Пам'ятки самі себе не захистять. Чи врятує Київ від забудови Вознесенські печери?
«Твоє місто» розповідає, у чому унікальність цих печер, хто намагається звести там житло та як можна зберегти цю пам'ятку.
Родинна «легенда»
Комплекс печер, що в історичному центрі Києва, знайшов активіст і експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов торік у жовтні. Він займався аналізом порядку денного Київради та виявив, що за адресою: Вознесенський узвіз, 25, планують передати земельну ділянку під будівництво.
Виявилося, що від 2019 року Київрада чотири рази намагалася проголосувати за передачу забудовнику ділянки на Вознесенському узвозі, 25 (востаннє 24 листопада 2022 року мали вчергове винести на голосування це питання, проте його знову відклали).
Землю планували передати компанії «Кепітал Ріел Естейт» в оренду на 10 років нібито для використання розташованої на цьому місці будівлі. А насправді жодної будівлі там немає ще з 1980-их.
«Раніше в цьому домі жила родина моєї бабусі Дарії Волосової, доки в 1980 році їх не виселили. Будинок підпадав під постанову про ліквідацію застарілого житлового фонду. Ще коли я був малий, бабуся розповідала мені історію про печери, які були на тій ділянці. Хто і коли їх вирив, вона не знала. Проте історію цю передавали з покоління в покоління», – пояснює Дмитро Перов.
Активісти справді виявили вхід до однієї з печер. Дорога всередині вела до виходу з іншого боку гори. Щоби ретельно дослідити знахідку, запросили експертів з Інституту археології Національної академії наук України. Експедицію очолив відомий дослідник печер Тимур Бобровський.
«Коли група археологів працювала над дослідженням печер, то біля одного з виходів виявила фрагменти посуду та кераміки часів Давньої Русі. Окрім цього на стінах знайшли зображення тварин, руни. Також є невеликий фрагмент кириличного тексту, який також належить до часів Русі», – додає Дмитро Перов.
Виявилося, що унікальний комплекс підземних споруд сполучає Вознесенський узвіз із берегами річки Глибочиця. Науковцям вдалося дослідити головну галерею печер. Також на схилах були виявлені ще три окремі підземні споруди.
«Основна галерея печери – 38 метрів завдовжки. Вона повністю перетинає Валову гору, яка виходить на Вознесенський узвіз. Є ще три печери, дві менші й одна велика, довжиною понад 50 метрів. Але деякі ділянки треба розчищати від намулу, щоби пройти», – веде далі Дмитро Перов.
Археологу Тимуру Бобровському спільно з колегами вдалося знайти декілька печер і розпізнати цілий комплекс.
«Печери дуже цікаві за своєю конфігурацією, тим, як влаштоване склепіння, стіни, спрямування, ніші в стінах, – каже Тимур Бобровський. – Ми їх датуємо між XIV – XVII століттями. За своїм облаштуванням вони дуже близькі до цілої низки печер, відомих у Малій Азії (територія сучасної Туреччини) та на Близькому Сході (територія сучасного Ізраїлю). Ці «почерки» пов’язані з тим, що там під час воєнних дій переховувалося місцеве населення. Тому, напевно, ці сховища виникли в післямонгольський час, коли держава вже не могла захистити своїх громадян і вони шукали порятунку самотужки, створюючи такі підземні укриття».
Деякі печери збереглися краще, деякі потребують реставрації.
«Безумовно, треба перекрити входи до них, аби не було стихійного відвідування та руйнування. Проте я сподіваюся, що коли у печер буде статус пам’ятки державного значення, то місцева влада опікуватиметься ними та шукатиме бодай мінімальні кошти на дослідження і консервацію», – додає археолог.
Схема зі «стіною будинку»
Земельна ділянка на Вознесенському узвозі належить до комунальної власності Києва, власник – Шевченківська районна держадміністрація. Мовиться про ділянку площею 0,3686 га (кадастровий номер – 8000000000:91:136:0023), яку ТОВ «Кепітал Ріел Естейт» планує отримати в оренду на 10 років. Забудовник намагається переконати Київраду, що претендує на вказану земельну ділянку на тій підставі, що в нього у власності там начебто є житловий будинок площею 179,7 кв. м.
