Фото: Freepik
Уроки просто неба та маски на перерві. Якою буде школа у вересні
Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко затвердив рекомендації щодо організації навчання із 1 вересня. Так, серед них – вже звичні скринінг, користування антисептиком, маскою та дистанція. Однак, окрім цього, адміністрації шкіл доведеться забезпечити кілька входів до закладу, розділити коридори та проводити деякі заняття просто неба. Що зміниться у львівських школах та яким буде формат навчання тут, Tvoemisto.tv розпитало у директорів та керівниці управління освіти ЛМР.
Про уроки на килимках, правила в їдальні і онлайн-збори для батьків
Директорка початкової школи №4 Львівської міської ради Ольга Іванівна каже, що до початку навчального року у закладі вже майже готові, як у дистанційному форматі, так і в офлайні. Єдине, що залишилося, то з понеділка разом із заступниками і медиком створити розклад уроків, продумати розподіл на групи, дзвінки і рух їдальнею, аби ізолювати учнів один від одного тощо.
«Нам держава виділила кошти на дезінфікуючі та миючі засоби в березні, зараз знову, щоби ми закупили все відповідно до вимог. Так, у нас буде чотири входи – три запасних і один головний. І учнів зустрічатиме людина з термометром. Батьків впускати не плануємо, про це ще повідомимо їм додатково на онлайн-зборах у серпні. Хоча вони – свідомі, самі розуміють всі правила і вимоги», – каже вона.
Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
У школі є 10 класів і для кожного уроки починатимуться по-різному: для когось о 8:30, для іншого о 9:00. Великі класи, де є по 30-32 учнів, можуть розділити на окремі менші групи.
«Класи будемо дезінфікувати, провітрювати. А коридори розділили, щоби діти з двох класів, які є на поверсі, не контактували один з одним», – зазначає Ольга Іванівна.
На території школи, продовжує вона, вже раніше було два організованих класи для уроків на свіжому повітрі за столиками. Деякі діти працювали окремо на килимках. Цього разу облаштують ще більше таких осередків і вже закупили компактні столи і лавки.
«Таким чином в нас буде п’ять осередків просто неба, на килимках, за столами, і п’ять – у приміщенні школи», – додає директорка.
Читайте також: Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
Столи в їдальні теж мусять скоротити, оскільки там може бути чотири дитини. Проте площа залу не зовсім дозволяє розмістити таку кількість столів, тому розглядають такий варіант, коли один клас буде харчуватися в два етапи. Ольга Іванівна каже, що додатково також радиться з колегами – директорами дитсадків, аби зрозуміти, яких помилок можна відразу уникнути, а на що більше звернути увагу.
Дистанційно vs У класах
Водночас директорка ліцею «Просвіта» у Львові, де навчаються учні від 1 по 11 класи, каже, що у закладі мають два сценарії стосовно початку навчального року.
«Ми готуємося до роботи як дистанційно, так і очно, тобто в класах. Початкову школу плануємо зробимо очно, однак ще чекаємо рекомендацій від міста. Також намагатимемося відділяти по часу старшу і середню школу з початковою», – каже Жанна Олександрівна.
Класи, продовжує вона, не є великими – вміщають 24-26 дітей. Однак не всі приміщення є великими, тому у ліцеї планують переводити діток в більші класи в той час, коли інші будуть займатися вдома дистанційно.
«Думаю, що все-таки навчання відбуватиметься в школі не кожного дня для всіх класів, бо це буде доволі велике скупчення дітей», – додає вона.
Читайте також: Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
Окрім цього, такі карантинні правила, як користування антисептиком, зберігання соціальної дистанції, маски та вимірювання температури вже є звичними.
Щоби дистанційне навчання не стало стресом...
Рекомендації, які запропонували на рівні Міністерства охорони здоров’я, тепер мають перевести в проколи міського управління. Зокрема, окреме рішення прийме комісія ТЕС та НС. Про це Tvoemisto.tv розповідає керівниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик.
«Ми готуємося і розуміємо, що повинні розпочати навчальний рік. Сподіваємося, що не опинимося в червоній зоні і все ж підемо вчасно до школи», – каже вона.
Загалом, за її словами, планують хоча би один день проводити у форматі дистанційного навчання, щоби у разі знову ж посиленого карантину діти та вчителі пам’ятали, як працювати онлайн, і це не було стресово, як в березні.
«Зараз 50 вчителів пройшли офлайн-навчання, під час якого дивилися, як працюють платформи, як готуватися до уроків, завантажувати завдання тощо. Це – 30 годин для вчителів початкової школи. Через тиждень продовжимо з їхніми колегами. А з цього понеділка почнемо заняття з вчителями-предметниками. Багато хто з педагогів це знає і вміє, тому навчання – добровільне, і потім всі отримують сертифікат», – розповідає чиновниця.
Читайте також: Викладачі-інноватори. Історії двох професорів, які по-новому вчать студентів
Але стосовно уроків безпосередньо в школах, то таки планують розпочинати навчання в різні години, відкривати всі можливі входи в закладах. Перерви робити асинхронами, щоби діти не перетиналися, у тому числі у шкільній їдальні.
«Звичайно, що робитимемо скринінг. Тут така ж ситуація, як в садках: якщо дитина матиме симптоми ГРВІ, то її не впускатимуть до школи та повідомлять батьків. Додатково розділяти класи на групи не є заборонено, єдине, що під час перерв діти мають обов'язково бути в масках, а на уроках можуть їх зняти», – додає Зоряна Довганик.
Масових заходів теж наразі не буде, а збори відбуватимуться в режимі Zoom.
Усі санітарні норми забезпечили ще в березні, коли карантин тільки почався. Окрім цього, з міського бюджету теж передбачили кошти на рідке мило, антисептики, паперові рушники тощо.
Ольга Коваль
Фото з сайту Osvita.ua та Freepik
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт був створений TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня