку. На нього з міського бюджету витратять майже три мільйони гривень. Про проект відновлення занедбаного парку розповідають його співавторки Оксана Луцко та Мар’яна Олійник. 

Де це?

Навіщо оновлювати цей парк?

Замарстинівський парк, що перебуває на балансі ЛКП «Зелений Львів», отримує замале фінансування як на таку велику територію – 33 гектари. Неподалік – житлові масиви вулиць Топольної, Мазепи, Орлика, Миколайчука та Щурата. «Коли я вперше побачила цей парк, то була зачудована тим, що оселилась біля нього, та водночас шокована тим, який він занедбаний, – каже Оксана Луцко. – Ми хочемо, щоб наші діти могли спокійно гуляти й дихати свіжим повітрям. Поруч траса, збоку будівництво, навпроти інструментальний завод. Якщо не відновити парк і не створити хоча б невеличкі облаштовані зони відпочинку, тут не буде чим дихати».

Що тут було раніше?

У вісімдесяті був добре облаштований і доглянутий парк з атракціонами та дитячою залізницею, колесом огляду й дитячим майданчиком. 

Закладався він 1978 року на честь 60-річчя СРСР. Робилося все поспіхом, тож територію засадили деревами, які швидко ростуть і швидко помирають. Занехаяли парк іще за радянських часів. Один електричний кабель і бетонний стовп – усе, що залишилось від атракціонів. Два роки тому міська влада поставила в парку кілька лавок.

Є тут оглядовий майданчик, із якого добре видно Високий Замок. Сюди часто приходять на пікнік, залишаючи по собі сміття і згарища від багать. Смітників тут немає. Єдина частина парку, яку доглядають – цвинтар німецьких військовополонених. На прохання Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями ним опікуються учні 81-ї школи.

Що вже зроблено?

Почали з толоки, на яку прийшло близько ста людей. Почистили центральну алею, позбирали сміття, обрізали частину гнилих дерев. Учні поближньої школи зробили годівнички для пташок. «Ми ще не знали, чи виграємо, просто вирішили залучити людей до відновлення цього парку й водночас повідомити про наші плани», – розповідає Мар’яна Олійник. Проте без догляду та повноцінного відновлення парк швидко повернеться до занедбаного стану.

З чим найбільше проблем?

Перш за все, необхідно зробити водовідведення. В парку є наземні й підземні води, що стікають із бічного пагорба вниз, на центральну алею. Колись тут був колектор, який зараз повністю знищений – замість нього потрібно будувати новий. Проте на водовідведення коштів із громадського бюджету не стане: трьох мільйонів гривень ледве вистачає на світло, доріжки та облаштування парку. Активісти намагаються домовитись із міською радою про дофінансування, адже потоки води під час дощу можуть змарнувати всю їхню роботу.

Що збираються зробити з зеленою зоною?

Головне завдання – зберегти екосистему парку. Після дослідження дендрологів активісти звернулись до міської ради з проханням включити Замарстинівський парк до переліку тих, де восени треба висадити нові дерева цінних порід: дуб, бук, ялівець, модрину. Зараз 80% дерев у парку старі; багато з них дендрологи визначили як аварійні, й тепер ЛКП «Зелений Львів» повинне їх зрізати. Проте коштів на це в підприємства поки що немає.

Зараз ЛКП «Зелений Львів» шукає прибиральника-озеленювача, що опікуватиметься Замарстинівським парком. Він отримуватиме 3200 гривень за те, що збиратиме сміття, підмітатиме доріжки та згрібатиме листя з газонів. Якщо вас зацікавила ця робота з вільним графіком, телефонуйте 096-461-89-70.

Деякі зони планують залишити недоторканними, щоб тваринам було затишно й комфортно. «У парку дуже багато пташок. Ми бачили зайця, а пан Ігор Астахович казав, що в натуралістичний центр для дітей приносили з парку лисицю», – каже Оксана. Парк із трьох боків оточений житловими кварталами, проте неподалік починається Брюховицький ліс, із якого можуть приходити дикі тварини.

Що збираються зробити з відпочинковою зоною?

По-перше, проведемо електрику. Буде обладнана сцена, де можливо будуть різні заходи – концерти, майстер-класи, фестивалі. «Сюди буде цікаво прийти і старшій людині, і маленькій дитині – для кожного віку буде відповідна зона відпочинку, – розповідає Мар'яна Олійник. – Ми хочемо, щоб парк був цікавим не тільки для мешканців мікрорайону, а щоб люди з усього Львова могли приїжджати сюди відпочити, взяти участь у майстер класі, концерті чи подивитись арт- об'єкти». Якщо в проекті буде вільна площа, на ній можуть розташувати атракціони, зоопарк або мотузковий парк. Обов’язково буде зона для вигулу собак зі спеціальними тренажерами та станції для прибирання за ними.

А як щодо безпеки?

За словами Мар’яни Олійник, усі конструкції, що спорудять у парку, мають бути захищеними від вандалів. «Ми дуже віримо, що мешканці в нашому районі свідомі, але, якщо це буде лавка, то не така, з якої можна буде зняти шматок металу й віддати на металобрухт. У центрі міста, на Площі Ринок, боки від лавок відкручують», – пояснює вона.

Активісти звернуться до поліції з проханням включити парк до зони патрулювання, адже доріжкою, що з’єднуватиме центральну алею та мікрорайон вулиці Щурата та прокладається на прохання мешканців, діти ходитимуть до школи. «Сюди ходять займатись на репетиторство та до музичної школи неподалік. Дітям буде краще пройтися парком, аніж робити коло на транспорті», – каже Мар’яна.

А як щодо велодоріжок?

Велосипедні стійки на обох входах до парку будуть неодмінно. Велодоріжки, скоріш за все, ні – не вистачить коштів.

Хто і як обговорював цей проект?

На першому лекторії у Львівській медіатеці виступали два архітектори, які давно – з проміжком у двадцять сім років – проектували цей парк. Ігор Кузьмак і Михайло Федик розповідали про історію проектування Замарстинівського парку, показували опорний план 1978 року, на якому зображений проектований парк.

Потім була зустріч із місцевою громадою в приміщенні школи №81 на Топольній. Там обговорювали, що можна робити в парку. «Всім сподобалась тема гетьманства. Ця школа має ім’я Петра Сагайдачного, поруч вулиці Мазепи, Орлика, Хмельницького. Тож школярі зможуть приїжджати до парку на екскурсії, де історичні знання будуть поєднані з природою», – розповідає Мар’яна Олійник. Як саме тема гетьманства буде втілена, автори проекту ще не знають – чекають на презентацію роботи проектантів, яка буде вже за 3 тижні.

Що далі?

Топографи розбили Замарстинівський парк на кілька зон. Коли проект відновлення центральної алеї та прилеглих територій буде втілено, активісти подаватимуть на фінансування з громадського бюджету наступних років або на окремі ґранти проекти відновлення інших зон. «Звичайно, є бажання відновити весь парк, – говорить Оксана Луцко. – Ми плануємо зберегти ініціативну групу, можливо, будемо створювати громадську організацію, щоб підтримувати парк і розвивати наступні ділянки».

До групи, що працювала над проектом, окрім Оксани й Мар’яни, входять Олег Пижів, Роман Іванців, Олександра Сільник, проектна група 109 (Маркіян Максим’юк, Володимир Палій, Наталя Мисак і Максим Асафатов), а також TrianglArtGroup (Марко Шманко, Оля Соха і Назар Кобилецький).

Підготувала Олеся Шеремета,
фото Петра Ткачишина,

візуалізацію і старі фото
надали Оксана Луцко та Мар’яна Олійник