Дмитро Перов разом із Тимуром Бобровським і активістом Олександром Дядюком в один голос стверджують, що ніякого будинку на тому місці нема, а компанія невідомо як отримала на неї право власності. Після знесення, яке відбулося у 80-ті, залишилась хіба що стіна будинку 1898 року.
Та, видається, забудовнику вдалося довести протилежне спершу муніципальним службам, а тепер він намагається переконати в цьому міських депутатів. Стіна будинку зареєстрована за «Кепітал Ріел Естейт» як окремий будинок ще в 2012 році. Є свідоцтво про право власності, видане 5 червня 2012-го Головним управлінням житлового забезпечення КМДА. І це не один такий «будинок» у власності компанії. Другий будинок площею 278 кв. м компанія зареєструвала тоді ж на ділянці поряд за адресою: Вознесенський узвіз, 27а.
Проте, як видно із відповіді на запит до КП «Житло-сервіс», зроблений Олександром Дядюком, Головне управління житлового забезпечення КМДА не видавало свідоцтв на ці два будинки за вказаними адресами.
«Тобто право власності зареєстроване на підставі підробних документів. Отож маємо вже практично класичну і дуже популярну схему протиправного заволодіння земельними ділянками комунальної власності. На першому етапі на підставі підробних документів реєструється якесь неіснуюче нерухоме майно або якісь розвалини, що не належать тому, на кого їх реєструють. На другому етапі «щасливий власник» фейкової нерухомості біжить у Київраду і вимагає без конкурсу надати йому землю, на якій він по-шахрайськи зареєстрував цю «нерухомість», – написав на своїй сторінці у Facebook Олександр Дядюк.
Що стосується незаконного викрадення комунального майна під цей так званий «будинок», то Київська міська прокуратура розслідує кримінальне провадження ще з 2018 року.
Попри це, проєкт рішення про передачу земельної ділянки на Вознесенському узвозі, 25 вже п’ятий раз із 2019 року виносили на порядок денний сесії міськради. «Кепітал Ріел Естейт» планує отримати її «для експлуатації та обслуговування житлового будинку». В проєкті рішення уточнюється, що, згідно з генпланом Києва, за функціональним призначенням дана ділянка входить до території житлової середньо- і малоповерхової забудови. Отже, мовиться про зміну цільового призначення землі. Оскільки за укладеним договором між Шевченківською РДА та Київрадою від 22 серпня 2005 року її цільове призначення інше – «для комплексного відродження історичного середовища та забудови урочища Вознесенський Яр в межах вулиць Кудрявської, Петровської, Смирнова-Ласточкіна (колишня назва Вознесенського узвозу)».
Вартість цієї землі за нормативною грошовою оцінкою від 4 березня 2019 року дорівнює 14,49 млн грн.
Забудовник з ОПЗЖ
За даними аналітичної системи Орendatabot, із 10 квітня в компанії «Кепітал Ріел Естейт» новий власник – Петрівський Андрій Орестович. Він зареєстрований у Василькові як ФОП з послугами геології та геодезії. В 2018 році був директором та власником компанії з Одеси – ТОВ «НВФ «Геокад».
Останні три роки, з 2020-го, власником компанії «Кепітал Ріел Естейт» був 29-річний Олександр Махньов, чинний депутат Васильківської міської ради Київської області від ОПЗЖ (два роки тому безуспішно балотувався до Київоблради від тієї ж ОПЗЖ). У біографії на сайті міськради Василькова він вказав роботу юристом у двох компаніях: ТОВ «Юридична компанія «Юріон» та ТОВ «Рагівка Солар», власники яких – Катерина та Олексій Незорові. Останній є зятем судді Миколаївського апеляційного суду Тетяни Бондаренко; з 2014 по 2017 роки працював у прокуратурі Київської області, а з 2012-го по 2014-ий – у Бориспільській міжрайонній прокуратурі Київської області.
Ми зателефонували на контактний номер «Кепітал Ріел Естейт», вказаний на Youcontrol, щоб запитати про плани на будівництво за цією адресою, однак телефон не відповідає. Також спробували звернутися на електронну адресу, вказану на сайті, але нам також не відповіли.
Охоронний статус
І хоча 8 березня печери на Вознесенському узвозі отримали охоронний статус від Департаменту охорони культурної спадщини міста й були внесені до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва за видом археологія, проте це рішення не дає повної гарантії їх збереження та охорони.
«Отриманий статус забороняє руйнувати печери, але не визначає охоронні зони. Тобто якщо поряд почати копати, рити котловани чи встановлювати палі, то печери, яким понад тисяча років, швидко зазнають руйнувань», – вважає Дмитро Перов.
КМДА у відповідь на запит «Твого міста» запевняє, що жодних будівельних робіт там не фіксували і готові дати дозвіл на проведення археологічних розкопок за погодженням документації з Мінкультом.
«За результатами проведених спеціалістом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА впродовж грудня 2022-го – лютого 2023-го візуальних обстежень ділянки за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 25 ознак будь-яких робіт не фіксувалось. За даними системи електронного документообігу Департаменту, дозвіл на проведення робіт за вказаною адресою не надавався, дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт, наданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини (мовиться про Мінкульт – Ред.), у Департаменті не реєструвався.
Принагідно зазначаємо, що, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проєктної документації», – відповіли нам у КМДА.
Заступниця міністра з питань європейської інтеграції Міністерстві культури та інформаційної політики України Катерини Чуєвої на засіданні Київради 24 листопада звернулася до депутатського корпусу із закликом не ухвалювати рішення про передачу земельної ділянки під забудову.
«Ми закликаємо депутатів Київради утриматися від передачі землі та зберегти цей об‘єкт. Печери мають бути взяті на облік, досліджені та збережені. Зведення багатоповерхівки майже неминуче зруйнує їх. Зараз печери мають охоронний статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, тобто, якщо можна так сказати, статус «кандидата в пам’ятки». Наступним кроком, обов’язковим для збереження та можливостей подальшої роботи, має бути внесення печер до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», – зазначила у коментарі «Твоєму місту» Катерина Чуєва.
Саме охоронний статус від Міністерства культури допоможе відкрити дорогу до більш ґрунтовного дослідження печер і можливості створення там музею або заповідника. А також мотивувати Київраду не передавати земельну ділянку під забудову. Щодо термінів внесення печер до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, то міністерство поки що не готове дати конкретну відповідь – чекає документів від КМДА.
«Міністерство розгляне документи на включення печер до Реєстру нерухомих пам’яток України, щойно відповідна документація буде підготована та офіційно надіслана до МКІП, – запевняє Катерина Чуєва. – Процедури, згідно з якими це відбувається, а також коло організацій, які мають право готувати й подавати таку документацію, докладно описані в «Порядку обліку об’єктів нерухомої спадщини». Відповідно до Порядку, уповноважений орган (у даному випадку КМДА) зобов’язаний зробити низку кроків, зокрема забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Розробником такої документації має бути наукова установа. Як нам відомо, матеріали уже в роботі. Очікуємо того, що облікова документація невдовзі надійде на розгляд МКІП. Статус пам’ятки не тільки дозволить убезпечити печери, а й створить необхідну рамку для розробки програми дослідження та збереження цього печерного комплексу. Дозвіл археологам на проведення досліджень, до речі, також має видати МКІП, це окрема процедура».
Зі слів заступниці, міністерство надавало ініціаторам захисту пам’ятки всю необхідну методичну допомогу.
«Оскільки ділянку, на якій розташовані печери, місто планувало віддати в довготермінову оренду з вірогідною забудовою, ситуація була напружена. Активісти й депутати Київської міської ради вживали всіх можливих кроків задля того, щоби надати ситуації розголосу та захистити печери. Пам’ятки самі себе не захистять, про них мусять подбати люди. На думку археологів, пізньосередньовічні печери на Вознесенському узвозі є одним із найбільших та найцікавіших підземних рукотворних комплексів Києва. Цей об’єкт, як надзвичайно перспективний і для археологічних досліджень, і для подальшої музеєфікації, думаю, вже невдовзі стане однією з туристичних родзинок Києва», – каже заступниця міністра.
На туристичну привабливість печер вказує й Дмитро Перов:
«Було б добре на території печер зробити музей на кшталт Києво-Печерської лаври й планомірно перетворювати цей об'єкт на туристичний та краєзнавчий, щоб люди могли дізнатися більше про історію своєї країни».
Анастасія Коваль
Фото: Дмитро Перов, Михайло Погребиський