
Фото: Freepik
Уроки просто неба та маски на перерві. Якою буде школа у вересні
Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко затвердив рекомендації щодо організації навчання із 1 вересня. Так, серед них – вже звичні скринінг, користування антисептиком, маскою та дистанція. Однак, окрім цього, адміністрації шкіл доведеться забезпечити кілька входів до закладу, розділити коридори та проводити деякі заняття просто неба. Що зміниться у львівських школах та яким буде формат навчання тут, Tvoemisto.tv розпитало у директорів та керівниці управління освіти ЛМР.
Про уроки на килимках, правила в їдальні і онлайн-збори для батьків
Директорка початкової школи №4 Львівської міської ради Ольга Іванівна каже, що до початку навчального року у закладі вже майже готові, як у дистанційному форматі, так і в офлайні. Єдине, що залишилося, то з понеділка разом із заступниками і медиком створити розклад уроків, продумати розподіл на групи, дзвінки і рух їдальнею, аби ізолювати учнів один від одного тощо.
«Нам держава виділила кошти на дезінфікуючі та миючі засоби в березні, зараз знову, щоби ми закупили все відповідно до вимог. Так, у нас буде чотири входи – три запасних і один головний. І учнів зустрічатиме людина з термометром. Батьків впускати не плануємо, про це ще повідомимо їм додатково на онлайн-зборах у серпні. Хоча вони – свідомі, самі розуміють всі правила і вимоги», – каже вона.
Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
У школі є 10 класів і для кожного уроки починатимуться по-різному: для когось о 8:30, для іншого о 9:00. Великі класи, де є по 30-32 учнів, можуть розділити на окремі менші групи.
«Класи будемо дезінфікувати, провітрювати. А коридори розділили, щоби діти з двох класів, які є на поверсі, не контактували один з одним», – зазначає Ольга Іванівна.
На території школи, продовжує вона, вже раніше було два організованих класи для уроків на свіжому повітрі за столиками. Деякі діти працювали окремо на килимках. Цього разу облаштують ще більше таких осередків і вже закупили компактні столи і лавки.
«Таким чином в нас буде п’ять осередків просто неба, на килимках, за столами, і п’ять – у приміщенні школи», – додає директорка.
Читайте також: Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
Столи в їдальні теж мусять скоротити, оскільки там може бути чотири дитини. Проте площа залу не зовсім дозволяє розмістити таку кількість столів, тому розглядають такий варіант, коли один клас буде харчуватися в два етапи. Ольга Іванівна каже, що додатково також радиться з колегами – директорами дитсадків, аби зрозуміти, яких помилок можна відразу уникнути, а на що більше звернути увагу.
Дистанційно vs У класах
Водночас директорка ліцею «Просвіта» у Львові, де навчаються учні від 1 по 11 класи, каже, що у закладі мають два сценарії стосовно початку навчального року.
«Ми готуємося до роботи як дистанційно, так і очно, тобто в класах. Початкову школу плануємо зробимо очно, однак ще чекаємо рекомендацій від міста. Також намагатимемося відділяти по часу старшу і середню школу з початковою», – каже Жанна Олександрівна.
Класи, продовжує вона, не є великими – вміщають 24-26 дітей. Однак не всі приміщення є великими, тому у ліцеї планують переводити діток в більші класи в той час, коли інші будуть займатися вдома дистанційно.
«Думаю, що все-таки навчання відбуватиметься в школі не кожного дня для всіх класів, бо це буде доволі велике скупчення дітей», – додає вона.
Читайте також: Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
Окрім цього, такі карантинні правила, як користування антисептиком, зберігання соціальної дистанції, маски та вимірювання температури вже є звичними.
Щоби дистанційне навчання не стало стресом...
Рекомендації, які запропонували на рівні Міністерства охорони здоров’я, тепер мають перевести в проколи міського управління. Зокрема, окреме рішення прийме комісія ТЕС та НС. Про це Tvoemisto.tv розповідає керівниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик.
«Ми готуємося і розуміємо, що повинні розпочати навчальний рік. Сподіваємося, що не опинимося в червоній зоні і все ж підемо вчасно до школи», – каже вона.
Загалом, за її словами, планують хоча би один день проводити у форматі дистанційного навчання, щоби у разі знову ж посиленого карантину діти та вчителі пам’ятали, як працювати онлайн, і це не було стресово, як в березні.
«Зараз 50 вчителів пройшли офлайн-навчання, під час якого дивилися, як працюють платформи, як готуватися до уроків, завантажувати завдання тощо. Це – 30 годин для вчителів початкової школи. Через тиждень продовжимо з їхніми колегами. А з цього понеділка почнемо заняття з вчителями-предметниками. Багато хто з педагогів це знає і вміє, тому навчання – добровільне, і потім всі отримують сертифікат», – розповідає чиновниця.
Читайте також: Викладачі-інноватори. Історії двох професорів, які по-новому вчать студентів
Але стосовно уроків безпосередньо в школах, то таки планують розпочинати навчання в різні години, відкривати всі можливі входи в закладах. Перерви робити асинхронами, щоби діти не перетиналися, у тому числі у шкільній їдальні.
«Звичайно, що робитимемо скринінг. Тут така ж ситуація, як в садках: якщо дитина матиме симптоми ГРВІ, то її не впускатимуть до школи та повідомлять батьків. Додатково розділяти класи на групи не є заборонено, єдине, що під час перерв діти мають обов'язково бути в масках, а на уроках можуть їх зняти», – додає Зоряна Довганик.
Масових заходів теж наразі не буде, а збори відбуватимуться в режимі Zoom.
Усі санітарні норми забезпечили ще в березні, коли карантин тільки почався. Окрім цього, з міського бюджету теж передбачили кошти на рідке мило, антисептики, паперові рушники тощо.
Ольга Коваль
Фото з сайту Osvita.ua та Freepik
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт був створений TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині