
фото: unsplash.com
Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
Цієї неділі, 25 жовтня, в Україні пройдуть місцеві вибори. Тільки уявіть собі: ви прокидаєтеся вранці, берете до рук телефон (чи інший гаджет) і можете із його допомогою – без потреби виходити на вулицю, стояти в чергах на дільницях – проголосувати. Зручно? Особливо, коли через пандемію коронавірусу, що може тривати ще у найближчі роки, на дільницях зростає ризик інфікування. Голосували б таким чином?
Читайте також: На порталі «Дія» запустили 4 нові послуги
Насправді, ідея з онлайн-голосуванням не нова. Про те, як це можна зробити через додаток «Дія», уже говорили у Міністерстві цифрових трасформацій. Улітку 2019 року в інтерв'ю «LB» позаштатний радник президента Михайло Федоров прогнозував, що це справа не далекої перспективи. Для цього навіть створили проєкт The Vote. На питання, коли саме українці зможуть проголосувати онлайн, Михайло Федоров відповів, що на наступних виборах президента, а, може, і на місцевих.
Питання перше: безпека даних
Ключовими питаннями в онлайн-голосуванні, за словами юриста Івана Городиського, є безпека від зовнішніх втручань і витоків персональних даних. Проблема в Україні в тому, що реєстри в мобільному застосунку «Дія» – сумнівні з погляду кібербезпеки. І ті витоки, що були раніше, вже є попередженнями. А побудова ефективної системи кібербезпеки для таких систем, у тому числі для онлайн-голосування, – це питання років.
«Президент під час промови на засіданні ВРУ казав, що ми (ред. – Україна) попереду всіх країн із нашим електронним паспортом, але, як на мене, – то такий собі привід для гордості. Система має працювати, перш за все, якісно та безпечно», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
Хоча, як додає директор Агенції регіонального розвитку Львівської області Тарас Баранецький, люди вже віддали частину своїх даних банкам, наприклад тоді, коли створювали електронні цифрові підписи. А ще понад 100 тисяч щороку голосують за проєкти Громадського бюджету Львова, більшість – саме через електронні засоби.
Питання друге: законодавство
Для онлайн-голосування потрібно буде вносити зміни в законодавство, адже виборчий кодекс передбачає достатньо чіткі процедури: внесення в списки виборців, вимоги щодо оформлення урн, виборчих дільниць тощо.
Дистанційне голосування, за словами Івана Городиського, може відбутися наразі лише в одному випадку – коли члени виборчої комісії за окремим запитом приходять до недієздатних осіб. Так зване голосування «на дому», що неодноразово зазнавало критики.
«Законопроєктів щодо цього немає, є тільки ідея. Хоча законодавчо електронне голосування можна впровадити, та чи це буде адекватно, ефективно і чи варто взагалі поспішати з цим, не до кінця враховуючи фактор захисту даних, – сумніваюся…», – розповідає він.
Питання третє і четверте: наскільки складно це технічно і чи варто
Тарас Баранецький вважає, що якби пропозицію електронного голосування відпрацьовували протягом року, то технічно було б можливо вже на цих виборах голосувати дистанційно.
«Думаю, що людям голосувати в такому форматі буде нескладно. Ми ж подаємо декларації, купуємо за допомогою картки через інтернет, голосуємо за громадський бюджет в онлайні – ці речі і комунікації вже налагоджені. От як буде виглядати підрахунок голосів, складно спрогнозувати, бо це інша система. Зараз висипали урну, порахували, занесли в протокол – і все. А це може бути складніше, та зробити це можливо», – говорить він у коментарі Tvoemisto.tv.
Водночас, за словами CEO і засновника компанії UnderDefence cyber security Назара Тимошика, досконала підготовка займе, щонайменше, від двох до п’яти років.
«За 5 років, тобто до наступних виборів – цілком реально підготуватися, із залученням цілого штату модераторів. Але все ж – небажано це робити», – додає він.
Онлайн-голосування, говорить Назар Тимошик, має дуже багато недоліків та ризиків. На його думку, гарантовано кращий варіант – це традиційні вибори в офлайні.
«У нас в країні є ті, хто ще не заробляє і ті, хто вже не заробляє. Вони з обох боків погано впливають на тих, хто заробляє та формує економіку, годує, так би мовити, всіх інших. Нехай ті, хто прийшов на вибори, і проголосують. А пасивна частина і дистанційно голосуватиме «по пріколу», – вважає він.
Читайте також: Місцеві вибори 2020 в один клік. Тvoemisto.tv зібрало найважливіше
Онлайн-голосування – це смерть для демократії, говорить ІТ-спеціаліст. Наприклад, у тому ж додатку «Дія» елементарно можна фальсифікувати голоси, а це – пряма загроза для демократії. Він посилається на спеціаліста у галузі теорії обчислювальних машин і систем Девіда Л. Діла, який каже, що насправді голосування в Інтернеті є настільки небезпечною ідеєю, що ІТ-спеціалісти та експерти з питань безпеки майже одностайно проти. Тут не можна гарантувати, що програмне забезпечення не містить помилок і що не буде атак – система ж не є досконалою.
А як в інших країнах
Тарас Баранецький розповідає, у кількох країнах є можливість проголосувати онлайн. Це альтернатива голосуванню на виборчих дільницях. Зокрема, Естонія стала першою країною, де вибори проходили також в інтернеті. 9317 людей проголосували дистанційно за допомогою естонської ідентифікаційної карти в 2005 році на місцевих виборах. А на минулих парламентських виборах 2019 року в Естонії через інтернет подали рекордні 247 232 голоси, тобто 43,8% від загального числа виборців.
У Литві та Латвії теж пробували впровадити такий спосіб, однак повноцінно ним не користуються.
Юрист Іван Городиський зауважує, що ЄС, США чи Канада не мають наразі такої електронної системи, мабуть, не тому, що не можуть розробити її, а тому, що вони дуже прискіпливо ставляться до питання кібербезпеки і зовнішніх втручань, особливо в період виборів.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Оксана Кісь: Чоловік та жінка – не «половинки», а партнери
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову